
- •Викладач:Кузякова ю. С.
- •Розглянуто і ухвалено пк “Правознавство” Протокол №___від_________ голова пк ______________
- •Тема№1 цивільне право як галузь права
- •1. Предмет цивільного права
- •2. Система цивільного права. Принципи та джерела цивільного права.
- •А) Конституційні акти
- •3. Дія цивільного законодавства
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Види цивільних правовідносин
- •1) У залежності від економічного змісту, цивільні правовідносини поділяються на майнові і немайнові.
- •2) За юридичним змістом цивільні правовідносини підрозділяються на абсолютні і відносні.
- •3) За характером здійснення права цивільні правовідносини поділяються також на речові і зобов'язальні.
- •4) У залежності від спрямованості і цілей виникнення цивільні правовідносини поділяються на регулятивні й охоронні.
- •5) Правовідносини можуть бути підрозділені на прості і складні.
- •3. Підстави виникнення, зміни, припинення цивільних павовідносин. Юридичні факти.
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Обмеження дієздатності, визнання особи недієздатною.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Визнання громадянина померлим.
- •4. Опіка і піклування
- •1.Поняття й ознаки юридичної особи
- •2. Створення і припинення діяльності юридичних осіб.
- •1. Поняття та види об'єктів цивільних прав.
- •Об'єктом правовідносин може бути також результат дій
- •2 Речі та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •2) У залежності від можливості переміщення речей у просторі, речі можуть бути підрозділені на рухомі і нерухомі.
- •3) У залежності від характеру використання рухомих якостей речей їх можна розділити на речі споживані і не споживані.
- •4) У залежності від здатності речей зберігати при дробленні свою сутність, вони підрозділяються на ділені і неподільні.
- •5) У залежності від можливості індивідуалізації речей вони поділяються на індивідуально-визначені і визначені родовими ознаками.
- •6) У залежності від господарської потреби, речі можуть бути підрозділені на головні і другорядні.
- •3. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав
- •Поняття, ознаки і види правочинів.
- •2. Умови дійсності правочину. Нікчемні та оспорювані правочини
- •1. Поняття представництва. Види представництва та їх характеристика.
- •2. Довіреність та її види. Представництво без повноважень.
- •Поняття та види строків в цивільному праві.
- •Позовна давність .
- •Початок перебігу строків позовної давності. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності
- •1.Поняття права власності та його зміст.
- •Право приватної власності
- •Право державної власності
- •Право комунальної власності
- •2. Спільна сумісна власність.
- •3. Право приватної власності.
- •4. Набуття та припинення права власності.
- •5) Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився
- •5. Захист права власності.
- •6. Інші цивільно - правові засоби захисту права власності.
- •Зобов’язальне право: загальні положення.
- •Виконання зобов”язань.
- •3. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Припинення зобов'язань
- •1. Поняття, зміст та форма договору.
- •2. Порядок укладання договорів. Зміна та розірвання договору.
- •3. Класифікація договорів.
Позовна давність .
Позовна давність — це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого цивільного права чи інтересу шляхом подачі позовної заяви до суду.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
4) у зв'язку з недоліками проданого товару;
5) про розірвання договору дарування;
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти;
7) про оскарження дій виконавця заповіту.
Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Оскільки позовна давність є видом цивільно-правових строків, при її обчисленні використовуються загальні правила. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Претензійний термін це встановлений законодавством проміжок часу, протягом якого особа у встановлених законом випадках повинна звернутися до порушника договору з вимогою (претензією) врегулювання виниклої між ними суперечки. Його дотримання має важливе значення, оскільки надалі від цього залежить можливість позовного захисту. Разом з тим сфера застосування цих термінів обмежена і по суб'єктному складу, і по колу відносин (господарські відносини).
Набагато більш загальною вимогою є дотримання терміну позовної давності, що стосується всіх учасників цивільних правовідносин.