
- •1. Поняття, класифікація та витрати підприємства при формуванні необоротних активів
- •2. Управління фінансуванням необоротних активів підприємства
- •3. Визначення форм задоволення потреби в прирості окремих видів необоротних активів. Потреба в прирості необоротних активів може бути задоволена двома основними способами:
- •5. Формування оптимальної структури джерел фінансування необоротних активів.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет: Обліку та фінансів
Кафедра: Фінансів та аудиту
РЕФЕРАТ З ДИСЦИПЛІНИ:
“Фінансовий менеджмент ” на тему:
“Управління необоротними активами ”
Виконав студент:
Невмержицький С.М.
Перевірила:
Куровська Н.А.
Житомир - 2014
План
Вступ
1. Поняття, класифікація та витрати підприємства при формуванні необоротних активів
2. Управління фінансуванням необоротних активів підприємства
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Сформовані на початку господарської діяльності підприємства необоротні активи потребують постійного управління ними.
Основними задачами управління необоротними активами є:
- визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій та розширеній основі;
- визначення потреби в нарощенні необоротних активів для розширення обсягів виробництва;
- визначення можливих способів розширення основних виробничих засобів (нове будівництво, розширення, конструкція, технічне переоснащення)
- забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та матеріальних активів;
- формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури;
Оновлення основних засобів на простій основі здійснюється за рахунок поточного, середнього та капітального ремонтів, а також придбання нових видів необоротних активів в межах існуючої на підприємстві потужності виробництва.
управління необоротний актив підприємство
1. Поняття, класифікація та витрати підприємства при формуванні необоротних активів
Необоротні активи підприємства - це сукупність матеріально-фінансових ресурсів, що використовуються в його господарській діяльності у своїй натуральній формі тривалий час (більше року) і мають значну вартість окремого об'єкта, а також довгострокове відчуження майна в підприємницьку діяльність інших суб'єктів господарювання.
Майно, що знаходиться у необоротних активах, може бути на підприємстві у формі: основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних вкладень (капітальних інвестицій), довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових активів у розрахунках, відстрочених податкових активів, негативного гудвілу та інших необоротних матеріальних активів.
1. Основні засоби - сукупність матеріально-речових цінностей (засобів праці), що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері, а їх вартість переноситься конкретною працею, частинами в міру спрацювання на вартість виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг або витрат обігу при реалізації товарів.
З метою визначення прибутку для оподаткування під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності підприємства протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
В господарській діяльності підприємств до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Не належать до основних засобів інші необоротні матеріальні активи, зокрема:
предмети терміном служби менше одного року;
тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;
інвентарна тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів;
предмети, призначені для видачі напрокат;
молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини;
багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадочний матеріал.
2. Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
3. Незавершені капітальні вкладення (капітальні інвестиції) - це вартість об'єктів, що перебувають у стадії будівництва (введення в експлуатацію), а після його завершення формують об'єкти основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів.
4. Довгострокові фінансові інвестиції - це цінні папери, облігації, внески майна до статутних фондів інших підприємств тощо.
5. Довгострокові активи в розрахунках - це майно, яке передано у власність інших суб'єктів власності з відстрочкою платежів на тривалий строк. Борги підприємству визначаються за домовленістю або визначеними нормами діючого законодавства. Вартість довгострокових активів за балансом підприємства визначається як сума фактичної вартості майна, можливого фінансового результату і відповідного платежу за користування активами на правах власника.
Довгострокова дебіторська заборгованість - борги підприємству фізичних та юридичних осіб, які виникають в ході нормального операційного циклу і будуть погашені після дванадцяти місяців з дати балансу. Такі борги виникають у формі:
ѕ заборгованості за майно, що передано у фінансову оренду (чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду);
ѕ довгострокових векселів, одержаних у забезпечення боргів;
ѕ іншої дебіторської заборгованості, зокрема розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими судами.
6. Відстрочені податкові активи - суми податків на прибуток, що підлягають відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок:
ѕ тимчасових різниць між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується з метою оподаткування;
ѕ перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.
7. Негативний гудвіл - перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання.
В господарській діяльності підприємства можуть брати участь інші необоротні матеріальні активи, до яких відносять:
бібліотечні фонди;
малоцінні необоротні матеріальні активи (предмети, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти, спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів);
тимчасові (нетитульні) споруди;
природні ресурси (придбані природні ресурси для видобутку нафти, газу тощо);
інвентарна тара;
предмети прокату;
нші необоротні матеріальні активи.
В процесі формування необоротних активів здійснені витрати підприємства перетворюються в об'єкти, які мають довгостроковий характер використання в господарській діяльності.
Для визначення потреби у прирості необоротних активів у випадку їх розширеного відтворення аналізуються:
необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів господарської діяльності;
залишок необоротних активів на початок планового періоду;
планове вибуття необоротних активів у зв”язку з їх фізичним та моральним зносом.
При цьому залучити в достатньому обсязі інформацію про ціну ресурсів та облікові оцінки вирочних засобів, так як в практиці фінансового менеджменту приріст необоротних активів завжди визначається лише у вартістних показниках.
Управління необоротними активами здійснюється по таким етапам: спочатку проводиться аналіз складу; сктруктури необоротних активів; сутність їх придатності; інтенсивності оновлення та ефективності використання. З цією метою визначаються наступні показники:
1. Коефіцієнт участи операційних необоротних активів в загальній сумі активів підприємства:
Визначений коефіцієнт розраховується в динаміці. Якщо при порівнянні зазначення цього коефіцієнта збільшується, то це позитивно характеризує роботу підприємства, якщо навпаки - негативно.
2. Коефіцієнт зносу:
Даний коефіцієнт характеризує сутність фізичного зносу необоротних активів. Цей показник розраховується в динаміці. Збільшення коефіцієнту зносу звітного періоду у порівнянні з минулим періодом негативно характеризує роботу підприємства, а зменшення - навпаки позитивно.
3. Коефіцієнт придатності необоротних активів:
Зростання цього показника в динаміці позитивно характеризує роботу підприємства, а зменшення, навпаки - негативно.
4. Період обороту необоротних активів:
Зазначений показник розраховується в динаміці. Збільшення цього показника в звітному періоді у порівнянні з минулим періодом позитивно зарактеризує роботу підприємства, зменшення, навпаки - негативно.
5. Коєфіцієнт рентабельності:
Таким чином, фінансовий менеджер повинен забезпечувати ефективне використання грошових коштів, пов”язаних з придбанням, реконструкцією, розширенням та технічним переоснащенням необоротних активів.