12. Категорії можливість і дійсність.

Дійсність — це буття, що є й розвивається, об'єктивно існує на противагу фантазії та вигадці (при синхронному розгляді) й є протилежним можливості (при діахронному розгляді, тобто розгляді у часі).

Можливість — це потенційна дійсність, передумова виникнення явища, що може здійснитися (стати дійсністю), а може й не здійснитися. Таким чином, можливість і дійсність — це два ступеня розвитку явища, його руху від причини до наслідку, виявлення необхідного і випадкового. За ступенем ймовірності здійснення молена виділити реальні, ймовірнісні, формальні можливості й неможливості.

Реальна можливість — це така можливість, для здійснення якої є всі умови й необхідний тільки певний час, щоб вона стала дійсністю (наприклад, схід сонця). Тобто, ймовірність реальної можливості дорівнює одиниці (або 100%), й практично не існує випадкових факторів, що можуть змінити перебіг подій.

Ймовірна можливість — це така можливість, ймовірність якої істотно більше нуля, але менше одиниці. Такою є більшість процесів, в яких випадкові фактори відіграють істотну роль. Як правило, ймовірність таких подій може бути подана у вигляді числа (в частках одиниці або у відсотках, як, наприклад, у випадку страхування життя).

Формальна, або абстрактна можливість — це дуже малоймовірна можливість, здійснення якої не суперечить законам природи, але, насправді, вона ніколи не здійснюється. Наприклад, існує дуже мала вірогідність того, що навколо голови людини внаслідок броунівського руху молекул зовсім або майже повністю не буде повітря. Адже такі випадки ніколи не спостерігалися.

Нарешті, неможливість — це те, що суперечить законам природи, що не може бути ніколи, ні за яких умов, ймовірність чого дорівнює нулю (наприклад, перетворення сонця в поцілунок).



13. Категорії «причина» і «наслідок»

Всесвіт являє собою суцільний взаємозв'язок предметів і явищ. Процес його пізнання здійснюється від абстрактного розуміння причинності (як зв'язку всього) до пізнання конкретних причинних залежностей у різних сферах дійсності й до дослідження самої категорії причинності

Причина та наслідок – філософські категорії, що виражають форми загального зв'язку і взаємодії явищ , процесів дійсності.

Причина – це явище, річ, що безпосередньо викликає, породжує інше явище чи групу явищ.

Наслідок – результат дії причини.

 При цьому необхідно відрізняти причину від приводу. Привід – це подія, яка безпосередньо передує іншій події, створює можливості для її появи, але не породжує і не визначає її.

Дія причини завжди залежить від умов, тому й вона змінюється зі зміною останніх. Одна й та ж причина в різних умовах може породжувати різні наслідки і навпаки.

Причина і наслідок пов’язані генетичним типом взаємовідносин. Причинно-наслідкові зв'язки мають загальний характер, пов'язуючи воєдино всі явища в світі. Жодне явище не виникає безпричинно. Навіть незначна подія має свою причину, а кожна причина необхідно тягне за собою певний наслідок. В свою чергу, цей наслідок може стати причиною іншого явища, і так нескінченно. Будь-яке явище є одночасно і причина , і наслідок інших явищ . Одна і та ж причина може породити різні слідства і одне і те ж явище може виявитися як причиною, так і наслідком якого-небудь іншого явища . Наслідок зазвичай викликається не однією, а декількома причинами .