78. Філософські ідеї ф. Ніцше (1844-1900)

Нігілізм (з лат. «ніщо»,заперечення цінностей того часу). Найвищі цінності втрачають смисл. «Може добро є зло..»; нема цілі, і відповіді на питання «навіщо?»; «Бог помер» - заперечення існування надприродного світу ідеалів. Переоцінка цінностей. Створив мораль егоїзму (імморалізму) - люди не рівноправні між собою, і діляться на 2 групи:нижча порода і вища порода. Традиційні цінності (добро красота, істина) потрібні нижчому класу (рабам), вищим людям це не потрібно, це небезпечно, тому що змушує відмовитись від своєї природи. Виділяє 3 етапи становлення моралі: 1-доморальний – оцінюються вчинки, 2 – вчинки людей оцінюються з їх намірів, 3 – в неморальний – цінність вчинків людини оцінюється у тому, що вони природні. Концепція Ніцше заключається в тому, що людина є сама собі хазяїном. Принципи імморалізму: 1 – надлюдина повинна керуватися своїми інстинктами, в основі яких лежить егоїзм. 2 – добре те, що підвищує почуття власті, погано те, що веде до слабості. У центрі імморалізму прагнення не до щастя, а до влади. Нижчий клас повинен приносити себе в жертву вищому класу. Зробив переоцінку всіх цінностей. Все, що визнається цінним не є по справжньому цінним. Треба все поставити на своє місце. Звичайна мораль укладена в рамки, протилежні сторони якої складають уявлення про добро і зло. Мораль, обмежена цими рамками є брехня. Справжня людина має будувати своє життя в просторі, кордон якої пролягає не там де є добро і зло. Мораль, яка є визначальним поняттям якої є поняття «добра і зла», виникає як наслідок відчуття переваги одних людей над іншими (аристократів-кращих, над рабами-гіршими). Потрібно спочатку зробити переоцінку християнських цінностей. Християнство зруйнувало інстинкт життя. Воно заперечувало земне життя загробному, прославляло потойбічній світ, щоб краще обмовити цей. Воля християнства-воля загибелі, коли життя не ставиться ні в що. Християнство породило свідомість раба, покірність, смиренність, страх покарання за гріхи. Християнська релігія заперечує свободу мислення людини. Людина має бути незалежною від будь-якого авторитета. Вільне життя і вільна смерть лише для надлюдини. Ніцше вважає, що пануючий клас повинен відмовитись від ліберальних переконань, демократичних традицій, моральних норм, релігійних вірувань. Вимагає відновлення рабства, виховання нового класу панів, зміцнення їх Волі до Влади. Основні принципи:1-цінність життя є єдина цінність; 2- існує природна нерівність людей, зумовлено відмінністю життєвих сил і волі до влади; 3- сильна людина вільна від моральних обов’язків». «Надлюдина». Суб’єкт моралі панів. Його ціль – життя. По замислу Ніцше, цей замисел ідеальної людини, може бути реалізований, якщо людство повернеться до витоків історії, коли будуть правити люди вищої раси, ідеальні. Вони не будуть обтяжені не побутовими, не соціальними, не релігіозними обмеженнями, і будуть абсолютно вільними. У відношенні до один одного це – поблажливі, стримані, ніжні, дружелюбні люди. У відношенні чужих – не кращі за звірів, які керуються інстинктами. Зовнішня особливість надлюдини - вроджене благородство, аристократичність. Найбільш істотна відмінність людей складається з того, що деякі з них від природи слабкі, а інші – сильні, по природі. Відповідно відрізняється їх мораль. Сильні (господарі) цінять особисту гідність (рішучість, наполегливість, самовпевненість). Слабкі цінять те, що виражається в їх слабкості (альтруїзм, співчутливість, покірність..).

Пануюча мораль за Ніцше, має припущення, що 1-всі рівні, 2-всі вільні, 3-про абсолютність моральної цінності, яка не потребує ніяких доказів, по скільки вона не засіб, а ціль.