29. Філософські аспекти проблеми свідомості

Питання «Що таке свідомість?» є дуже складним (яка її природа?сутність?). Цей феномен досліджує цілий ряд наук: психологія, фізика, психіатрія, фізіологія і т.д. Проблема свідомості є однією з найскладніших і найзагадковіших. Найперші складнощі її розуміння та вивчення пов'язані значною мірою з тим, що ми не можемо спостерігати явище свідомості безпосередньо, чуттєво, не можемо його вимірювати, досліджувати за допомогою різних приладів. Тому впродовж багатьох століть свідомість лишалася таємницею. Філософія досліджує загальну природу, прагне до цілісного, системного осягнення всесвіту і людини. Тому і при вивченні свідомості філософи намагаються розкрити різні її аспекти: гносеологічний (відображаючий), онтологічний (буттєвий), аксіологічний (ціннісний), соціокультурний.

Ідеалістичні погляди на природу свідомості протягом століть набували різного змісту, але зводилися до такого: свідомість - первинна, матерія - вторинна. Так, об'єктивний ідеалізм наділяє свідомість, яка існує незалежно від світу, десь поза світом і поза людиною, надматеріальним, надприродним характером. Свідомість не має ніякого відношення до мозку, дух не народжується, не виникає і не постає: вона живе своїм власним життям, розвивається, породжує явища природи та історії. (Гегель)

З точки зору дуалістів, матерія та свідомість - самостійні, рівноцінні начала. А це означає, що за свідомістю визнається повна незалежність від матерії. Як і матерія, свідомість є вічною, вона не виникала і не народжувалась. Відповідно відпадала й необхідність вирішення питання про її походження. Одним з видатних представників дуалізму був Рене Декарт, який вважав, що в основі світу лежать дві субстанції: духовна (мисляча) і тілесна (протяжна). Дуалізм був властивий філософії І.Канта. Новий підхід у розумінні свідомості пов'язаний із виникненням діалектичного матеріалізму. З точки зору цього напряму свідомість є похідною від матерії, вона вторинна і активна щодо неї. Джерела як усього живого, так і свідомості знаходяться в матерії, яка може рухатися і розвиватися самостійно. Діалектичний матеріалізм розглядає свідомість як продукт закономірного історичного розвитку матерії.

Свідомість - це вища, властива тільки людині і зв'язана з промовою функція мозку, що складається в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередньому уявному побудові дій і передбаченні їх результатів , у розумному регулюванні і самоконтролірованіі поведінки людини. Функції свідомості: пізнавальна, творчо-конструктивна, регулятивно-управлінська, прогностична.

Форми прояву свідомості:

Відображення – це здатність матеріальних явищ відтворювати у своїх властивостях особливості інших явищ в процесі взаємодії з ними.

Сприйняття - синтез відчуттів отриманих від різних органів чуття.

Уявлення – це здатність зберігати образ предмета в мозку

Понятійне мислення – вища форма прояву свідомості. Лише людині властиві вищі психічні функції – мислення, пам’ять, воля, емоції.

Мова – провідна форма виразу предметного змісту людської свідомості (мова, мистецтво, наука і т.д.).

Онтологічний статус свідомості – здатність людської свідомості мати у своєму змісті те, чого поза свідомістю не існує.