- •Філософія, її предмет, структура і основні функції
- •2.Співвідношення понять «філософія» і «світогляд».
- •3.Основне питання філософії та специфіка його розв’язання в історії філософії.
- •4.Діалектика і метафізика
- •5. (№2) Поняття «матерія» і концептуальні підходи його осмислення.
- •9. Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні
- •12. Категорії можливість і дійсність.
- •13. Категорії «причина» і «наслідок»
- •14. Категорії «необхідність» і «випадковість», «необхідність» і «свобода».
- •15. Категорії «зміст» і «форма»
- •16. Категорії «сутність» і «явище»
- •17. Одиничне, особливе, загальне
- •18. Проблема пізнання людиною світу
- •19. Поняття «суб’єкта» та «об’єкта» пізнання
- •20. Чуттєве та раціональне в пізнанні
- •21. Логіка та інтуїція в процесі пізнання
- •22. Практика як критерій істини
- •23. Форми і методи наукового пізнання
- •24. Наука як феномен культури
- •25. Проблема істини та критеріїв її пізнання
- •26. Філософське вчення про види істини
- •27. Сучасні наукові уявлення про походження і сутність людини
- •28. Біологічне і соціальне в людині.
- •29. Філософські аспекти проблеми свідомості
- •30.Свідомість та її структура. Свідоме й несвідоме.
- •31. Рівні і форми свідомості.
- •32. Поліметодологія в поглядах на основи суспільного розвитку.
- •33. Поняття географічного серидовища
- •34. Матеріальне і духовне виробництво, їх взаємозв'язок
- •36. Поняття «рушійні сили розвитку суспільства».
- •37. Суб’єкти суспільного розвитку
- •38. Поняття «людина», «індивід», «особистість»
- •39. Народонаселення – передумова та суб’єкт історичного розвитку.
- •40. Сім’я та її функції.
- •41. Історичні типи відтворення населення, Закон Мальтуса.
- •42. Сутність, структура та функції політичної системи
- •43. Держава – базовий інститут політичної системи
- •47. Ціннісно-орієнтаційна діяльність людини. Цінності та їх різновиди.
- •49. Екологія та екологічні проблеми в Україні
- •50. Філософські аспекти глобальних проблем сучасності.
- •51. Філософія стародавньої індії та китаю. 1. Філософія Стародавнього Китаю.
- •2. Філософія Стародавньої Індії.
- •52. Натурфілософія мілетської школи (фалес, анаксімен, анаксімандр)
- •53. Етичний антропологізм сократа
- •54. Естетичні погляди сократа. (470—399 рр. До н. Е.)
- •55. Філософські ідеї платона.
- •56. Погляди платона на роль і значення мистецтва в суспільстві
- •57. Філософські ідеї Аристотеля.
- •58. Естетика Арістотеля
- •59. Середньовічна схоластика. Боротьба реалізму та номіналізму.
- •60.Принцип гармонії віри і розуму в філософії фоми аквінського
- •61. Характерні риси світоглядної спрямованності філософії відродження
- •64. Суб’єктивний ідеалізм д.Берклі і скептицизм д. Юма
- •65. Раціоналістична філософія Декарта. (Поняття: дедукція, раціоналізм, дуалізм вчення, субстанція).
- •66. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози. Визначення:пантеїзм(натуралістичний), монізм, субстанція, матеріалізм,атеїзм.
- •67. Французьке просвітництво і французький матеріалізм XVIII ст.
- •68. Філософія Києво-Могилянської академії.
- •69. Філософія серця г. Сковороди (1722-1794)
- •71. Естетична концепція і. Канта (1724-1804)
- •72.Ідеалістична діалектика г. Гегеля (1770-1831)
- •73. Естетика г.Гегеля (1770-1831)
- •74. Антропологізм філософії л. Фейербаха(1804-1872)
- •76. Философия воли а. Шопенгауэра (1788-1860)
- •77. Философия музыки а. Шопенгауэра
- •78. Філософські ідеї ф. Ніцше (1844-1900)
- •79. Погляди членів Кирило-Мефодіївського братства.
- •80. Філософські погляди т. Г. Шевченка.
- •81. Кардіоцентризм філософії п. Юркевича (1827-1874).
- •82. Філсофія та соціально-політичні ідеї в працях м. П. Драгоманова
- •83. Естетична концепція творчості в працях і. Я. Франко
- •84. Заг. Хар. Філософії укр. Діаспори xXст. (Донцов, Липинський, Чижевський)
- •85. Теорія психоаналізу зигмунда фрейда
- •86. Естетична творчість в концепції психоаналізу.
- •87. Філософія екзистенціалізму.
- •88. Філософія неотомізму.
- •89.Філософія постмодернізму.
- •90. Естетика постмодернізму.
29. Філософські аспекти проблеми свідомості
Питання «Що таке свідомість?» є дуже складним (яка її природа?сутність?). Цей феномен досліджує цілий ряд наук: психологія, фізика, психіатрія, фізіологія і т.д. Проблема свідомості є однією з найскладніших і найзагадковіших. Найперші складнощі її розуміння та вивчення пов'язані значною мірою з тим, що ми не можемо спостерігати явище свідомості безпосередньо, чуттєво, не можемо його вимірювати, досліджувати за допомогою різних приладів. Тому впродовж багатьох століть свідомість лишалася таємницею. Філософія досліджує загальну природу, прагне до цілісного, системного осягнення всесвіту і людини. Тому і при вивченні свідомості філософи намагаються розкрити різні її аспекти: гносеологічний (відображаючий), онтологічний (буттєвий), аксіологічний (ціннісний), соціокультурний.
Ідеалістичні погляди на природу свідомості протягом століть набували різного змісту, але зводилися до такого: свідомість - первинна, матерія - вторинна. Так, об'єктивний ідеалізм наділяє свідомість, яка існує незалежно від світу, десь поза світом і поза людиною, надматеріальним, надприродним характером. Свідомість не має ніякого відношення до мозку, дух не народжується, не виникає і не постає: вона живе своїм власним життям, розвивається, породжує явища природи та історії. (Гегель)
З точки зору дуалістів, матерія та свідомість - самостійні, рівноцінні начала. А це означає, що за свідомістю визнається повна незалежність від матерії. Як і матерія, свідомість є вічною, вона не виникала і не народжувалась. Відповідно відпадала й необхідність вирішення питання про її походження. Одним з видатних представників дуалізму був Рене Декарт, який вважав, що в основі світу лежать дві субстанції: духовна (мисляча) і тілесна (протяжна). Дуалізм був властивий філософії І.Канта. Новий підхід у розумінні свідомості пов'язаний із виникненням діалектичного матеріалізму. З точки зору цього напряму свідомість є похідною від матерії, вона вторинна і активна щодо неї. Джерела як усього живого, так і свідомості знаходяться в матерії, яка може рухатися і розвиватися самостійно. Діалектичний матеріалізм розглядає свідомість як продукт закономірного історичного розвитку матерії.
Свідомість - це вища, властива тільки людині і зв'язана з промовою функція мозку, що складається в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередньому уявному побудові дій і передбаченні їх результатів , у розумному регулюванні і самоконтролірованіі поведінки людини. Функції свідомості: пізнавальна, творчо-конструктивна, регулятивно-управлінська, прогностична.
Форми прояву свідомості:
Відображення – це здатність матеріальних явищ відтворювати у своїх властивостях особливості інших явищ в процесі взаємодії з ними.
Сприйняття - синтез відчуттів отриманих від різних органів чуття.
Уявлення – це здатність зберігати образ предмета в мозку
Понятійне мислення – вища форма прояву свідомості. Лише людині властиві вищі психічні функції – мислення, пам’ять, воля, емоції.
Мова – провідна форма виразу предметного змісту людської свідомості (мова, мистецтво, наука і т.д.).
Онтологічний статус свідомості – здатність людської свідомості мати у своєму змісті те, чого поза свідомістю не існує.
