1. Філософія, її предмет, структура і основні функції

«Філософія – це епоха осягнена розумом»- Гегель. Філосо́фія (від грец. φιλοσοφια — в дослівному перекладі означає: «пошук істини», «любов до мудрості», «любов до знань») — людське мислення, один з видів людської життєдіяльності, теоретична форма світогляду; особливий вид мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі. Філософія як спосіб і форма духовної діяльності зародилася в Індії та Китаї, але класичної форми досягла в Стародавній Греції. Для позначення особливої ​​сфери знання термін "філософія" вперше вжито Платоном. Спочатку філософія включала в себе всю сукупність знань про світ. Поступово філософія сконцентрувала свою увагу на теоретизуванні навколо найбільш загальних світоглядних проблем природи, суспільства і мислення, прагнучи дати відповіді на питання про цілі і сенс існування суспільства і особистості Предметом філософії є відношення людини і світу.

Структура: Відповідно до сфер реальності виділяють:

1)філософія природи, світу і космосу: онтологія (вчення про буття), натурфілософія(філ..природи), космологія (вчення про всесвіт)

2) філософія суспільства та суспільної історії:Соціологія,Філософія історії ,Культурологія(комплекс знаньфілософії, історії, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства, соціології культури та мистецтвознавства),Етнофілософія

3) філософія самої людини з її особливостями, здібностями і властивостями:

• Філософська антропологія філософське вчення про природу людини; • Антропософія — релігійно-містичне світобачення,.

• Структурна антропологія - на поведінку людини найбільший вплив мають символічні форми, традиції і ритуали, прийняті у конкретно цій культурі, так само прийняття певного формального способу спілкування — конкретної мови

• Соціобіологія

4) філософія духовної сфери або інтелектуальних процесів:

• Логіка • Етика • Філософія релігії • Філософія права • Історія філософії

Функції філософії: світоглядна, онтологічна, гносеологічна (теорія пізнання), методологічна(вчення про методи пізнання, сформувалась у філософії Нового Часу), ціннісна (або аксіологічна-вчення про цінності) та праксеологічна (аналіз практичної діяльності людини). Онтологія по Гегелю – вчення про духовну, ідеальну субстанцію світу,яка історично втілюється в різних реальних і матеріальних умовах.

2.Співвідношення понять «філософія» і «світогляд».

Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.

Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча це ширше поняття. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд.

Перш за все світогляд — це процес чуттєвопрактичного відношення людини до світу.

Структура світогляду:

1. Знання (повсякденні та наукові).

2. Переконання – це знання яке стає принципом дії чи поведінки людини. 3. Оцінка.4. Ідеали – це до чого прагне людина 5. Емоції. 6. Воля. 7. Прагнення. 8. Певна життєва позиція. 9. Цілісна орієнтація. 10.Прогнозування поведінки людини.

Складові частини світогляду

За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів:

• Онтологію — описову модель світу

• Пояснення світу

• Футорологію, відповідь на запитання, куди ми йдемо.

• Цінності, відповіді на етичні питання — відповідь на запитання, що слід робити.

• Праксеологію або методологію або теорію дії — відповідь на запитання, як досягти мети.

• Епістемологію або теорію знань, відповідь на запитання, що є правдою, а що ні.

• Етіологію — пояснення походження й структури світогляду

Типи світогляду • міфологічний • релігійний • науковий • мистецький'

• філософський

Структура світогляду підрозділяється на рівні:

-світовідчуття, світосприйняття, світоуявлення - чуттєва сторона

-світорозуміння, світотлумачення, світобачення – раціональна сторона

У світогляді одне з головних питань – це питання життя, у філософії – це питання буття. Світоглядна свідомість вбудована в життєвий процес і виражає свою позицію в регулюванні життя, а філософія думає суттєвостями, проблемами.

Світоглядна свідомість вирішує – тут і зараз, філософія – запитує. Світоглядна свідомість стає переконаннями, а філософія – є переконання, знання.