Тема 1.7. Господарський механізм екологічно доцільної інтенсифікації природокористування

Реалізація закономірності екологічно доцільної інтенсифікації природокористування відбувається в умовах екологічно орієнтованої системи економічних відносин.

Для стабілізації обсягів природної речовини, що утягує у виробництво, за рахунок багаторазового його використання й шляхом впровадження технології замкнутого природно обумовленого круговороту в процес його господарського використання необхідно наступне:

1. наявність економічного механізму стабілізації обсягів залучення у виробництво ресурсів;

Для подолання витратного й природоразрушающего характеру виробництва необхідна платність природокористування.

Система формування оптових цін повинна бути спрямована на припинення нарощування темпів видобутку природних ресурсів і стимулювання їхнього ощадливого використання. Крім того, при екологічному обґрунтуванні темпів розвитку господарства варто враховувати закони функціонування природних систем, їх "екологічні потреби". Стабілізації обсягів природних ресурсів, що утягують у виробництво, може послужити також орієнтація економіки на низкозатратную энерго- і матеріалоємність продукції, на використання втор-ичных ресурсів, яких нагромадилося в народному господарстві в кількостях, достатніх для задоволення потреб.

2. створення системи матеріальної вигідності, зниження питомих витрат природних ресурсів;

При галузевому принципі природокористування виникають труднощі для налагодження екологічно доцільного використання природних ресурсів. Для дозволу виникаючих протиріч необхідне створення міжгалузевих промислових підприємств, а також територіальних об'єднань, покликаних органічно інтегрувати науку й виробництво. Варто формувати целую систему керування комплексами й групами взаємозалежних галузей для оптимального сполучення галузевого й територіального керування економікою.

Створення екологічно орієнтованої міжгалузевої кооперації має потребу в економічному забезпеченні шляхом розробки системи стимулів і створення таких умов, при яких для галузевих підприємств стане економічною необхідністю пошук екологічно оптимальних форм розвитку виробництв на міжгалузевій основі.

Функції контролю за використанням природних ресурсів повинні перебувати в місцевих органів влади, міських і обласних.

3. вигідність використання вторинних ресурсів;

Підприємство не може існувати, якщо воно не має свого прибутку. Впровадження природосберегающей технології повинне бути забезпечене більшими капітальними вкладеннями, окупають не приростом основної продукції, трудомісткість якої різко зростає. Але якщо екологічні показники перевести в розряд фондообразующих, те можна погодити екологічні й економічні інтереси підприємств, виділити еколого-економічний інтерес, яким забезпечується екологічно безпечне виробництво. Засоби ж, необхідні для. придбання екологічного встаткування, можуть бути надані фондом охорони природи, що повинен бути сформований у регіонах.

Але рішення багатьох проблем по реалізації екологічно безпечної інтенсифікації природокористування (в області ціноутворення, організації керування, матеріально-технічного постачання) має сенс за умови задоволення суспільних потреб, тобто головного завдання суспільного виробництва.

Суспільство повинне здійснювати не тільки стабілізацію використання природних ресурсів, збільшуючи результативність, але по окремих видах і скорочувати обсяги залучення їх у виробництво. При цьому свої потреби воно повинне визначати, виходячи з потреб людини, а не техніки. Економічний механізм екологічно доцільної інтенсифікації природокористування необхідно підкріплювати системою екологічно орієнтованих заходів надбудовного характеру: галузевими нормами, правовими нормативами, про-светительной роботою.

4. функціонування екологічно вигідної міжгалузевої кооперації.

Розміщення, формування, використання продуктивних сил, безпосередній результат трудового внеску в поліпшення якості виробленої продукції, від впровадження технічних удосконалень повинні відчуватися кожним труженником у вигляді реального поліпшення добробуту.

Жизнепригодность середовища - це благо, присвоєння якого здійснюється кожним членом суспільства поза залежністю від його професії й приналежності до галузі. Але при всій індивідуальності споживання це благо може бути привласнено тільки в результаті екологічно доцільної діяльності всіх галузей народного господарства, усього суспільства в цілому.

Працездатність, здоров'я дітей - неминущі для людини цінності. Тому екологічну безпеку виробництва швидше всього можна забезпечити як особисту зацікавленість у цьому кожну людину, що усвідомлює необхідність прояву в цьому особистої ініціативи, заповзятливості, нестандартного мислення в екстремальних обставинах, соціальній активності.

Завдяки цілеспрямованому й усвідомленому виходу на реалізацію вимог по екологічно безпечному природокористуванню відбувається відновлення єдності виробничих відносин і продуктивних сил на сучасному рівні їхнього розвитку, дозволяються виникаючі протиріччя за допомогою екологічно орієнтованої модифікації економічних форм природокористування й удосконалювання техніко-технологічних способів його здійснення.