Тема 1.6.2. Зниження екологічних витрат виробництва як умова зниження природоемкости продукції

При інтенсивному розвитку економіки країни виникає необходи-мость у природосберегающем розширеному відтворенні. Ставиться завдання в зниженні металоємності й енергоємності національного доходу. Приріст потреби в паливі, енергії, сировині, матеріалах варто задовольняти за рахунок їхньої економії, тобто дотримувати закону економії часу в сфері природокористування.

Екологічна доцільність інтенсифікації природо-пользования визначається двома умовами:

- природної лимитированностью ресурсів;

- природними закономірностями відтворення природних систем і неможливістю включення в природний кругообіг штучно створених речовин і продуктів.

Стабілізація обсягів природної речовини, що утягує в суспільне виробництво, також може бути забезпечена шляхом повторного багаторазового його використання, що й забезпечить схоронність і ди-намическое рівновага екологічних систем і результативність об-щественного виробництва.

Але споживчі якості зробленої продукції (наприклад, прального порошку) повинні відповідати вимогам экологиче-ской допустимості. Одним із критеріїв природоемкости є экологичность нової технології виробництва. У цей час замет-но ростуть витрати минулої праці у зв'язку з ростом екологічних витрат виробництва.

Важливою умовою реалізації закону зниження природоемкости продукції при екологічно безпечній інтенсифікації природокористування є дотримання принципу односпрямованості техногенеза (геохімічних перетворень у процесі виробництва) і природних процесів.

Найважливіший економічний закон суспільного розвитку - закон неухильного росту продуктивності праці - у взаємозумовленості з іншими економічними законами функціонує на основі вдосконалювання суспільного виробництва в умовах стабільності розвитку.

Економічні закони піддаються еволюції в часі. Міняються їхній зміст, форми прояву, механізми реалізації у зв'язку з об'єктивними й суб'єктивними факторами суспільного розвитку. Так, виникають экофильные форми економічних законів (відповідають вимогам забезпечення схоронності жизнепригодных для людини властивостей природного середовища), що характеризує певний етап у поступальному розвитку суспільства.

Пріоритетними із всіх умов варто визнати наявність незабрудненої атмосфери, якісної питної води, можливості відпочинку на лоні природи, тобто всього того, що позначається на здоров'я людини і його працездатності. Цим може бути забезпечений ріст продуктивності праці, знижена витрати на медичне обслуговування й соціальне забезпечення й збільшена жива праця в сфері суспільного виробництва, забезпечений ріст випуску продукції в галузі народного господарства.

Задоволення потреб і можливість розвитку особистості залежать від темпів зростання суспільного виробництва, які ли-митируются екологічними запитами. Двуединая завдання экономичес-кого росту й збереження природного середовища містять у собі діалектичне протиріччя. Необхідність відтворення природних ресурсів і, отже, відволікання частини прибавочного продукту на потреби, не пов'язані з виробництвом кінцевої продукції, є стримуючим чинником.

Важливою умовою забезпечення екологічної спрямованості эко-номических законів є формування екологічно обґрунтованих економічних потреб суспільства. а це пов'язане з экологизацией засобів виробництва.

Поняття еколого-економічна ефективність виробничих процесів у його тимчасовій перспективі умовно, оскільки негативний екологічний ефект довгий час залишається схованим і може виявитися тоді, коли пов'язаний з ним економічний ефект виявиться вже спожитим.

Чинність закону неухильного росту продуктивності праці в сфері природокористування повинне бути забезпечене функціонуванням цілого комплексу еколого-економічних принципів:

- формування екологічно обґрунтованих економічних потреб;

- просторове збереження природно обумовленої цілісності природних систем у процесі їхнього господарського використання;

- створення природно обумовленої розмаїтості в регіональній комбінаториці галузей;

- підтримка природно обумовленого круговороту природної речовини в процесі його господарського використання;

- забезпечення погодженості природних і виробничих ритмів;

- забезпечення односпрямованості техногенеза й природних процесів;

- стабілізація обсягів природної речовини, що утягує в суспільне виробництво, шляхом багаторазового його використання.

Реалізація закономірності екологічно доцільної інтенсифікації природокористування виражається в збереженні жизнепригодных властивостей середовища при зростаючій ефективності її господарського використання.

Контрольні питання:

1. Зниження природоемкости продукції як форма реалізації закону економії часу екологічна безпека природокористування

2. Причини стримування зниження природоемкости продукції й росту витрат праці; необхідність оптимального природокористування.

3. Взаємозумовленість закону неухильного росту робите льных сил і інших економічних законів, їх экофильные форми.

4. Умовність экслого-экономического ефекту в часі