Тема 5.4.1 Управлінські стратегії впливу на суб'єкти екологізації

Як відомо, в ринкових умовах механізми регулювання економі­чних відносин між господарськими суб'єктами реалізуються через взаємодію попиту і пропозиції. Вплив на ці два компоненти ри­нку і сферу, що пов'язує їх, є важливою передумовою форму­вання вихідних стратегічних схем управління процесами еколо­гізації. В літературі з проблем екологізації звичайно згадуються три ключові страте­гії впливу на економічні суб'єкти з метою реалізації екологіза­ції економіки: 1) вплив на пропозицію; 2) вплив на попит; 3) вплив на взаємозв'язок між виробниками і споживачами. Схе­матично це показано на рис. 5.4.1.

1. Стратегія впливу на пропозицію. У спеціальній літера­турі подібна стратегія пов'язується зі словом «штовхати». Суть її у формуванні системи мотиваційного впливу, яка б підштовхувала виробників до переходу на «зелену» продукцію.

2. Стратегія впливу на попит. У спеціальній літературі ця стратегія символічно характеризується словом «тягти». Асоціа­тивно це добре сполучається з моделлю «виробничо-споживчого поїзду». Впливаючи на попит, можна «витягти» і ланки екологізованого виробництва, яке буде обслуговувати відповідні по­треби. Суть цієї стратегії полягає в тому, щоб економічно зму­сити або психологічно переконати споживача переходити на більш екологічно спроможну продукцію.

3. Стратегія впливу на взаємозв'язки між виробниками і споживачами («інтерфейсна стратегія»). Суть стратегії по­лягає в екологізації проміжних ланок, що з'єднують конкрет­них виробників і споживачів. До форм реалізації даної стратегії слід віднести: вплив на комунікаційні шляхи, екологізацію то­ргових механізмів, маркетингові дослідження, розвиток інфор­маційних систем тощо. Застосування саме цієї стратегії дало змогу багатьом країнам розв'язати життєво важливі екологічні проблеми. Україна вже протягом кількох років має список заборонених для ввозу чи транзиту через тери­торію країни токсичних і небезпечних відходів; суттєві тарифні і нетарифні бар'єри використовуються при імпорті автомобілів.

Тільки країна, яка належним чином використовує арсенал усіх трьох стратегій, може розраховувати на реальні успіхи в справі екологізації. Умови для цього створюються при реструк­туризації економіки, коли одночасно змінюються виробнича ос­нова, базові групи споживчих товарів і характер інтерфейсної сфери.

Рис. 5.4.1 - Схема реалізації стратегій впливу на суб'єкти з метою екологізації економіки

Структура економіки - це по­діл економіки чи економічних суб'єктів/об'єктів на складові частини за певними ознаками, що супроводжується визначенням взаємозв'язків між цими скла­довими частинами.

При реструкту­ризації трансформується, перш за все, галузевий устрій. Однак у ході цього процесу змі­нюється і структура окремих підприємств. Перехід на виробництво нових видів продукції, природно, змінює і структуру сфери споживання.

Перевага організованих, тобто керованих державою струк­турних змін (реструктуризації) обумовлена кількома обставина­ми. По-перше, будь-які трансформаційні зміни в економіці неминуче пов'язані з економічними втратами. Централізована координація економічно спрямованих змін дає можливість змен­шити загальні витрати перебудови. По-друге, проведення таких змін потребує значних інвестиційних вкладень. Це вимагає кон­центрації інвестиційних джерел на державному рівні.

Виходячи з наведеного, можна зробити ще два висновки. Перший: масштабні перебудови в економіці повинні відбувати­ся не постійно, а чергуватися з відносно спокійними періодами функціонування вже сформованих структур. Другий: перебудови (реструктуризації) мають здійснюватися комплекс­но, охоплюючи, по можливості, всю глибину економічного про­стору. По­дібні зміни повинні ретельно готуватися на державному рівні. Держава зобов'язана контролювати і сам конструкційний про­цес, забезпечивши його чітким управлінням, адекватними мо­тиваційними інструментами, належною оцінкою і корекцією перебігу процесів.