
- •Тема 1.1. Екологічні проблеми макроекономіки. Концепції економічного розвитку
- •Тема 1.2. Компоненти природного середовища як екологічні цінності, їхнє порушення й відтворення
- •1.5.2. Економічний інструментарій: роль у системі товарно-грошових відносин
- •1.5.3 Еколого-економічні інструменти: принципи формування і механізми дії
- •1.5.4. Форми еколого-економічних інструментів
- •Тема 1.6 Методичні підходи до економічної оцінки природних факторів. Напрямки оцінювання природних благ
- •Тема 1.6.2. Зниження екологічних витрат виробництва як умова зниження природоемкости продукції
- •Тема 1.7. Господарський механізм екологічно доцільної інтенсифікації природокористування
- •2.1. Екологічна безпека
- •2.3. Оцінка впливу господарської діяльності на стан навколишнього середовища
- •3.1. Критерій еколого-економічної ефективності природокористування та виробництва матеріальних благ
- •3.2. Еколого-економічна ефективність виробництва матеріальних благ
- •3.3. Економічна ефективність природокористування
- •3.4.4 Порівняльна економічна ефективність природо-охоронних витрат
- •Тема 4.1 Капітальні вкладення природоохоронного призначення
- •4.2.1. Основи платного природокористування в Україні
- •Тема 4.3.1 Платежі за забруднення атмосфери пересувними та стаціонарними джерелами
- •Тема 4.4 Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища
- •Тема 4.4.1 Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища. Забруднення води.
- •4.5.2 Екологічне страхування
- •4.6. Ринкові відносини у сфері охорони навколишнього середовища. Ознаки ринкових відносин
- •4.6.1 Екологічний маркетинг, екологічний аудит, екологічний банк.
- •Тема 4.6.2 екологія і приватизація
- •Тема 5.2 Оцінки рівня екологізації
- •Тема 5.3 Відтворювальний механізм екологізаиії
- •Тема 5.3.1 Екологізаиія попиту
- •Тема 5.3.2. Екологізаиія виробництва
- •Тема 5.4 Управління процесами екологізації «Квадрат» управління екологізацією
- •Тема 5.4.1 Управлінські стратегії впливу на суб'єкти екологізації
- •Тема 6.1 Система управління охороною навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, її удосконалення
- •1 Характеристика системи управління охороною довкілля
- •2 Удосконалення системи управління охороною довкілля
- •Тема 6.2. Основні завдання й функції Керування екологічної експертизи й оцінки впливу на природне середовище, його структура
- •Тема 6.3 Структура Головної Державної екологічної інспекції, її функції, деякі результати діяльності міністерства
- •Тема 6.5 законодавчі функції управління
- •Тема 6.6 Управління природокористуванням на підприємстві, принципи формування структур , штатного складу служб охорони природи.
- •Тема 6.6.1 виконавчі функції управління
Тема 5.3 Відтворювальний механізм екологізаиії
В індустріальному технократичному суспільстві, що досягло апогею в умовах командної економіки, центральною ланкою суспільного життя була виробнича сфера. Саме вона визначала напрямок політичних, економічних і соціальних процесів. Саме для обслуговування цього монстра працювала людина, найчастіше забуваючи, що в складаючій її тріаді «організм - особистість - робоча сила» останній компонент усе-таки має бути допоміжним. Навіть мотивація діяльності будувалася не на перших двох компонентах (фізіологічні потреби чи соціальні інтереси), а адресувалася до «трудо-людини» - до її трудових подвигів, виробничих успіхів тощо - часто на шкоду її ж здоров'ю, духовному розвитку і особистому щастю.
Перехід країн колишнього соцтабору до ринкових відносин змушує по-новому поглянути на проблему екологізації суспільного виробництва, проаналізувати всю складність і різноманітність зв'язків повного циклу виробництва і суспільного споживання. У ринкових системах потреби людей є головною рушійною силою суспільного розвитку взагалі і виробництва зокрема. У «поїзді» з назвою «попит - пропозиція» саме попит є тим потужним локомотивом, що тягне за собою довгий ланцюг пропозицій.
Ланцюжок послідовних процесів руйнування природи, накопичуючись, веде до споживача. Споживач - єдина ланка у виробничо-споживчому циклі, на виході якого існують лише відходи. Надзвичайно важко дати точну інтегральну оцінку еко-деструктивних процесів усього ланцюжка виробництва і споживання продукції. Однак якщо врахувати, що їх основу складають енергоємні процеси, то орієнтовна структура споживчого попиту на природу може бути приблизно оцінена за енергоємністю окремих складових споживання.
За даними Центру енергії та екологічних досліджень Нідерландського університету в місті Гронінгені більше половини сукупного споживання енергії матеріалізується в спожитих товарах і послугах.
Процес екологізації виробництва має бути системою, що постійно відтворює основні взаємопов'язані і взаємообумовлені системні елементи. До основних компонентів відтворювального механізму екологізації народногосподарського комплексу можуть бути віднесені:
відтворення екологічного попиту;
відтворення екологічно орієнтованої виробничої основи;
відтворення екологічно орієнтованих людських факторів;
відтворення мотивів екологізації.
Тема 5.3.1 Екологізаиія попиту
Під відтворенням екологічного попиту розуміються постійно відтворювані процеси формування потреб в екологічних товарах, а також створення фінансових можливостей реалізації цих потреб.
У свою чергу, екологічними товарами можна вважати вироби і послуги, виробництво і споживання яких сприяє зниженню інтегрального екологічного впливу в розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту.
ЕКОЛОГІЧНІ ТОВАРИ - це вироби та послуги, що знижують інтегральний екологічний вплив у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту.
Послідовні процеси руйнування природи, накопичуючись, ведуть до споживача. Саме споживач є визначальним чинником у виробничо-споживчому циклі, на виході якого існують тільки відходи.
Аналізуючи представлений на схемі виробничо-споживчий цикл (рис. 5.1), неважко дійти висновку, що до зниження екологічного пресу може привести і відмова від споживання найбільш збиткоємних видів продукції, укорочування цього ланцюга, підвищення ефективності виробництва і загальне зниження матеріально-енергетичного обсягу споживання товарів.
Говорячи про відтворення екологічних потреб, вважаємо за доцільне сформулювати важливі економічні умови екологізації народногосподарського комплексу.
Перше. Зменшення матеріально-енергетичного обсягу споживання товарів не повинно вести до зниження якості обслуговування життєвих потреб людини.
Друге. Відмова від споживання екологічно недосконалих видів продукції має компенсуватися збільшенням споживання екологічно спроможніших товарів таким чином, щоб загальний грошовий обсяг продажу виробів і послуг, а отже і їх виробництво, не зменшилися. Таким чином, відтворення попиту на екологічні товари (вироби і послуги) є головною ланкою екологізації економіки.
Третє. Формування попиту на екологічні товари відбувається через формування трьох взаємозалежних економічних елементів: потреб, інтересів і можливостей.
Потреби - це відчуття необхідності певних видів продукції. Будучи усвідомлені конкретними людьми чи колективами, потреби перетворюються в інтереси, тобто спонукальні мотиви придбання товарів. Попитом же є інтереси, підкріплені фінансовими можливостями.
ПОТРЕБИ в « чистому середовищі» перетворюються на ІНТЕРЕСИ, тільки коли усвідомлені людьми. Інтерес перетворюється на ПОПИТ тільки за умови підкріплення його фінансовими можливостями.
Очевидно, можна прогнозувати чотири основні стадії еволюції екологічних потреб (табл. 5.1).
Перша стадія пов'язана з розвитком засобів захисту навколишнього середовища від процесів його порушення. Основне призначення природо- охоронних засобів - компенсувати екологічну недосконалість існуючих виробничих технологій і споживчих товарів.
Друга стадія пов'язана з екологічним удосконаленням технологій виробництва без зміни переважної структури видів продукції. Основний екологічний попит на цьому етапі зосереджується на технологічних системах, що модернізують існуючу виробничо-споживчу базу.
На третій стадії пріоритети надаватимуться заміні екологічно несприятливих виробів і послуг на екологічно більш ефективні еквіваленти в межах існуючого стилю життя. Основне завдання товарів і послуг, що приходять на зміну старим аналогам, - значне підвищення ефективності всіх стадій життєвого циклу товарів і послуг.
Четверта стадія пов'язана з виробництвом і споживанням виробів і послуг, що докорінно змінюють стиль життя. У даному випадку йдеться про істотне збільшення питомої ваги інформаційних товарів і послуг у загальному обсязі споживання і переході на структури споживання, що сприяють підтриманню сталого розвитку суспільства.
Рисунок 5.1 – Цикл «Виробництво - споживання»
Таблиця 5.1 – Типи екологічних потреб