
- •Тема 1.1. Екологічні проблеми макроекономіки. Концепції економічного розвитку
- •Тема 1.2. Компоненти природного середовища як екологічні цінності, їхнє порушення й відтворення
- •1.5.2. Економічний інструментарій: роль у системі товарно-грошових відносин
- •1.5.3 Еколого-економічні інструменти: принципи формування і механізми дії
- •1.5.4. Форми еколого-економічних інструментів
- •Тема 1.6 Методичні підходи до економічної оцінки природних факторів. Напрямки оцінювання природних благ
- •Тема 1.6.2. Зниження екологічних витрат виробництва як умова зниження природоемкости продукції
- •Тема 1.7. Господарський механізм екологічно доцільної інтенсифікації природокористування
- •2.1. Екологічна безпека
- •2.3. Оцінка впливу господарської діяльності на стан навколишнього середовища
- •3.1. Критерій еколого-економічної ефективності природокористування та виробництва матеріальних благ
- •3.2. Еколого-економічна ефективність виробництва матеріальних благ
- •3.3. Економічна ефективність природокористування
- •3.4.4 Порівняльна економічна ефективність природо-охоронних витрат
- •Тема 4.1 Капітальні вкладення природоохоронного призначення
- •4.2.1. Основи платного природокористування в Україні
- •Тема 4.3.1 Платежі за забруднення атмосфери пересувними та стаціонарними джерелами
- •Тема 4.4 Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища
- •Тема 4.4.1 Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища. Забруднення води.
- •4.5.2 Екологічне страхування
- •4.6. Ринкові відносини у сфері охорони навколишнього середовища. Ознаки ринкових відносин
- •4.6.1 Екологічний маркетинг, екологічний аудит, екологічний банк.
- •Тема 4.6.2 екологія і приватизація
- •Тема 5.2 Оцінки рівня екологізації
- •Тема 5.3 Відтворювальний механізм екологізаиії
- •Тема 5.3.1 Екологізаиія попиту
- •Тема 5.3.2. Екологізаиія виробництва
- •Тема 5.4 Управління процесами екологізації «Квадрат» управління екологізацією
- •Тема 5.4.1 Управлінські стратегії впливу на суб'єкти екологізації
- •Тема 6.1 Система управління охороною навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, її удосконалення
- •1 Характеристика системи управління охороною довкілля
- •2 Удосконалення системи управління охороною довкілля
- •Тема 6.2. Основні завдання й функції Керування екологічної експертизи й оцінки впливу на природне середовище, його структура
- •Тема 6.3 Структура Головної Державної екологічної інспекції, її функції, деякі результати діяльності міністерства
- •Тема 6.5 законодавчі функції управління
- •Тема 6.6 Управління природокористуванням на підприємстві, принципи формування структур , штатного складу служб охорони природи.
- •Тема 6.6.1 виконавчі функції управління
4.6.1 Екологічний маркетинг, екологічний аудит, екологічний банк.
Екологічний маркетинг
Екологічний маркетинг — це комплексна діяльність певної сукупності організаційних структур, спрямована на визначення, прогнозування і формування споживчих потреб, на просування природних ресурсів, товарів і послуг екологічного призначення від виробника до споживача в сфері природокористування і зменшення забруднення навколишнього середовища.
Екологічний маркетинг передбачає:
розробку і освоєння природних ресурсів;
виробництво товарів і послуг екологічного призначення, які необхідні споживачам;
встановлення платежів і цін на товари і послуги екологічного призначення для отримання прибутку суб'єктами природокористування;
запобігання забрудненню навколишнього середовища;
розвиток всебічних форм торгівлі товарами і послугами екологічного призначення;
поділ ринків збуту товарів і послуг екологічного призначення відповідно до природно-географічних факторів територій, регіонів та окремих зон;
залучення до екологічного ринку зарубіжних інвесторів;
освоєння природних ресурсів і створення на їхній основі конкурентоспроможної на світовому рівні продукції екологічного призначення;
мобілізацію механізмів трансформації екологічних потреб потенційних покупців на екологічному ринку в ефективний попит на товари і послуги екологічного призначення.
Основними формами маркетингової діяльності є:
аналіз реальних і потенційних потреб споживачів природних ресурсів, товарів і послуг екологічного призначення;
аналіз ринку та його можливостей, прогнозування ринкового попиту і місткості ринку в сфері природокористування та охорони довкілля;
розробка стратегії екологічного маркетингу і відповідних заходів;
маркетингове планування.
Перспективи розвитку екологічного маркетингу повинні стимулювати створення нових організаційних структур та їх інтеграцію. Діяльність цих структур передбачає такі послуги:
консультаційні — розробка інвестиційних програм і проектів у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища, розробка і реалізація техніко-економічних, економіко-екологічних і соціально-екологічних обґрунтувань програм і проектів, бізнес-планів і фінансових планів;
інформаційні — комплексна еколого-економічна експертиза проектів і програм, екологічна атестація і сертифікація продукції, технологій і виробництва, організація інформаційного обслуговування споживачів продукції екологічного призначення;
комерційні — підготовка договірних справ і документів (по лізингу, оренді, контрактах, страхуванню, зовнішньоторговельних угодах) супроводження, захист юридичних інтересів споживачів екологічних послуг;
рекламні — надання допомоги в створенні та організації демонстраційних залів, мережі магазинів-салонів, поширення передового досвіду в галузі виробництва екологічного обладнання і продукції, надання послуг екологічного призначення, проведення науково-технічних конференцій, симпозіумів, семінарів.
Екологічний аудит
В умовах активного розвитку акціонерних, кооперативних, орендних, малих та спільних підприємств особливого значення набуває аудиторська справа як форма контролю їхньої фінансово-господарської діяльності. На аудиторів покладаються такі функції:
щорічна перевірка зовнішньої діяльності підприємства;
розробка рекомендацій щодо вдосконалення діючої звітності;
консультування з питань організації обліку та управління, складання звітності, податків тощо.
Екологічний аудит суттєво доповнює загальну характеристику підприємства і сприяє:
реалізації заходів щодо охорони навколишнього середовища та ефективного використання природних ресурсів;
об'єктивному ставленню до підсумків природоохоронної діяльності, виявленню конкретних порушників чинного законодавства;
стимулює виконання природоохоронних програм.
До завдань екологічного аудиту належать:
загальна характеристика впливу господарської діяльності підприємства на навколишнє середовище;
аналіз і технічний стан природоохоронного устаткування і споруд, їх відповідність профілю й обсягам виробництва;
аналіз організаційно-технічного рівня природокористування та охорони довкілля;
аналіз і оцінка природоохоронних заходів;
визначення і оцінка використання виробничих ресурсів;
аналіз поточних і капітальних витрат на охорону навколишнього середовища і використання природних ресурсів;
аналіз результатів діяльності щодо поліпшення використання природних ресурсів та якості довкілля з метою визначення доцільності природоохоронних витрат.
Екологічний аудит відіграє значну роль у визначенні ефективності заходів щодо охорони навколишнього середовища та їхнього впливу на формування кінцевих показників виробничої діяльності підприємств.
Екологічний банк
Для залучення додаткових фінансових ресурсів на реалізацію програм у галузі охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів утворюються комерційні екологічні банки. Вони формуються на добровільних засадах.
Комерційні екологічні банки несуть повну економічну і правову відповідальність за результати своєї діяльності і є рівноправними партнерами клієнтів у досягненні високих кінцевих результатів. Вони надають кошти на фінансування пріоритетних програм, впровадження прогресивної техніки і технології, створення міжгалузевого, змішаного, спільного з іноземним капіталом виробництв, реалізації заходів екологічної спрямованості, розвиток соціальної структури тощо.
Ці банки виконують такі функції:
мобілізація тимчасово вільних коштів на виконання природоохоронних завдань;
взаємне кредитування господарських об'єктів, об'єднаних між собою єдиною територією;
фінансування програмних заходів у сфері охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів;
екологічне страхування суб'єктів природокористування і населення;
екологічне кредитування суб'єктів природокористування і органів місцевого управління та самоврядування.
Статус комерційного екологічному банку забезпечує можливість спрямування фінансових ресурсів у прибуткові сфери, в тому числі на стимулювання підприємницької природоохоронної діяльності.
Згідно зі статутом ресурси екологічного банку можуть спрямовуватися:
безповоротно - на фінансування програмних некомерційних екологічних заходів;
оборотно - на фінансування і кредитування комерційної екологічної діяльності. У цьому випадку прибуток екологічного банку визначається прибутком від діяльності відповідних його структур і відсотками за надання кредиту.
Наявність регіональних екологічних банків дає змогу маневрувати ресурсами у динамічних процесах охорони довкілля і природокористування.