Тема 1.2. Компоненти природного середовища як екологічні цінності, їхнє порушення й відтворення

Суспільство й природа перебувають у постійній взаємодії, име-нуемом процесом природокористування. Використаються ресурси надр, земельні, водні, лісові ресурси, тваринний мир, атмосферне повітря. У непорушеному стані вони являють собою екологічні цінності: ресурси надр - це джерела мінеральної сировини для різних галузей народного господарства; земельні ресурси - це засіб виробництва продуктів харчування; водні ресурси - це біологічна цінність, завдяки якій забезпечується функціонування й раз-витие організму. До біологічних цінностей ставиться й свіже повітря. Забруднення ж питної води й повітря зізнається суспільством за джерело багатьох хвороб. З ним зв'язане здоров'я людей. Що ж стосується лісових ресурсів, тваринного миру, то вони, як і мінеральні ресурси надр, ставляться до екологічних цінностей економічного характеру. Краси ландшафту, ліс, море, квіти є екологічною цінністю эстетического типу.

Великими джерелами забруднення природного середовища є та-кие галузі народного господарства, як промисловість, сільське хо-зяйство, транспорт, теплоенергетика, комунальне господарство. Для регіонів і країн з високорозвиненою гірничодобувною промисловістю характерні зайнятість величезних територій відвалами гірських порід, відходами промисловості й значне забруднення навколишнього середовища. Вплив підприємств гірської промисловості в різній мері проявляється на атмосфері, гідросфері, літосфері, ландшафті, флорі й фауні на території, в 10 разів перевищуючої зайняті відходами площі. У цій зоні знижується продуктивність лісу й сільськогосподарських угідь через заболочування ґрунтів, "опіку" кислими рудничними водами, розсіювання мінеральних речовин з поверхні відвалів. Особливо небезпечні відходи атомної енергетики, яким властива радіоактивність.

Значна шкода всій живій природі заподіює хімізація сель-ского господарства. Значні площі сільськогосподарських угідь (до 50%) піддані водної й вітрової ерозії. Зрошувані землі нерідко піддаються підтопленню й засоленню у зв'язку із завищеними нормами поливу й прорахунками при будівництві й експлуатації зрошувальних систем. При осушенні заболочених і перезволожених земель нерідко відбувається иссушение суміжних територій, що негативно впливає на розташовані там сільськогосподарські й лісові вгіддя. Серйозну проблему представляє й забруднення ґрунтів важкими металами в зонах впливу підприємств чорної й кольорової металургії, хімічної й вугільної промисловості, теплоенергетики й стройиндустрии.

Водні ресурси, незважаючи на безперервне поновлення, у нас-тоящее час не є невичерпними, оскільки в умовах бо-льших обсягів водоспоживання й скидання у водойми відпрацьованих за-грязненных вод погіршується їхня якість. Води втрачають свою здатність, що самоочищає. Вода стає непридатної або малопридатної для використання й іноді її впливом наноситься непоправний збиток природному середовищу, з якого вона стикається.

Забруднення атмосферного повітря найбільше небезпечно для людства. Проте воно безперервно зростає у зв'язку з ростом енергозабезпечення, недосконалістю процесів спалювання різних ви-дов палива, що супроводжується викидом в атмосферу шкідливих речовин.

Збідніння тваринного миру пов'язане з руйнуванням або деградацією (погіршенням) місць перебування, переексплуатацією, впливом интродуцированных (завезених з інших територій) виглядів-конкурентів через місця перебування і їжі, знищенням диких особин заради захисту до-машних тварин, випадкової (ненавмисної) видобутком.

Контрольні питання:

1. Компоненти природного середовища як екологічні цінності экон-омического й эстетического характеру, причини їхнього погіршення.

2. Народногосподарські галузі-фактори забруднення й причини виснаження природного середовища; основні забруднюючі компоненти.