Тема 4.4.1 Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища. Забруднення води.

Обсяги скидів забруднюючих речовин та їх концен­трацію визначають на підставі даних обстеження об'єк­тів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій тощо з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм гранично допустимих скидів (ГДС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.

Середню концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах за період порушення водоохоронного за­конодавства визначають з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчис­люють за формулою

де Сс — середня концентрація, що приймається як роз­рахункова при визначенні збитків, г/м³; С₁, С₂, С_п — концентрація забруднюючих речовин у відібраних про­бах за період порушення водоохоронного законодавства, г/м³; п — кількість проб.

Об'єм стічних вод із суден, плавзасобів і водних спо­руд розраховують за формулою

де 0,9 — коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води; W_з.в — об'єм забраної води, м³; W_н.в— об'єм не­використаної води, м³; W_ст.в — об'єм стічної води в міст­костях водного транспорту або зданої на берегові очис­ні споруди, м³.

За відсутності даних про кількість нафти чи інших забруднюючих речовин їх масу визначають за формулою

де Мі — маса нафти (нафтопродуктів), яка потрапила у воду, т; Мр—маса нафти (нафтопродуктів), розлитої на 1 м2 поверхні води, т; Мф — маса нафти на 1 м² поверх­ні води, що має природне походження; S —площа роз­ливу нафти, м²; 10^-6 — коефіцієнт, який враховує роз­мірність величин; Ср — концентрація розчиненої у водінафти на глибині п, г/м3; Сф.к — фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м3; V — об'єм забрудненої води, м³, що визначається за формулою

де п — глибина поширення нафти у воді, м.

При встановленому факті забруднення поверхневих та морських вод збитки в гривнях для наднорма­тивних скидів визначають за формулою

де Vх — витрати зворотних вод, м³/год; Тх — тривалість наднормативного скиду, год; Сс.ф - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м³; Сд — дозволена до скиду концентрація забрудню­ючих речовин, яку визначено при затвердженні ГДС, г/м³. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку до­пустимих до скиду, а фактична концентрація їх пе­ревищує гранично допустимі концентрації (ГДК) для водного об'єкта, що приймає зворотні води, в розрахун­ковій формулі Сд приймається рівним ГДК; 0,06 — коефі­цієнт відшкодування збитків як частка мінімальної за­робітної плати, що припадає на знешкодження забруд­нення 1 м³ водного прошарку, Аі — показник відносної небезпечності речовини, визна­чається із співвідношення 1/Сгдк, де Сгдк — гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з Санітар­ними правилами і нормами або Узагальненим перелі­ком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподар­ських водойм;

n — величина мінімальної заробітної плати, грн, φ — коефіцієнт, який враховує категорію вод­ного об'єкта: морські та поверхневі водні об'єкти кому­нально-побутового водокористування — 1,0; поверхневі водні об'єкти господарсько-питного водокористування — 1,4, поверхневі та морські водні об'єкти рибогосподар­ського водокористування II категорії— 1,6, І категорії — 2,0; 10^-6 — коефіцієнт, який враховує розмірність вели­чин.

Збитки для самовільних, аварійних та санкціонова­них вимушених скидів зворотних вод визначають за формулою

Збитки для скидів зворотних вод із водних транс­портних засобів визначають за формулою

де W — об'єм скинутих зворотних вод, м³; Сф—-фак­тична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах, г/м³.

У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та про їх концентра­цію об'єм накопичення їх для суден І категорії (судна довжиною понад 65 м необмеженого району плаван­ня, незалежно від чисельності екіпажу) приймається рів­ним 50 л, для решти категорій —25 л на одну особу за добу.

Збитки для аварійних та інших скидів сировини, ре­човин у чистому вигляді визначають за формулою

де М — маса скинутої забруднюючої речовини, кг.

Збитки від забруднення водного об'єкта сміттям роз­раховують за формулою

де Мс — маса сміття, ц, що зібране судном-сміттєзбірником, визначена як добуток множення забрудненої площі S, м², на середню масу Wср сміття, ц, з 1 м²,зі­браного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центра за формулою

S — площа водної поверхні, забрудненої сміттям, м²; Кх — коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям 4,0 — вартість перевезення та утилізації сміття; крб.; А_і — показник небезпечності сміття, визначається з відношення 1/ГДК найбільш не­безпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття; Т — час роботи спецсуден на збиранні сміття, год; 2,5 — вартість 1 год роботи спец-судна, грн.

Загальну суму збитків при одночасному забрудненні водного об'єкта кількома забруднюючими речовинами визнача­ють додаванням до найбільшої з усіх розрахованих су­ми збитків для інших забруднюючих речовин, помноже­ної на коефіцієнт 0,15.

У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об'єкта в контрольному отворі до 50 і більше ГДК, розраховану суму збитків помножують на коефі­цієнт 10.

Якщо було вжито заходів щодо ліквідації наслідків забруднення, то сума збитків зменшується залежно від кількості зібраної забруднюючої речовини та часу, ви­траченого на ліквідацію наслідків забруднення. Змен­шену суму збитків розраховують за формулою

де Зп.с — початкова сума збитків, крб.; ∆Мі — маса зі­браної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу збирання, т; М — маса скинутої забруднюючої речови­ни, т; Кзі — коефіцієнт зменшення збитків згідно зі стро­ками ліквідації наслідків забруднення:

При самовільному та безгосподарному водокористу­ванні або перевищенні ліміту використання води збитки розраховують за формулою

де W — об'єм води при самовільному або безгосподар­ному її використанні, м³; r — чинні на час порушення тарифи на воду, грн./м³.

[7] ст..165-170

ЕКОЛОГІЧНИЙ БЮДЖЕТ І ПРИРОДООХОРОННІ ФОНДИ

Для фінансування екологічних програм і за­ходів утворюються державний та місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього середовища. Місцеві по­забюджетні фонди формуються в межах єдиного поза­бюджетного фонду місцевого самоврядування за ра­хунок:

• платежів за забруднення навколишнього середо­вища;

• грошових стягнень за порушення норм і правил охо­рони довкілля, санітарних норм і правил та за шкоду, заподіяну порушенням законодавства в результаті гос­подарської та іншої діяльності, за понадлімітне вико­ристання природних ресурсів;

• цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян;

• надходжень від реалізації конфіскованого відповідно до законодавства майна, яке було предметом екологіч­ного правопорушення.

Розподіл платежів, що надходять до місцевих поза­бюджетних фондів охорони навколишнього середовища, здійснюють органи місцевого самоврядування за подан­ням державних природоохоронних органів.

Державний позабюджетний фонд охорони навколиш­нього середовища утворюється за рахунок:

• відрахувань з відповідних місцевих позабюджетних фондів, розмір яких визначається Верховною Радою;

• добровільних внесків підприємств, установ, організа­цій, громадян та інших надходжень.

Розподіл платежів, що надходять до державного по­забюджетного фонду охорони навколишнього середови­ща, здійснюється Кабінетом Міністрів за поданням дер­жавних природоохоронних органів.

Кошти місцевих і державного позабюджетних фон­дів використовуються тільки за цільовим призначенням для фінансування природоохоронних та ресурсозберіга­ючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів щодо зниження впливу забруд­нення біосфери на здоров'я людини.

Стимулювання охорони довкілля та раціонального природокористування передбачає:

• надання пільг при оподаткуванні підприємств, які реалізують заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середо­вища, а також при переході їх на маловідходні ресурсо- й енергозберігаючі технології, при організації ви­робництва і впровадженні очисного обладнання та устаткування для утилізації забруднюючих речовин і переробки відходів, а також приладів контролю за ста­ном середовища і джерелами викидів та скидів забруд­нюючих речовин, при виконанні інших екологічних за­ходів;

• надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових позик для реалізації заходів щодо за­безпечення раціонального використання природних ре­сурсів та охорони навколишнього середовища;

• встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів;

• звільнення від оподаткування фондів охорони на­вколишнього середовища;

• передачу частини коштів позабюджетних фондів охо­рони навколишнього середовища на договірних умовах підприємствам на заходи для гарантованого зниження викидів і скидів забруднюючих речовин і зменшення шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впливів на стан навколишнього середовища, на розвиток екологіч­но безпечних технологій та виробництв;

• надання можливостей отримання природних ресур­сів під заставу.