Тема 4.3.1 Платежі за забруднення атмосфери пересувними та стаціонарними джерелами

Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсу­ють економічні збитки від негативного впливу забруд­неного атмосферного повітря на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподар­ські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забрудню­ючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного па­лива.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забрудню­ючих речовин пересувними джерелами забруднення ви­значають за формулою:

П_а.п = Σ (Н_бі М_і)К_тК_інд,

де Н_бі — базовий норматив плати за викиди забрудню­ючих речовин, що утворюються в результаті спалення 1 т і-го палива, крб./т; Мі — річний обсяг використання палива і-го виду, т; К_т — коефіцієнт, що враховує тери­торіальні соціально-екологічні особливості і визначаєть­ся згідно з наведеними вище показниками; К_інд— кое­фіцієнт індексації.

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу за­бруднюючих речовин пересувними джерелами забруднен­ня затверджуються Міністерством охорони навколиш­нього середовища та ядерної безпеки України за погод­женням з Міністерством економіки України та Міністер­ством фінансів України.

При визначенні розмірів платежів на період до 1 січ­ня 1996 р. для транспортних засобів, які мають діючі нейтралізатори знешкодження відпрацьованих газів дви­гунів, застосовується коефіцієнт 0,5.

[7] стор. 155-160

Тема 4.4 Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі вна­слідок порушення законодавства про охорону та раціо­нальне використання водних ресурсів, затвердженої Мінприроди України (1994 р.), відповідальність настає в разі порушення встановлених умов водокористування, а саме:

• забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування;

• безгосподарного використання води, включаючи ви­користання питної води на технічні потреби, якщо це не викликане вимогами технології виробництва або відсут­ністю інших джерел водопостачання, перевитрати води через незадовільний технічний стан водопровідної мере­жі, нераціональне використання її або внаслідок заста­рілої технології;

• самовільних скидів зворотних вод з підприємств, су­ден та об'єктів, які не мають дозволу на спецводоко­ристування або для яких не встановлені норми гранич­но допустимих чи тимчасово узгоджених скидів шкідли­вих речовин;

• перевищення затверджених нормативів і норм скидів забруднюючих речовин;

• перевищення затверджених нормативів і норм витрат зворотних вод;

• скидів забруднюючих речовин, не зазначених у доз­волах на спецводокористування чи нормах, якщо їх кон­центрація перевищує чинні стандарти;

• самовільних скидів зворотних вод, сировини з мор­ських або річкових суден, плавзасобів, надводних чи під­водних споруд;

• надходження зворотних вод або забруднюючих речо­вин в поверхневі, підземні та морські води внаслідок аварій на насосних станціях, колекторах та інших спо­рудах, витоку таких вод чи речовин внаслідок порушен­ня технологій, техніки безпеки, скид сировини внаслі­док аварії на нафтопроводах, нафтотерміналах тощо;

• вимушених санкціонованих аварійних скидів, що не передбачалися проектом, але здійснюються з метою по­передження аварійних ситуацій;

• скидів шкідливих речовин, що призвели до забруд­нення підземних вод як безпосередньо, так і внаслідок забруднення поверхні землі та зони аерації грунтів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодав­ства, підлягає компенсації, як правило, в повному об­сязі, без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколиш­нього середовища та погіршення якості природних ресур­сів.

Відповідальність за порушення водоохоронного зако­нодавства не настає, якщо порушення норм водокорис­тування виникло з незалежних від водокористувача і не передбачених проектом обставин. Відшкодування збитків державі за порушення законодавства не звільняє порушника від плати за вико­ристання води та скид забруднюючих речовин відповідно до встановленого порядку, а також від необхідності здійс­нення заходів щодо локалізації осередку забруднення та ліквідації його наслідків.

При наявності у винуватця скиду документальних даних про екологічно обгрунтовані витрати грошових коштів на ліквідацію наслідків забруднення суми цих коштів виключаються з розрахованої суми збитків.

Іноземні юридичні та фізичні особи відшкодовують збитки у вільно конвертованій валюті (ВКВ) за офіцій­ним курсом Національного банку України, а власники спільних підприємств — у ВКВ та національній валюті пропорційно розподілу прибутку з іноземними заснов­никами.

[7] ст.. 163-165