3.4.4 Порівняльна економічна ефективність природо-охоронних витрат

Порівняльну економічну ефективність приро­доохоронних витрат розраховують відповідно до поло­жень Тимчасової типової методики визначення економіч­ної ефективності здійснення природоохоронних заходів і оцінки економічних збитків національному господарству внаслідок забруднення навколишнього середовища. За цією методикою показником економічної ефективності порівняльних варіантів є мінімум річних сукупних екс­плуатаційних витрат і капітальних вкладень з урахуван­ням фактора часу.

При порівнянні між собою коротко- або довгостро­кових заходів з приблизно однаковими значеннями річ­них експлуатаційних витрат і однаковими обсягами капі­тальних вкладень за роками розрахункового періоду до­бирають варіант, який характеризується мінімальним значенням річних витрат за формулою

де С — експлуатаційні витрати; Е_н — нормативний кое­фіцієнт ефективності капітальних вкладень; К — капі­тальні вкладення.

При порівнянні заходів, що забезпечують вихід на загальний рівень якості навколишнього середовища, ви­трати розраховують так:

де Т_н — нормативний строк окупності капітальних вкла­день (величина, зворотна Е_н).

При проведенні заходів, здійснення яких або досяг­нення ефекту від яких потребує певного часу, сумарні ви­трати визначають з урахуванням часового фактора за формулою

де t_о — рік початку будівництва; К_t— капітальні вкла­дення на захід в і-му році; В_t — витрати на експлуатацію природоохо­ронного об'єкта в і-му році; E_н.п — нормативний коефіцієнт приведення витрат різних за часом, що дорівнює 0,08 для звичайних витрат, 0,1 для витрат на нову техніку і 0,03 для витрат на відновлення лісових насаджень та рекультивацію зе­мель; t_б — базовий строк, до якого приводяться витрати і-го року.

За базовий строк приймається або початок заплано­ваного періоду, в якому будуть здійснюватися заходи, або найпізніші строк введення природоохоронних об'єктів в експлуатацію чи роки початку і завершення будівництва відповідних споруд.

Якщо роком приведення вважається рік завершення будівництва, коли об'єкт повністю або частково вводить­ся в експлуатацію і протягом строку експлуатації про­водяться необхідні додаткові капітало-вкладення в об'єкт, порівняльна економічна ефективність визначається за формулою

де К_пt — початкові капітальні вкладення, зроблені в t-му році (t_о t  t_б — додаткові капітальні вкла­дення, зроблені в t -му році (t_б + 1  t  Т).

Умовою проведення розрахунків порівняльної еконо­мічної ефективності витрат на природоохоронні заходи є вибір їх варіантів у межах однієї території, де дося­гається однакова якість навколишнього середовища.

Порівняльні варіанти повинні відповідати вимогам щодо умов праці, технічних та економічних показників, комплексного використання відходів, вторинних ресур­сів тощо, передбаченим нормативними документами.

ЧИСТИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визначається з метою техніко-економічного об­грунтування вибору найкращих екологічних варіантів, які різняться між собою за впливом на навколишнє се­редовище, а також за впливом на виробничі результати галузей, які здійснюють ці заходи. Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів ґрунтується на порівнянні витрат на їх здійснення з досягнутим звдяки цим заходам економічним результатом.

Розрізняють фактичний та очікуваний чистий економічний ефект природоохорон­них заходів. Фактичний чистий економічний ефект ви­значається для здійснення одноваріантних заходів на основі порівняння фактичних витрат і досягнутого еко­номічного результату. Очікуваний чистий економічний ефект розраховується на етапах розробки прогнозів, програм і проектів, створення нової природоохоронної техніки на основі багатоваріантного аналізу очікуваних витрат і результатів з метою вибору оптимального варіанта, який забезпечує одержання максимального еко­номічного ефекту при додержанні чинних вимог до якос­ті навколишнього середовища.

Показники витрат і результатів застосування захо­дів у галузі охорони природи визначаються відповідно до першого року після завершення нормативного термі­ну освоєння виробничих потужностей природоохоронних об'єктів. Витрати, результати і ефект розраховуються у річному вимірі. У випадку, коли витрати і результати не збігаються за часом, вибір варіантів виконується з ура­хуванням часового фактора.

Економічний результат природоохоронних заходів Р відбивається у значенні річних економічних збитків від забруднення середовища, яких завдяки цим заходам вдалося уникнути. П (для одноцільових заходів) або у сумі згаданих збитків і річного приросту доходу від по­кращання виробничих результатів діяльності підпри­ємства ∆Д (для багатоцільових заходів), тобто

Р = П + ∆Д

Значення збитків від забруднення середовища, яких вдалося уникнути, П дорівнює різниці між розрахунко­вими збитками, які мали місце до здійснення заходу У₁, і остаточними збитками після здійснення цього за­ходу У₂:

П = У₁ — У₂.

Якщо значення збитків, яким вдалося запобігти, ви­значається при обгрунтуванні варіантів реконструкції діючих підприємств, то розмір У₁ дорівнює його значен­ню до здійснення реконструкції.

У випадку, коли в проекті нового будівництва виді­лити природоохоронні елементи неможливо, значення Р розраховують як різницю між вартісною оцінкою загаль­них виробничих результатів діяльності об'єкта, що проектується, і грошовою оцінкою збитків за рік, які ви­никають внаслідок функціонування цього об'єкта.

Річний приріст доходу від поліпшення виробничих результатів завдяки проведенню багатоцільового приро­доохоронного заходу визначають за формулою

де qі — кількість товарної продукції i-го виду (якості) до здійснення заходу (i=l, m); qj— те саме після здійс­нення заходу (j=1, n); Zi (Zj) — оцінка одиниці і-ї (j-ї) продукції.

Оцінка продукції, яку додатково виробляють завдяки запобіганню утворенню відходів, виконується за кінцеви­ми витратами на аналогічну про­дукцію, яку отримують з первинної сировини. При від­сутності даних щодо кінцевих витрат оцінка аналогічної продукції виконується відповідно до сумарних приведе­них витрат на її отримання усіх споріднених галузей або виходячи з ефек­тивності експорту цієї продукції. У тих випадках, коли додатково одержана продукція з відходів дає певний ефект у сфері її застосування, оцінка цієї про­дукції коригується на величину отримуваного ефекту.

Якщо періоди будівництва, а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд у порівняльних варіантах природоохоронних заходів приблизно однакові, а витрати і результати протягом експлуатації суттєво не змінюються, то варіанти природоохоронних заходів можна порівнювати за значенням чистого економічного ефекту R. Вибір найкращого з кількох варіантів у цьо­му випадку здійснюють за формулою

R = (Р — 3) → max.

Варіанти природоохоронних заходів і об'єктів, які різняться за періодом будівництва або проектними строками експлуатації, а також за значен­ням витрат і результатів, що змінюються протягом часу експлуатації об'єктів, порівнюють за значенням сумар­ного економічного ефекту за період їх експлуатації з урахуванням фактора часу:

де τ, Т — відповідно роки початку і завершення експлуа­тації об'єкта; P_t — економічний результат для t-гo року; t_б— базовий момент часу; З_сум —сумарні витрати за період будівництва і експлуатації об'єк­та з урахуванням фактора часу.