• пацієнт знаходиться під постійним наглядом дільничого лікаря;

• дільнича медична сестра повинна навиати пацієнта на ГХ дотримувати режиму дня, дієти;

• 1 Раз на рік пацієнта повинен оглядати офтальмолог, двічі на рік пацієнта потрібно оглядати;

• невропатолог, уролог;

• роблять ЕКГ, рентгенологічне дослідження серця і органів грудної клітки, аналізи крові, сечі.

Профілактика:

• уникати конфліктних ситуацій як на роботі, так і в побуті;

• нормалізація режиму праці та відпочинку;

• повноцінний сон;

• зниження надмірної ваги;

• зменшення перенапруження;

• дотримування дієти;

• усунення інтоксикацій (паління, алкоголізм);

• загартовуватися;

• ранкова гімнастика тощо.

Атеросклероз.

Термін «атеросклероз» походить від грецьких слів athere – кашка і sclerosis -

твердий.

Атеросклероз - це хронічне вогнищеве ураження артерій, яке характеризується нагромадженням у внутрішній стінці артерій ліпопротеїдів і холестерину, реактивним розростанням сполучної тканини з утворенням фіброзних бляшок, наступним їх розривом, звиразкуванням, тромбозом, кальцинозом.

Атеросклероз - це хронічне захворювання, патологічний процес, проявами якого є відкладання ліпідів в інтимі (стінці) артерій крупного або середнього калібру, з послідуючим розростанням сполучної тканини, втратою еластичності стінок артерій, звуженням їх просвіту та порушенням кровообігу в цих судинах.

Атеросклероз частіше трапляється в осіб віком понад 45-50 років, проте ранні атеросклеротичні зміни виявляють у 30-35- річному і навіть 20-25-річному віці й раніше. У чоловіків атеросклероз розвивається на 8-10 років раніше, ніж у жінок. Серед міського населення він спостерігається частіше, ніж серед сільських жителів.

Атеросклероз і пов’язані з ним ускладнення (ІХС, артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт) є основною причиною захворюваності та смертності населення. В Україні смертність унаслідок захворювань серцево-судинної системи становить понад 60 %.

Водночас у США , завдяки впровадженню в практику національних програм по боротьбі з атеросклерозом та АГ, протягом останніх 20 років вдалося знизити смертність від пов’язаних з атеросклерозом захворювань на 30 %.

Це доводить реальність і перспективність модифікації стилю життя в масштабах популяції.

Фактори ризику:

• гіперліпідемія;

• інфекція (віруси, хламідії,хелікобактер);

• артеріальна гіпертензія;

• куріння;

• цукровий діабет;

• ожиріння;

• малорухомий спосіб життя;

• спадковість;

• гіпотеріоз.

Клінічна картина.

У перебігу атеросклерозу розрізняють 2 періоди:

І. Доклінічний (прихований).

ІІ. Період клінічних проявів:

• перша стадія - ішемічна (звуження судин головного мозку, серця, нирок, нижніх кінцівок, що приводить до зменшення кровопостачання та порушення функції відповідних органів). Клінічно проявляється нападами стенокардії.

• друга стадія - тромбонекротична (некрози – дрібно вогнищеві) або великі з тромбозом судин чи без них). Клінічно проявляється інфарктом міокарда, інсультом.

• третя стадія - склеротична (характеризується розвитком шрамів в органах з атрофією паренхіми). Клінічно проявляється кардіосклерозом, нефросклерозом, церебрального атеросклерозу.

Загальні ознаки атеросклерозу:

• передчасне постаріння пацієнта;

• біль та важкість в голові;

• головокружіння;

• шум у вухах;

• зниження пам`яті;

• зниження слуху;

• слабкість в ногах;

• при огляді: шкіра суха, витончена, зі зниженим тургором, зморщена.

Атеросклероз судин головного мозку:

• часті запаморочення;

• погану пам'ять;

• безсоння;

• швидку стомлюваність тощо.

Атеросклероз аорти:

• підвищення систолічного і зниження діастолічного АТ;

• пульсація за грудниною;

• посилена пульсація підключичної артерії;

• систолічний шум (посилюється, якщо пацієнт кладе руки за голову і нахиляє голову трохи допереду).

Атеросклероз черевного відділу аорти:

• сильні болі в черевній порожнині.

Атеросклероз судин нижніх кінцівок:

• оніміння;

• болі в литкових м`язах, які посилюються при ходьбі і зникають у спокою.

Атеросклероз коронарних судин:

• проявляються ІХС (стенокардія, інфаркт міокарда, кардіосклероз, хронічне порушення кровообігу).

Діагностика:

• клінічні прояви;

• біохімічний аналіз крові;

• ЕКГ;

• енцефалографія.

Лікування:

• дієтотерапія (зменшити на 10 % загальне вживання жирів; різко зменшити вживання насичених жирних кислот - сир, яйця, масло, вершки, м'ясо; більше вживати - олію, рибу, птицю, морські продукти, овочі, фрукти, крупи; різко зменшити кількість кухонної солі в їжі, вживання продуктів, багатих на холестерин тощо);

• медикаментозне лікування – застосовують лише у випадку, коли дієтичні заходи протягом 3-6 міс неефективні.

Усі ліпідзнижувальні засоби поділяються на 2 групи:

І група - ловастатин, симвастатин, прав астатин, холестирамін;

ІІ група - фібрати, нікотинова кислота, максепа.

Прогноз захворювання залежить від локалізації і вираженості процесу. Особливо небезпечна обтюрація атеросклеротичною бляшкою великих артерій (у серці, мозку, нирках), що може призвести до смерті пацієнта або до інвалідності.

Профілактика:

• раціональне харчування;

• правильне чергування праці та відпочинку, розумової та фізичної праці;

• усунення куріння, алкоголь;

• заняття фізичною культурою;

• прийом вітамінних препаратів;

Догляд за пацієнтами:

• своєчасне прийняття ліків;

• перебування на свіжому повітрі;

• регулярне вживання вітамінізовану їжу тощо

Загальні висновки лекції:

Гіпертонічна хвороба - захворювання, при якому спостерігають стійке тривале підвищення систолічного АТ понад 140 мм рт. ст. та (або) діастолічного АТ понад 90 мм рт.ст. Діагностика основана на характерних клінічних проявах. Має тяжкі ускладнення, які приводять до інвалідізації або смертності пацієнта.

Перелік посилань:

1. Демченко О.К. Медсестринство в терапії.- К.: Здоров`я, 2001.- С. 109-113.

2. Паращак Г.П. Внутрішні хвороби. - К.: Здоров`я, 1994.- С. 134-139;

139-143.

3. Левченко В.А., Середюк Н.М. Внутрішні хвороби. - Л.: Видавництво Світ,

1994.- С. 149-156; 156-158.

4. Шегедин М.Б., Шуляр І.А. Медсестринство в терапії.- Видавнича фірма

Відродження, 2006.- С. 32-46; 38-40.

5. Середюк Н.М. Внутрішня медицина. - К.: Медицина, 2006.- С. 269-299;

299-311; E - mail: med@books. kiev. ua.

6. Єпішен А.В. Внутрішні хвороби.- Т.: Укрмедкнига, 2005.- С. 419-424;

424-427

Список наочних приладь:

1. Таблиця № 2 - « Клінічна характеристика стадії гіпертонії.

Етіологія. Патогенез гіпертонічної хвороби».

2. Таблиця № 4 - «Графи логічної структури. Гіпертонічна хвороба»

3. Таблиця № 10 - «Гіпертонічна хвороба».

4. Таблиця № 13 - «Етіологія. Патогенез атеросклерозу»

5. Таблиця № 13 - «Принципи лікування атеросклерозу».

6. Таблиця № 22 - «Атеросклероз».

4. Заспокійливі засоби (валеріана).

5. Сечогінні засоби (фуросемід).

6. Антагоністи кальцію (ніфедипін).

7. Препарати раувольфії (резерпін).

8. Гангліоблокатори (5 % розчин пентаміну).

9. Нітрати (нітрогліцерин).

Засоби активаії студентів:

Питання:

1. Що означає терміни гіпертензія, атеросклеротична бляшка?

2. Які показники артеріального тиску в нормі?

3. Що означає симптоматична гіпертензія?

4. Які препарати гіпотензивної групи Ви знаєте?

5. Участь медичної сестри в профілактиці захворювань та «Д» пацієнтів.

Проблемні ситуації:

1. Ви ознайомилися з можливими клінічними проявами гіпертонічної хвороби, атеросклерозу. Назвіть їх.

2. Які методи обстеження використовують для діагностики захворювань?

3. Які ускладнення частіше виникають при захворюваннях?