1. Лікування стаціонарне із ліжковим режимом на період гарячки.

2. Дієтичні столи №10 або №15 з великою кількості рідини на період гарячки.

3. Етіотропне лікування. Антибіотики як тільки можна раніше, в оптимальному дозуванні, комбінуючи препарати (амоксицилін, доксициклін, цефтріаксон - усередину; цефалоспорин в/м або в/в; гентаміцин, амікоцин, тощо. Відміняють на 2-3 добу після нормалізації температури. При відсутності ефекту на 2-3 добу препарат змінюють. До лікування антибіотиками додають призначення сульфаніламідних препаратів.

4. Патогенетичне лікування:

- жарознижувальні препарати (аспірин, німесил);

• відхаркувальні препарати: бромгексин, мукалтин, термопсис;

• протикашльові препарати: лібексин, тусупрекс;

• бронхолітики (при значному бронхоспазмі);

• дезінтоксикаційна терапія - вживання великої кількості рідини або гемодез в/в крапельно;

• знеболювальна та протизапальна терапія - нестероїдні протизапальні засоби;

• вітамінотерапія;

• при необхідності серцево-судинні препарати та оксигенотерапія.

5. Дихальна гімнастика, масаж грудної клітки.

6. Відволікаюча терапія.

7. Фізіотерапія після нормалізації температури.

Прогноз.

При своєчасній і правильній терапії, відсутності ускладнень прогноз захворювання сприятливий. Пневмонія у легкій і середньо тяжкій формах здебільшого через 3-4 тижні завершується одужанням. При тяжких формах пневмонії порушення вентиляції легень, зміни в імунній системі, морфології більш виражені, що вимагає подальшого реабілітаційного лікування. Метою реабілітації є повне відновлення функціональної здатності органів дихання і повернення людини до повноцінного життя.

Профілактика пневмоній:

• загальне загартування організму;

• заняття фізичною культурою;

• попередження переохолодження;

• своєчасне лікування вогнища гострої та хронічної інфекції в організмі;

• дотримування правил гігієни праці;

• профілактика грипу;

• пацієнти, які перенесли гостру пневмонію, перебувають протягом року під «Д» наглядом.

Особливості догляду за пацієнтами:

• протягом всього гарячкового періоду пацієнт має дотримуватись суворого постільного режиму (при тяжкому перебігу – цілодобовий нагляд персоналу);

• чітко виконувати всі призначення лікаря;

• їжа - напіврідка, годують невеликими порціями, частіше, ніж звичайно;

• медична сестра слідкує за загальним станом пацієнта;

• при гарячці необхідно ретельно спостерігати і спостерігати за пацієнтами («догляд за пацієнтами на гарячку»);

• пацієнта потрібно повертати на боки;

• для пацієнтів з задишкою і для осіб похилого віку встановлюють підголовни;

• змінювати натільну і постільну білизну;

• кімната повинна бути теплою і добре провітрена; провітрюючи палату не можна робити протягів, пацієнта треба вкрити ковдрою, а голову рушником;

• роблять вологе прибирання палати;

• пацієнту потрібно вчасно подавати судно чи сечоприймач;

• у разі запорів - ставити очисну клізму;

• підмивати пацієнт, особливо після дефекації;

• відкриті частини тіла потрібно мити теплою водою щодня ранком та ввечері, а руки кожного разу перед прийманням їжі і при забрудненні, особливо після випорожнення;

• медична сестра доглядаючи за пацієнтом повинна знати про те, що можуть виникнути ускладнення - токсико-інфекційний шок, колапс ,марення, галюцинації тощо.