Лекція 5 Сутність і класифікація екологічних ризиків.

1. Поняття ризик, економічний та екологічний „зміст”.

Ризик - об'єктивна величина, яка супроводжує суспільство практично в будь-якому виді діяльності. В основі ризику лежить аксіома про потенційну небезпеку. Ризик - це міра очікуваної невдачі, неблагополуччя в діяльності, небезпека для здоров'я людини впливу несприятливих чинників; певні явища, настання яких призводить до матеріальних втрат, чи втрат здоров'я або життя. Для ризику характерна несподіванка, раптовість настання небезпечної ситуації, що припускає швидкі рішучі дії щодо їх усунення, ослаблення впливу джерела небезпеки. Поняття «ризик» - атрибут наукового апарату багатьох суспільних, природничих і технічних наук. У кожного з них свій предмет, свій аспект, а тому у визначенні ризику виділяють соціальні, професійні, екологічні, техногенні та інші аспекти.

Під терміном «ризик» розуміють багатокомпонентну величину, що характеризується збитком від впливу того чи іншого небезпечного фактора. Зазначено, що прояв небезпеки від достовірних подій відбувається з імовірністю, яка дорівнює одиниці. Таким прикладом є забруднення навколишнього середовища відходами конкретного підприємства. У цьому випадку «ризик» еквівалентний збитку й величина ризику дорівнює величині збитку. Ризик характеризується невизначеністю під якою розуміють неможливість оцінити розвиток подій з погляду ймовірності їх реалізації, так із погляду масштабу та виду.

З погляду економіки ризик це – це загроза втрати підприємством частини своїх коштів, ресурсів чи появи додаткових витрат.

Загальна класифікація ризиків здійснюється за такими ознаками: за сферами прояву (політичний, економічний, демографічний, екологічний, соціальний, технологічний); за масштабами впливу (країни, регіонів, галузі, підприємства); за видами діяльності (виробничий, транспорту, будівельний тощо); за характером самого ризику (діяльності з попередження ризику та пасивного очікування); за джерелами виникнення (проекту будівництва, не вірних розрахунків, вирубування лісів); за джерелом виникнення (зовнішні, внутрішні, систематичний, несистематичний); за ступенем ризику (мінімальний, середній, максимальний); за чисельністю осіб, що приймають рішення (індивідуальний, груповий); за механізмами інвестування (ризик інвестування за рахунок кредиту, розташування цінних паперів на вторинному ринку, облігацій підприємства тощо); у відношенні до об’єктів НПС (забруднення ґрунтів радіонуклідами та як наслідок і сільськогосподарської продукції, потрапляння хімічних речовин до ґрунтових вод біля складів мінеральних добрив тощо); за здоров’ям населення (прогресування різних захворювань пов’язаних із забрудненням місця проживання внаслідок аварії на ЧАЕС так, наприклад, новоутворення, рак, хвороби крові тощо);

Під екологічним ризиком розуміють можливість виникнення несприятливих екологічних наслідків, викликаних як антропогенними, так і небезпечними природними явищами. М.Ф. Реймерс вважає, що це імовірність наслідків будь-яких (специфічних або випадкових, поступових або катастрофічних) антропогенних змін природних об'єктів і чинників. Під екологічним ризиком також розуміють небезпеку заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу у вигляді можливих витрат за визначений час.

Екологічні ризики класифікуються за:

- сферою формування (виробничі та споживання, наприклад, генетично модифікованої продукції);

- масштабами впливу (екосистеми моря чи озера, міста, адміністративного району, регіону);

- видами збитку (соціальний, економічний);

- швидкістю прояву чи розповсюдження безпосередньо після події;

– захворювання на рак, хвороби крові, органів дихання;

- ступенем обґрунтування (економічно виправданий, соціально напружений, недоцільний);

- тривалістю наслідків (короткочасні, довготривалі, нескінченні).