Стінові матеріали

Конструкційні – склопластики.

Оздоблювальні – декоративні паперово-шаруваті пластики, полістирольні плити, фенолітові плити, рулонні оздоблювальні матеріали: лінкруст, оздоблювальні плівки, водостійкі шпалери.

Конструкційно-облицювальні – деревостружкові плити, деревоволокнисті плити, деревношаруваті пластики.

Деревношаруваті пластики – листовий матеріал, отриманий гарячим пресуванням листів деревного шпону, просоченого полімером в кількості 16 – 24% від всієї маси. Розміри листів: довжина 70 – 560 см, ширина 80 – 120 см, товщина тонколистових 1 – 15 мм, груболистових 80 – 120 мм. Густина 1230 – 1330 кг/м³. Границя міцності при вигині 150 – 280 МПа. Мають високу теплостійкість, низьку теплопровідність, високу стійкість до органічних розчинників, масел, атмосферостійкі, піддаються механічній обробці. Використовують для обшивки стін зовні і зсередини, для виготовлення тришарових стінових панелей.

Деревостружкові плити легко піддаються механічній обробці (розпилюванню, свердлінню, гвоздимі). Легкі, міцні, мають естетичний вигляд, теплозвукоізоляційні. ДСП бувають суцільні, пустотні; оздоблені і неофактурені. Їх застосовують для зведення каркасних і щитових перегородок, вбудованих меблів, оздоблення стін, стелі. Густина 500 – 660кг/м³. Границя міцності при вигині 4 – 12 МПа для плит, виготовлених методом екструзії, 13 – 21 МПа – для плит плоского пресування. Виготовляють ДСП з відходів деревини, полімерних в’яжучих, антисептиків, антипіренів, гідрофобізаторів.

Деревоволокнисті плити – листові матеріали, отримані шляхом гарячого пресування волокнистої маси (органічні волокнисті наповнювачі з синтетичними полімерами). Розміри довжина 120 - 540 см, ширина 120 - 180 см, товщина 3 – 4 мм. Зберігають у закритих приміщеннях без різких коливань температури і вологості, у горизонтальному положенні. Не використовують у приміщеннях з підвищеним вологісним режимом.

Склопластики – матеріали, що складаються зі скловолокнистої основи і синтетичного полімеру (епоксидні, фенолформальдегідні смоли). Основа буває з суцільного чи подрібненого скловолокна, склотканини, склошпону. Склопластики мають досить високу міцність при розтягу, вигині, не горять, не гниють, мало гігроскопічні. У них висока хімічна стійкість, корозійна стійкість. Склопластики мають хорошу тепло -, звуко-, електроізоляцію. Більшість склопластиків є прозорими або напівпрозорими чи різнобарвними. Склопластики на основі рубаного скловолокна випускають у листах завдовжки 100…600 см, ширина 150 см, завтовшки 1 – 2,5 мм. Вони прозорі (пропускають до 85% світла). Недоліки – великі витрати полімеру (до 70% за масою). Склотекстоліт виготовляють методом гарячого пресування зі склотканини різних переплетінь. Випускають їх у вигляді листів і плит довжиною 240 см, шириною 60 – 120 см, товщина її 0,5 – 35 мм. Застосування – для влаштування електророзподільних щитів та для роботи в агресивних середовищах. Скловолокнистий анізотропний матеріал (СВАМ) відрізняється від склотекстоліту тим, що основою для нього служить не склотканина, а склошпон. СВАМ має найвищі міцнісні характеристики, середня густина становить 1900 – 2000 кг/м³. Склопластики використовують у вигляді плоских та хвилястих листів для влаштування світлопрозорої покрівлі промислових будівель і споруд, теплиць, оранжерей, для малих архітектурних форм, тришарових світлопрозорих та глухих огороджувальних засобів та покриттів, оболонок та куполів, віконних та дверних блоків, сантехвиробів.

Стінові панелі (тришарові) – найперспективніші для крупнопанельного будівництва. Два тонких зовнішніх шари у таких панелях з міцного конструкційного матеріалу, а середній шар – тепло-, звукоізоляційний полімерний матеріал, з високою вогнестійкістю, біостійкістю, незначним водопоглинанням. Зовнішні шари несучі, тому повинні бути міцні, вогнестійкі, водостійкі, морозостійкі, атмосферостійкі. Їх виготовляють з деревних пластиків, склопластиків, алюмінію, азбестоцементу. Внутрішній шар, всередині приміщення, повинен бути гігієнічним, без запаху, не давати шкідливих виділень. Виготовляють панелі склеюванням елементів різними клеми на основі карбамідних, епоксидних, фенолформальдегідних полімерних смол. У випадках, коли внутрішній шар передбачено пінопластовий, то між двома зовнішніми шарами засипають гранули чи порошок, спінюють їх на місці і пінопласт добре склеює 2 зовнішніх шари.