Полімери

Полімери – це високомолекулярні сполуки, у молекулах яких елементарні мономерні ланки повторюються багатократно. Ці ланки з’єднуються між собою ковалентними зв’язками у довгі ланцюги різної будови (лінійні, розгалужені), які утворюють пластичні або жорсткі просторові решітки.

Термопластичні полімери – термопласти – мають лінійну чи розгалужену будову молекул (поліетилен, полістирол), при підвищенні температури розм’якшуються і переходять у в’язко-пружний стан, при охолодженні тверднуть.

Термореактивні – реактопласти – мають просторову будову молекул, не можуть оборотно змінювати свої властивості і при підвищенні температури перетворюються на неплавкі і нерозчинні продукти, не здатні до повторного формування.

Полімеризаційні полімери

Поліетилен - має лінійну будову. Його виготовляють в установках високого (150 – 300 МПа), середнього (3 – 4 МПа), низького (0,25 – 0,5 МПа) тиску. Густина 0,91 – 0,97 г/см³. Температура плавлення 105 – 135⁰С. Міцність при розтягу 12 – 40 МПа. Має невисоку розчинність у органічних розчинниках. Стійкий до дії кислот, лугів, солей, води. Недоліки: низька теплостійкість (80⁰С), погана адгезія до клеїв, схильність до старіння, враження гризунами. Застосування: виготовлення труб, фітінгів, плівок, пінопластів.

Поліпропілен – має високу водостійкість, хімічну стійкість, температура розм’якшення 160⁰С, густина 0,905 г/см³, дещо кращі механічні властивості і теплостійкість, ніж у поліетилену. Виготовляють плівки, листові і плиткові облицювальні матеріали, волокна для килимових покриттів, пінопласти, погонажні вироби, сантехнічні вироби. Матеріал легко зварюється, піддається механічній обробці.

Поліізобутилен – еластичний каучукоподібний матеріал. Густина 0,91 – 0,93 г/см³. Відносне видовження 1000 – 2000%. Водостійкий, кислотостійкий, на нього не діють луги, солі галоїдів, полярні розчинники. Розчиняється у ароматичних вуглеводнях (бензолі, толуолі), мінеральних маслах, набухає в жирах і рослинних оліях. Має високу морозостійкість (температура склування –75⁰С). Застосування: як герметик у панельних будівлях для ущільнення горизонтальних і вертикальних швів (наповнювачі – сажа, графіт, тальк); липкі стрічки, лінолеумні клеї, гідроізоляційні матеріали. Недоліки – підвищена повзучість, займистість.

Полівінілхлорид – білий порошок аморфної будови, без запаху. Густина 1,135 – 1,4 г/см³. Міцність при розтягу 50 – 60 МПа, при вигині 80 – 120 МПа. Температура розм’якшення 80⁰С. Теплостійкість 60⁰С. Стійкий до дії кислот, лугів, спирту, бензину, мастил. Застосовують для виготовлення труб, захисних покриттів, ємностей, лінолеумів, гідроізоляційних, декоративних матеріалів, погонних виробів, чарункуватих теплоізоляційних виробів. Недоліки – зниження міцності при підвищенні температури, повзучість при дії навантаження, низька морозостійкість, температура склування –12⁰С.

Полівінілацетат – полімер вінілацетату, синтезується з ацетилену і оцтової кислоти емульсійним методом. Полівінілацетатна емульсія – однорідна рідина білого кольору. Густина 1,02 – 1,03 г/см³. Має хорошу адгезію, світлостійкість, еластичність, безбарвність. Виготовляють водостійкі шпалери, клеї та клейкі мастики, безшовні мастикові підлоги, полімерцементні бетони.

Полістирол – випускають у вигляді безбарвних і кольорових гранул, білого крупнозернистого порошку. Густина 1,04 0 1,1 г/см³, границя міцності при вигині 90 – 95 МПа, при стиску 80 – 110 МПа. Водостійкий, кислотостійкий (крім азотної та льодяної оцтової), лугостійкий. Прозорий – пропускає 90% променів видимої частини спектру. Недоліки – крихкий, погана стійкість щодо органічних розчинників. Застосовують для виготовлення пінопластів, облицювальних плиток.

Поліакрилати – полімери акрилової і метакрилової кислот і їх похідних. Прозорі безбарвні, світлоатмосферостійкі. Густина 1,2 г/см³. Температура розм’якшення – 80 – 100⁰С. Міцність при розтягу 75 МПа. Найбільше поширення має метилметакрилат – органічне скло. Воно пропускає 99% сонячного світла і 70% ультрафіолетового. Застосовують для скління теплиць, оранжерей, басейнів, застосовують у вигляді емульсій, лаків, фарб.