9

Тема 1. Економічний контроль у правоохоронній діяльності україни план

1. Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та основні принципи.

2. Роль правоохоронних органів під час здійснення економічного контролю.

3. Державна податкова служба як орган контролю.

4. Функції, повноваження і обов’язки податкової міліції.

5. Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи від ревізії та аудиту.

1. Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та основні принципи.

Перехід України до ринкових відносин, роздержавлення економіки та різка зміна форм власності супроводжуються значним зростанням правопорушень у господарській діяльності. Для їх швидкого виявлення та розробки заходів з усунення причин їхніх проявів необхідно мати чітко налагоджену систему економічного контролю. Згідно з Декларацією Міжнародної організації вищих контролюючих органів контроль за суспільними коштами є обов’язковим елементом управління, а таке управлін-ня пов’язане з відповідальністю перед суспільством. Контроль проявляється як функція системи управління суспільними процесами. Це стосується в основному соціального управ-ління, політичного керівництва, народної демократії, правової держави.

Контроль як функція управління — це система спостереження і перевірки процесу функціонування даного об’єкта для встанов-лення його відповідності чи відхилення від заданих параметрів.

Контроль об’єктивно необхідний у разі здійснення будь-якого з видів управління, що мають місце у правовій державі з ринко-вою економікою. Він спрямовує процес управління за встановленими моделями, керуючи поведінкою підконтрольного об’єкта.

Суть контролю полягає в тому, що суб’єкт управління здійснює облік і перевірку того, наскільки точно і в повному обсязі об’єкт управління виконує його настанови. Основною метою контролю є блокування відхилень діяльності суб’єкта управління від заданої програми, а в разі виявлення аномалій — приведення ке-рованої системи у певний стан за допомогою всіх важелів, які можуть бути задіяні у відповідній системі управління.

В управлінні контроль є з’єднуючим елементом між управлінськими циклами. Процес управління складається з таких функціонально-логічних стадій: управлінського рішення; контролю і пе-ревірки виконання; оцінки результатів. Контроль є необхідною самостійною функцією управління.

Контроль і перевірка виконання починаються з вивчення управлінського рішення, яке супроводжує процес розробки конкретної програми дій і найбільш повно виявляється на стадії фактичного виконання рішення. Завершуючи первинний процес управління, контрольна діяльність створює сприятливу перспективу для нового управлінського циклу. Під час контролю виявляють: якість самого управлінського рішення; ефективність тих організаційних заходів, яких було вжито для його виконання; відповідність організації об’єкта цілям успішного виконання настанов управлінсь-кого рішення, а також доцільність розстановки кадрів, які виконують ці рішення.

Контроль є універсальним способом одержання інформації каналом зворотного зв’язку. Без механізму зворотного зв’язку між суб’єктом і об’єктом процес управління втрачає чіткість і цілеспрямованість. Для успішного управління керівник повинен знати результати свого управлінського впливу на об’єкти управління. Контроль надає можливість здобувати оперативну інформацію, яка об’єктивно розкриває стан справ на підконтрольних об’єктах, визначає відповідність затвердженій програмі, виявляє недоліки в ухвалених рішеннях, організації виконання, способах і засобах їх реалізації.

Таким чином, контроль — це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням, установ-лення результатів управлінського впливу на керований об’єкт за допомогою виявлення відповідностей або відхилень, здійснених у ході виконання цих рішень. За допомогою контролю встановлюють причини і винних у відхиленнях з метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому. Контроль як функція управління є засобом зворотного зв’язку між об’єктом і системою управління, він надає інформацію про дійсний стан керованого об’єкта, фактичне виконання управлінського рішення.

Контроль є основою правової держави, отже, роль економічного контролю в демократичному суспільстві в умовах ринкової економіки полягає в регулюванні процесу розширеного відтворення суспільно необхідного продукту відповідно до конституційних норм. У даних умовах, коли в країні триває трансформація економічної системи, важливого значення набуває контроль за процесами, які відбуваються в цій сфері.

Контроль є складовою частиною управління суспільним від-творенням. Будь-яке суспільство не може нормально функціону-вати і розвиватися без чітко організованої системи контролю за фінансово-господарською діяльністю.

Контроль являє собою діяльність, спрямовану на запобігання недолікам у різних сферах життя країни та усунення їх в разі виявлення. Турбуючись про подальший економічний розвиток та для запобігання злочинам в усіх галузях економіки, держава по-дбала про створення служби, яка повинна перешкодити можли-вим зловживанням у цій сфері, сформувавши Державну фінансову інспекцію України (ДФІУ).

Статус ДФІУ, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»

Працівники ДФІУ зобов’язані суворо дотримуватися Кон-ституції України, обстоювати права та інтереси громадян, під-приємств та організацій, що охороняються законом. За невиконання або неналежне виконання службовими особами ДФІУ своїх обов’язків вони притягуються до дисциплінарної або кри-мінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

У випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства на контрольованих об’єктах службові особи зобов’язані передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державні органи, уповноважені керувати державним майном.

У разі вилучення документів у зв’язку з їх підробкою або ін-шими виявленими зловживаннями працівник ДФІУ зобов’язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються у ревізора до закінчення ревізії або перевірки. Після цього вони повертаються відповідному підприємству, установі або організації, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про їх виїмку. Працівники ДФІУ повинні забезпечувати дотримання коме-рційної та службової таємниць.

Головне завдання контролю — забезпечення законності виконання операцій, збереження коштів, майна та цінностей, а його мета — запобігання протиправним, незаконним та неправильно оформленим документами операціям, які надалі можуть призвести або призводять до викривлення даних наступної підсумкової інформації, що впливає на фінансову та господарську діяльність підприємства. Викривлення підсумкової інформації негативно позначається на прийнятті управлінських рішень керівництвом підприємства.

Викриття причин виявлених порушень та правил у здійсненні операцій, веденні бухгалтерського обліку надає можливість забезпечити дієвість заходів з боку керівництва та персоналу для усунення виявлених недоліків. Контроль має загальноприйняті види: державний, незалежний (аудиторський), внутрішньовідомчий, внутрішньогосподарський — та форми: тематична перевірка, ревізія, аудит, судово-бухгалтерська експертиза, службове розслідування.

Основними принципами контролю є:

1. Повсюдність — контроль не є винятком для якогось регіону, а здійснюється в усіх економічних регіонах, областях, містах та районах.

2. Загальність — перевіркою мають бути охоплені всі сторони роботи господарюючого суб’єкта.

3. Універсальність, яка виявляється:

- як функція управління;

- як профілактичний засіб, що запобігає порушенням та зловживанням;

- як засіб забезпечення заощадливого та раціонального вико-ристання усіх ресурсів.

4. Масовість.

5. Раптовість — про початок перевірки не повинні знати працівники організацій та установ, що перевіряються. Дотримання цього принципу забезпечує найбільшу об’єктивність в оцінці виробничої, господарсько-фінансової діяльності та обґрунтованості дій службових осіб.

6. Безперервність — перевірка не має сезонного характеру, а здійснюється постійно.

7. Системність — контроль здійснюється не стихійно, а в плановому організованому порядку, з дотриманням певної методики перевірки, з використанням ефективних способів, методів та засобів обчислювальної техніки. До організаційних принципів контролю належать:

- недопустимість повного адміністративного підпорядкування функціональних контрольних служб і підрозділів лінійним керівникам;

- забезпечення спеціальними засобами контролю, які застосовуються одночасно з виконанням господарських операцій.

Важливим моментом під час реалізації результатів контролю є коректне застосування принципів конфіденційності та гласності.кладовими елементами економічного контролю є контрольні перевірки, аудит, ревізії та судово-бухгалтерські експертизи, які досліджують один і той самий предмет — фінансово-господарську діяльність підприємств та організацій, користуючись загальними методичними прийомами та процедурами економічно-го контролю. Їхня функція — виявлення негативних явищ у практиці господарювання з метою їх ліквідації та недопущення в майбутньому. Крім того, вони використовують однакові джерела інформації (первинну облікову документацію, регістри бухгалтерського обліку та звітність) та спираються на одні й ті самі законодавчі та нормативні акти з питань фінансово-господарської діяльності.

Разом із тим між контрольною перевіркою, аудитом, ревізією та судово-бухгалтерською експертизою є суттєві відмінності, які обумовлені їхньою юридичною природою та завданнями, що розв’язуються.