Російський народ у творчості композиторів «Могутньої купки»
Провідну лінію в тематиці творів "кучкістів" займають образи життя й інтереси російського народу. Більшість композиторів "Могутньої купки" систематично записували, вивчали й розробляли зразки народного фольклору. Вони сміливо використовували народну пісню і в симфонічних, і в оперних творах "Царська наречена" , "Снігуронька", " Хованщина ", "Борис Годунов ") .
Композитори ставилися також з великою симпатією до музичних культур інших народів, що підтверджується численними прикладами використання в їхніх творах українських, грузинських, татарських, іспанських, чеських та інших національних сюжетів і мелодій. Особливо велике місце у творчості "кучкістів" займає східний елемент ("Тамара", " Ісламей" Балакірєва ; "Князь Ігор" Бородіна ; "Шехерезада" , "Антара " , "Золотий півник" Римського- Корсакова ; "Хованщина" Мусоргського).
Створюючи художні твори для народу, говорячи мовою яка була зрозумілою найширшим верствам слухачів. Цією демократичною спрямованістю пояснюється велике тяжіння "нової російської школи" до програмності ("Антар " і "Казка" Римського- Корсакого , " Ісламей" і "Король Лір" Балакірєва, "Ніч на Лисій горі " і "Картинки з виставки " Мусоргського. Розвиваючи творчі принципи своїх великих попередників Глінки і Драгомижського, члени " Могутньої купки" були разом з тим і сміливими новаторами.
Громадськість і "Могутня купка"
Композитори "Могутньої купки" вели велику громадсько-просвітницьку роботу. Першим громадським проявом діяльності балакірєвского гуртка було відкриття в 1862 році Безкоштовної музичної школи. Головним організатором були М.І.Балакірев і хормейстер Г.Я.Ломакін. Безкоштовна музична школа основним своїм завданням ставила поширення музичних знань серед широких мас населення. Прагнучи до поширення своїх ідейно-художніх установок, до посилення творчого впливу на суспільне середовище, члени "Могутньої купки" не тільки використовували концертну трибуну, а й виступали на сторінках преси. Виступи носили гостро полемічний характер, судження мали часом різку, категоричну форму, що було обумовлене тими нападками і негативними оцінками, яким піддавалася " Могутня купка " з боку реакційної критики.
Поряд з Стасовим в якості виразника поглядів і оцінок нової російської школи виступав Ц.А.Кюі. З 1864 він був постійним музичним рецензентом газети "С.-Петербургські відомості". Крім Кюї, з критичними статтями в пресі виступали Бородін і Римський-Корсаков. Незважаючи на те, що критика не була їх головною діяльністю, у своїх музичних статтях і рецензіях вони дали зразки влучних і ґрунтовних оцінок мистецтва і внесли значний внесок у російське класичне музикознавство .
Вплив ідей «Могутньої купки» проникає і в стіни Петербурзької консерваторії. Сюди в 1871 році був запрошений Римський-Корсаков на посаду професора по класу інструментовки та композиції. З цього часу діяльність Римського-Корсакова була нерозривно пов'язана з консерваторією. Він стає тією фігурою, яка концентрує навколо себе молоді творчі сили. З'єднання передових традицій «Могутньої купки» з солідною і міцною академічної основою склали характерну особливість "школи Римського-Корсаков " яка була домінуючим напрямом у Петербурзькій консерваторії з кінця 70- х років ХІХ століття до початку ХХ століття.
Вже у 70-х і на початку 80-х років творчість композиторів «Могутньої купки» завойовує широку популярність і визнання не тільки у себе на батьківщині, а й за кордоном. Гарячим прихильником і другом "нової російської школи" був Ференц Ліст. Ліст активно сприяв поширенню в Західній Європі творів Бородіна, Балакірєва, Римського-Корсакова. Гарячими шанувальниками Мусоргського були французькі композитори Моріс Равель і Клод Дебюссі, чеський композитор Яначек.