§ 3. Система підготовки фахівців для практичної та наукової діяльності в галузі дефектології

Ефективність діяльності навчально-виховних зак­ладів для аномальних дітей визначальним чином за­лежить від якості професійної підготовки педагогіч­них кадрів. В Україні їх готують на дефектологічних факультетах трьох педагогічних вузів (київського, сло­в'янського, кам'янець-подільського), найстарішим з яких є київський, що працює вже багато десятиліть.

З Диференціацією системи спеціальних навчально-виховних установ для аномальних дітей, із зростанням досягнень наукової та практичної дефектології неухи­льно вдосконалюється процес вузівської підготовки педагогів-дефектологів. Якщо на перших етапах ста­новлення вищої дефектологічної освіти студенти здо­бували загальну дефектологічну підготовку, то надалі виникла потреба готувати педагогічні кадри, які б спеціалізувалися в галузі олігофренопедагогіки, сурдо­педагогіки, тифлопедагогіки, логопедії.

Оскільки одним з найважливіших навчальних пред­метів у спеціальних школах є праця, що дає змогу надати учням цих шкіл певну професію (а це є необ­хідним для їхньої успішної післяшкільної соціально-трудової адаптації), фахівців-дефектологів з професій­но-трудового навчання аномальних дітей готують за спеціалізованими навчальними планами та програ­мами.

З розвитком важливої ланки системи спеціальних закладів для аномальних дітей - спеціальних дитя­чих садків (для дітей з порушеннями інтелекту, мови, слуху, зору) на деффаках також готують фахівців з різних галузей дошкільної дефектології. Студенти-дефектологи здобувають теоретичні знання з суспільно-економічних, загальногуманітарних, медичних, загаль­них та спеціальних психологічних, педагогічних, кон­кретно-методичних дисциплін і навчаються реалізувати ці знання в роботі з аномальними дітьми.

Після закінчення вузу робота педагога-дефектолога над підвищенням своєї фахової кваліфікації не завершується. Бути на сучасному рівні розвитку психолого-педагогічної та дефектологічної науки практич­ним працівникам спеціальних шкіл дає змогу наполег­лива самоосвіта, а також різні внутрішкільні та поза­шкільні форми вдосконалення вчителів.

У спеціальних дитячих навчально-виховних устано­вах створено методичні об'єднання вчителів з різних предметів (за циклами) та вихователів. Члени метод-об'єднань готують та обговорюють теоретичні та практичні доповіді, реферати та огляди науково-літе­ратурних новин, методичні розробки уроків і виховних заходів тощо,

Обласні (міські), республіканські інститути вдос­коналення вчителів, відповідні факультети підвищен­ня кваліфікації педагогічних вузів приділяють багато уваги вдосконаленню професійної майстерності педагогів-дефектологів. Однією з форм такої роботи є кур­си для вчителів різних спеціальностей, вихователів, ло­гопедів.

Науково-дослідну роботу в різних галузях дефек­тології здійснюють кафедри дефектологічних факуль­тетів педвузів, відповідні лабораторії науково-дослід­них інститутів педагогіки та психології України, де пра­цює чимало вчених, чиї наукові праці широко відомі.

Дефектологічні дослідження багато в чому зба­гачують також загальну психологію та педагогіку, ос­кільки в ряді випадків вони дають змогу чітко визна­чити такі закономірності, зв'язки, тенденції в розвит­кові психіки, формуванні особистості, її навчанні та вихованні, які при дослідженнях дітей з нормальним розвитком залишаються прихованими. Це, зокрема, підкреслював Л. С. Виготський: «Відхилення від нор­мального типу, патологічні зміни процесів розвитку є ... нібито спеціально обладнаний експеримент, що вияв­ляє та розкриває перед нами часто з надзвичайною си­лою справжню природу та побудову процесу, що нас цікавить» [Выготский Л. С. Развитие высших психических функ­ций.- М, I960.- С. 53.].

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Якими факторами пояснюється зросла роль педагога у нав­чанні та вихованні аномальних дітей?

2. Назвіть обов'язки, спільні для педагогів масової та спеці­альної шкіл, а також специфічні завдання дефектологів.

3. Оволодіння якими науково-навчальними дисциплінами не­обхідне дефектологу для опанування його складної професії?

4. Обґрунтуйте вимоги до особистості педагога-дефектолога. Чи є у вас такі риси?

5. Схарактеризуйте систему безперервної освіти педагогів-дефектологів у різних ланках.

6. Який зв'язок між науково-дослідною роботою в галузях загальної педагогіки, психології та дефектології?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Коберник Г.Н., Синев В. Н. Введение в специальность «Дефектология».- К., 1974.- С. 125-142.

Основы обучения и воспитания аномальных детей / Под ред. А. И. Дьячкова.- М., 1965.- С. 332-338.

ЗМІСТ

Вступ ........... 3

Розділ 1. Аномальні діти (загальна характеристика) .. 6

§ 1. Поняття «аномальна дитина». Види дитячих аномалій та причини їх........... 6

§ 2. Структура та особливості процесу аномального роз­витку ............. 9

§ 3. Предмет і завдання дефектології...... 18

Розділ 2. Діти з порушенням аналізаторів .... 28

§ 1. Діти з порушенням слуху........ 28

§ 2. Діти з порушенням зору........ 40

Розділ 3. Діти з порушенням мови та інтелекту ……… 49

§ 1. Діти з порушенням мови........ 49

§ 2. Діти з порушенням інтелектуального розвитку .. 61

§ 3. Діти з затримкою психічного розвитку .... 77

Розділ 4. Діти з комплексними порушеннями розвитку …….. 90

§ 1. Сліпоглухонімі діти.......... 91

§ 2. Діти з поєднанням сенсорного та інтелектуального дефектів ............. 96

Розділ 5. Діти з іншими вадами розвитку ……… 101

§ 1. Діти з порушеннями опорно-рухового апарата ………. 101

§ 2. Реактивні стани та конфліктні переживання у дітей …… 105

§ 3. Діти з психопатичними формами поведінки ……. 109

Розділ 6. Установи для аномальних дітей. Критерії від­бору дітей до спеціальних навчально-виховних закладів …. 116

§ 1. Принципи організації системи спеціальних закладів для аномальних дітей ...... 116

§ 2. Типи установ для аномальних дітей ..... 119

§ 3. Принципи і організація комплектування спеціальних установ для аномальних дітей ....... 128

Розділ 7. Педагог-дефектолог....... 133

§ 1. Роль педагога в навчанні, вихованні та корекції роз­витку аномальних дітей....... . 133

§ 2. Вимоги до особистості педагога-дефектолога та його професійної підготовки........ 136

§ 3. Система підготовки фахівців для практичної та науко­вої діяльності в галузі дефектології …………. 140

Навчальне видання

Синьов Віктор Миколайович

Коберник Георгій Миколайович

ОСНОВИ ДЕФЕКТОЛОГІЇ

Обкладинка та художнє редагування І.Г. Сухенка Технічний редактор Т. Г. Шепновська Коректор Г. І. Якименко

Здано до набору 19.05.93. Підписано до друку 08.04.94. Формат 84х108 ¹/₃₂. Папір друк. № 2. Гарнітура літературна. Високий друк. Умов.-друк. арк. 7,56. Умов, фарбовідб. 7,77. Обл.-вид арк. 7,95. Вид. № 9583. Замовлення 169.

Видавництво «Вища школа», 252054, Київ-54, вул. Гоголівська, 7 Білоцерківська книжкова фабрика, 256400, Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.