Старша група.

• визначає зміни в природному довкіллі і знає, що вони залежать від обертання Землі навколо Сонця;

• усвідомлює, що зменшення сонячного тепла спричинює зміни у природі, що з ними пов’язані зміни в рослинному і тваринному світі;

• знає, що вода – середовище для існування живих істот; знає місцезнаходження води, її якості, місця лікувальної води та назви рік свого регіону;

• знає поширені явища природи своєї місцевості (роса, дощ, туман, веселка, гроза, град, мороз, снігопад, хуртовина, паморозь, іній);

• орієнтується у властивостях піску, глини, ґрунту;

• знає, що роль вітру може бути позитивною та негативно.

Вивчення обсягу знань про явища неживої природи. Молодша група:

Бесіда:

• Куди вода зникає після поливу рослин?

• Кому потрібна вода? Де вона є поблизу нас?

• Чому в калюжах замерзає вода восени і взимку?

• Якою буває вода?

• Чи потрібна вода (рослинам, тваринам, людям)?

• Як люди використовують воду?

• В яку погоду краще пускати «сонячних зайчиків»?

• Із чого складається пісок?

• Чи можна переносити фігурки з піску? А з глини?

• Чи можуть рослини, тварини і люди жити без сонячного тепла?

Середня група.

Бесіда:

• Чому потрібно дихати лише чистим повітрям?

• Чому взимку повітря холодне?

• Чи потрібне повітря людям, тваринам?

• Як повітря надходить до рослин?

• На що перетвориться шматок льоду в кімнаті? Чому?

• Чи можуть тварини і рослини жити без води?

• Чому для життя людей потрібна лише чиста вода?

• Із чого утворюються сніжинки?

• Чому землю називають «годувальницею»?

• Що необхідно зробити, щоб ґрунт був м’яким, вологим?

• Чому взимку сонце світить та не гріє?

• Речі якого кольору швидше нагріються на сонці?

Старша група.

Бесіда:

• Яким стає повітря після дощу?

• Як людина використовує силу вітру?

• Спробуйте перелічити, хто не може жити без води.

• Що відбувається з водою, коли вона нагрівається?

• Як перетворити воду у лід, пару?

• Чи можна поставити воду без посуду? У якому стані?

• Як потрібно підготувати ґрунт до садіння рослин?

• Хто живе в землі?

• Поясніть, чим відрізняється ґрунти – піщаний, глиняний, чорнозем.

• Чому в Україні землю поважають, шанують, складають про неї вірші, пісні?

• Як змінюється положення сонця на горизонті, в залежності від пори року?

Критерії визначення рівня знань дітей про об'єкти і явища неживої природи

Високий рівень.

Знання носять узагальнений, системний характер. Дошкільник не лише перераховує об’єкти та явища неживої природи, а й виділяє та характеризує їхні суттєві ознаки, пояснює значення в природі та житті людини. Дитина впевнено відповідає на поставлені запитання, розглядає об'єкти (явища) цілісно; здатна до узагальнень, класифікації, виявлення об'єктивних зв'язків усередині групи об'єктів або явищ; може пояснити закономірності, що існують у природі, навести приклади.

Середній рівень.

Наявний достатній обсяг фактичних знань про об’єкти та явища неживої природи, але вони не систематизовані. Дитина робить спроби обґрунтувати значення неживої природи, спираючись на знання, але

при цьому системність і узагальненість знань простежуються слабко. Дитина здатна встановлювати деякі зв'язки і залежності, проте не завжди може пояснити їх; уміє аналізувати об'єкти і явища природи, виділяє в них суттєве, використовуючи підказку вихователя.

Низький рівень.

Дитина має невеликі за обсягом, неточні знання. Відповідає невпевнено, надовго замислюється; за допомогою підказки або навідних запитань дає неповну відповідь, перераховуючи окремі ознаки неживої природи; не вміє виділити суттєве в об'єкті чи явищі, не здатна до встановлення зв'язків і залеж­остей.

4-й тиждень

Завдання: Вивчення особливостей організації і керівництва творчими іграми.

Схема аналізу керівництва творчими іграми дошкільників

1. Які взаємовідносини дорослих відображають діти в своїх сюжетно-рольових іграх?

2. Які види діяльності відтворюють діти?

3. Яка структура сюжетів (одна тема чи багато тем, один-два персонажа чи багато персонажів)?

4. На якому етапі знаходиться розвиток гри у дітей вашої групи (індивідуальні ігри, ігри поруч, короткотривалі об’єднання, тривалі об’єднання, на основі інтересу до гри чи на основі симпатії і дружби)?

5. Які ролі виконують діти в своїх іграх?

6. Чи проявляються в іграх стереотипи поведінки, пов’язані із статевої приналежністю?

7. Схвалюють чи відкидають діти в грі ці стереотипи?

8. Чи правильною є стратегія ігрової взаємодії вихователя з дітьми (вихователь – партнер в грі, виконавець головної ролі, порадник, помічник, спостерігач, повна відсутність уваги з боку вихователя)?

9. Які прийоми використовує вихователь для керівництва? Їхня доцільність?

Примітка: У висновку відзначити ефективність керівництва вихователя для збагачення ігрового досвіду дітей.

4-й, 5-й тижні

Завдання: Проведення спостережень та дослідів у природі.