Принципи і методи оцінки ступеня крововтрати

А) Вимірювання центрального венозного тиску (ЦВТ) у підключичній або яремній вені

(нормальні значення становлять 50-100 мм вод. ст.).

Б) Клінічна оцінка крововтрати за критеріями Американської колегії хірургів:

- втрата 15% ОЦК: ортостатична тахікардія не менш ніж на 20 уд./хв.;

- втрата 20-25% ОЦК: ортостатична гіпотензія не менш ніж на 15 мм рт. ст.;

- втрата 30-40% ОЦК: артеріальна гіпотензія в положенні лежачи на спині, олігурія (до 400 мл/добу);

- втрата понад 40% ОЦК: порушення свідомості, колапс, кома.

Д) Орієнтовно об’єм крововтрати можна вирахувати за допомогою шокового індексу Альговера (відношення частоти пульсу до рівня систолічного артеріального тиску (АТ), який у нормі становить 0,5.

Для визначення об’єму втраченої крові можна використати наступні обчислення. Наприклад, вага тіла потерпілого 75 кг, показники гемодинаміки: АТ- 80 і 40 мм рт.ст., частота серцевих скорочень – 130 уд/хв. Належний об’єм циркулюючої крові для нього становить 70 мл/кг ваги тіла, тобто 70 • 75 = 5250 мл крові. Шоковий індекс: 130 : 80 = 1,6. Ступінь глибини шоку дорівнює 2. При такому значенні шокового індексу крововтрата становить близько 30 % ОЦК. Отже, хворий витратив 30 % від 5250 мл (5250 • 0,3 = 1575 мл)

Механізм самостійного припинення кровотечі

А) Утворенню тромбу сприяють спазм ушкодженої судини, зниження показників гемодинаміки і збільшення в'язкості крові.

Б) Утворення тромбоцитарного згустка в місці ушкодження судини внаслідок адгезії та агрегації тромбоцитів у місці ушкодження судини: процес утворення тромбу проходить три фази, в яких беруть участь згортальна й антизгортальна системи крові:

- утворення кров'яного і тканинного тромбопластину;

- перехід протромбіну в тромбін;

- утворення фібрину.

Лікування

Залежно від умов надання медичної допомоги та кваліфікації медичного працівника, зупинка кровотечі може бути тимчасовою і остаточною. Тимчасову зупинку кровотечі проводять на місці пригоди, а також при транспортуванні потерпілого в стаціонар. Остаточна зупинка кровотечі здійснюється в стаціонарі, а в ряді випадків і за допомогою операції.

1. Тимчасова зупинка кровотечі:

А) Тимчасова зупинка артеріальної кровотечі:

а) накладання кровоспинного джгута, закрутки, турнікета вище місця ушкодження:

• покази: кровотеча на кінцівках;

• методика накладання джгута:

- перед накладанням джгута кінцівку піднімають;

- джгут накладають проксимальніше і якнайближче до місця поранення, підклавши під нього матерію;

- під джгут підкладають записку із вказівкою точного часу його накладання (тримати джгут можна 1,5-2 години, у більш тривалому випадку джгут розпускають щогодини на 10-15 хв., замінюючи його пальцьовим притисканням артерії);

- не можна закривати джгут одягом або пов'язкою;

- потерпілі із джгутом транспортуються в першу чергу;

Ефективність накладання джгута: визначають по зупинці кровотечі, зблідненні кінцівки, відсутності пульсу на периферії (слабко накладений джгут тільки підсилює кровотечу);

б) пальцеве притискання судини, що кровоточить, у місці її ушкодження або на всьому протязі:

• покази: кровотеча на голові, шиї, проксимальних відділах кінцівки, де накладання джгута технічно складне (навіть фізично сильна людина не в змозі притискати судину більше 15-20 хв.). Цей прийом важливий для підготовки до накладання джгута;

а) підключичну артерію притискають до першого ребра в точці, що розташована над ключицею ззовні місця прикріплення кивального м’яза до рукоятки груднини; пахвову – в пахвовій ямці до голівки плечової кістки; аорту – до хребетного стовпа;

б) сонну артерію можна здавити, притискаючи її пальцем до поперечного відростка VІ шийного хребця, що відповідає точці посередині кивального м’яза, з його внутрішньої сторони;

в) стегнову артерію притискають до горизонтальної гілки лобкової кістки нижче середини пупартової зв’язки.

в) максимальне згинання кінцівки:

• покази:

- кровотеча з судин стегна (максимальне згинання в кульшовому суглобі);

- кровотеча з судин гомілки і стопи (максимальне згинання в колінному суглобі);

- кровотеча з судин кисті і передпліччя (максимальне згинання в ліктьовому суглобі);

г) накладання затискача на судину, що кровоточить (частіше використовують під час операції);

д) тампонада рани при кровотечі із дрібних артерій.

Б) Тимчасова зупинка венозної і капілярної кровотечі:

а) стискаюча пов'язка - на рану накладають асептичну пов'язку, а потім валик із кількох згорнутих стерильних серветок і щільно бинтують;

б) тампонада рани;

в) підвищене положення кінцівки;

г) асептична пов'язка (тільки при капілярній кровотечі).