1. Визначення понять

2. Загальна характеристика принципів фізичного виховання.

1. Визначення понять

Принципи фізичного виховання – це ті позиції, що визначають найбільш загальні, відправні положення керівництва процесом фізичного виховання.

Інтерес – до занять фізичними вправами і спортом – це підвищений прояв уваги до оволодіння спеціальними знаннями, вміннями і навичками з фізичної культури і спорту, що задовольняють потреби, відповідають мотивам і супроводжуються позитивними емоціями.

Мотив — це спонукальна сила діяльності, те, задля чого вона здійснюється. Мотиви змінюються залежно від соціальних установок особистості, умов її формування і розвитку в процесі навчання.

Мотивування — це сукупність факторів, аргументів і доказів, які використовує вчитель для переконання учнів у значенні кожної вправи, розділу програми і предмета в цілому.

Стимулювання — це спеціальна діяльність учителя, спрямована на підвищення навчальної активності учнів за допомогою зовнішніх збудників-стимулів.

Активізація у процесі фізичного виховання учнів — це мобілізація фізичних, психічних та інтелектуальних можливостей учнів, спрямована на осмислення і вирішення навчальних завдань.

Диференційоване навчання — це пристосування навчального матеріалу до індивідуальних можливостей учнів шляхом диференціації методів, засобів інтенсивної навчальної діяльності стосовно груп, сформованих із приблизно однакових за рівнем підготовленості учнів.

Пряма наочність — це демонстрація вправ учителем, образний опис вправи, яка демонструється.

Опосередкована наочність — це створення уявлення про вправу, яке передається за допомогою інших форм зображення (кінограм, малюнків, таблиць, діаграм та ін.) або добираються певні засоби, що підказують темп і ритм виконання рухових дій, амплітуду рухів тощо.

Міра доступного – це оптимальна міра доступного в навчанні, яка визначає повну відповідність між можливостями учня і трудністю поставлених перед ними завдань.

Дидактичні правила навчання: від відомого до невідомого; від простого до складного; від легкого до важкого; від засвоєного до незасвоєного; від близького до далекого.

2. Загальна характеристика принципів фізичного виховання.

Усі явища та процеси у природі і житті підпорядковані певним закономірностям і розвиваються відповідно до них. Процес фізичного виховання теж підпорядковані таким закономірностям. Пізнання закономірностей, їх вивчення допомогли виробити певні позиції, згідно з якими можна краще керувати процесом фізичного виховання учнів.

Позиції, що визначають найбільш загальні, відправні положення керівництва процесом фізичного виховання, в теорії фізичного виховання одержали назву принципів.

Знання принципів та їх практична реалізація роблять процес фізичного виховання школярів ефективнішим і є віддзеркаленням демократизації навчально-виховного процесу.

У різних літературних джерелах з педагогіки та фізичного виховання принципи називаються по різному. Але аналіз цих джерел показує, що під різними назвами розуміють одні й ті ж поняття, які зводяться до наступного:

• будувати процес фізичного виховання необхідно при активній участі в ньому учнів, з усвідомленням ними цінності занять фізичними вправами для їх всебічного розвитку;

• при вивченні вправ необхідно використовувати різні форми наочності для формування уявлення та кращого їх сприйняття учнями;

• у процесі навчання забезпечувати доступність запропонованих фізичних, координаційних та психічних навантажень кожному учневі;

• при плануванні роботи формувати чітку систему занять та забезпечувати наступність у засвоєнні вправ;

• у процесі занять постійно підвищувати вимоги до учнів, надійно закріплювати засвоєне на заняттях.

Незнання приципів

№	Методичні принципи ФВ	Напрями реалізації
		1	2	3	4
1	Принцип свідомості й активності	Формування стійкого інтересу до мети і завдань занять	Самоаналіз дій учнів	Виховання в учнів творчого ставлення до мети
		- мотивування навчальної діяльності; - стимулювання; - прийоми активізації діяльності учнів	- самоконтроль; - самооцінка; - навчання без попереднього показу; - ідеомоторне тренування	- взаємонавча-ння; - методи навчання
2	Принцип наочності	Пряма наочність	Опосередкована наочність	Форми поєднання слова і наочності	Звукові, слухові орієнтири; тактильні відчуття
		- демонстрація вправ учителем; - демонстрація вправ підготовленим учнем; - демонстрація вправ непідготовленим учнем.	- кінограми; - малюнки; - таблиці; - навчальні картки тощо.	- основа – демонстрація вправ; - основа – слово вчителя.
3	Принцип доступності й індивіду-алізації	Диференціація навчальних завдань	Визначення міри доступного	Розвивальне навчання	Методи навчання; способи організації діяльності
4	Принцип систематич-ності	Систематизація навчального матеріалу	Регулярність занять	Раціональне чергування навантаження і відпочинку
		- логічне розміщування навчального матеріалу; - визначення послідов-ності вивчення вправ; - встановлення зв’язків між новим і вже вивченим матеріалом; - дотримання дидакти-чних правил навчання	- оптимальний інтервал між уроками фізкультури; - широко вико-ристовувати самостійну роботу учнів	- для розвитку фізичних якостей, формування навичок
5	Принцип міцності і прогресува-ння	Достатня кількість повторень	Варіативність виконання вправ	Підвищення вимог до учнів
		- підвищення техніки виконання вправ; - зростання показників розвитку фізичних якостей	- зміна умов виконання вправ; - зміна зовніш-ньої структури рухів	- прямо лінійно-висхідна; - сходинчаста; - хвилеподібна