Гідродинамічні аварії

Гідродинамічні аварії – це аварії на гідротехнічних спорудах, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Руйнування (прорив) гідротехнічної споруди виникає внаслідок дії сил природи (землетрус, ураган, розмив дамби, греблі) або діяльності людини, а також через конструктивні дефекти або помилки проектування.

До основних гідротехнічних споруд відносяться: греблі, водозабірні і водоскидні споруди, загати.

Основний наслідок прориву греблі при гідродинамічних аваріях – катастрофічне затоплення місцевості, що призводить до стрімкого затоплення хвилею прориву нижче розташовану місцевість з утворенням проривного наводку.

Катастрофічне затоплення характеризується: максимально можливою висотою та швидкістю хвилі прориву; розрахунковим часом приходу гребеня і фронту хвилі прориву у відповідний створ; кордонами зон можливого затоплення; максимальною глибиною затоплення конкретної дільниці місцевості; тривалістю затоплення території.

Час, протягом якого затоплена територія може знаходитися під водою, коливається від 4 годин до кількох діб. Евакуація населення із зон можливого катастрофічного затоплення проводиться, у першу чергу, з населених пунктів, що знаходяться поблизу гребель, хвиля прориву яких може досягти зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, а з інших населених пунктів - за наявності безпосередньої загрози їх затоплення.

Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

Причиною виникнення аварійної ситуації (аварії) на виробництвах харчової промисловості є можливі вибухи і пожежі, а їх наслідки – це руйнування і пошкодження будівель і споруд, техніки і обладнання, вихід із ладу, ліній зв’язку, енергетичних та комунікаційних споруд, нещасні та смертельні випадки серед обслуговуючого персоналу та населення.

За даними офіційних джерел, із 1120 вибухів пило повітряних сумішей на виробництвах, 540 відбулися при роботі із зерном, борошном, цукром та іншими харчовими продуктами, 80- з металами, 63 з пилом вугілля на устаткуванні подрібнення, 33 – з сіркою, 61 – в хімічній і нафтопереробній промисловості.

Подібні аварії та аварійні ситуації найчастіше відбуваються на підприємствах по зберіганню та переробки хімічних речовин, підприємства, де в великих кількостях використовуються вуглеводні гази (метан, етан, пропан). Також можливі випадки вибухів в котлах, балонах, трубопроводах. Також мають здатність вибухати і посудини, що працюють під тиском, газове обладнання, пари хімічних сполук та інші компоненти, у холодильних установках, де в якості холодоагенту використовується аміак. Здатність до вибуху мають не лише паро- та газоповітряні суміші, але й пило-повітряні (борошно на млинах та в процесі використання, зерновий пил на елеваторах, пил цукру при виробництві та використанні, пил деревини та ін.).

На підприємствах по зберіганню і переробки зерна та виготовлення хліба та хлібобулочних виробівприсутні більшість із перерахованих несприятливих факторів: запиленість (в приміщеннях, що пов’язані із зберіганням і підготовкою борошна, цукру та сировини), загазованість (в пекарних залах, топкових відділеннях, котельнях), вибухонебезпека в зв’язку з використанням газу в якості палива, використанням аерозоль транспорту, аміачних компресорів в холодильних установках, а також посудин, що працюють під тиском, в тому числі котлів і теплообмінників.

Аналіз статистичних даних щодо причин виникнення аварійних ситуацій та аварій на борошномельних заводах за останній час дозволяє зробити висновок, 17% від їх загальної кількості являли собою вибухи під час технологічного процесу (за період з 1971 по 1991 рр. відбулося 33 вибухи). Основними причинами виникнення вибухонебезпечних ситуацій на борошномельних заводах слід вважати порушення технологічного процесу підприємства а також порушення норм та правил експлуатації технологічного обладнання.

Статистичний аналіз даних щодо причин виникнення аварійних ситуацій та аварій на борошномельних заводах наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Статистичний аналіз даних щодо причин виникнення аварійних ситуацій та аварій на борошномельних заводах

№	Причина вибухів	Кількість вибухів	Процент до загальної кількості
	Порушення правил експлуатації або недосконалість вальцевих станків, попадання в них металу	6	18,2
	Порушення правил експлуатації або несправність норій	5	15,1
	Порушення правил експлуатації або несправність вентиляторів, попадання в них металу	6	18,2
	Порушення правил проведення вогневих робіт	4	12,1
	Порушення правил експлуатації або несправності іншого транспортного обладнання	3	9,1
	Порушення протипожежного режиму	3	9,1
	Порушення правил експлуатації або несправного іншого обладнання	2	6,1
	Невстановлені причини	4	12,1

Статистичні дані з розподілення пилових вибухів по місцю виникнення первинного вибуху на підприємствах по зберіганню і переробки зерна в країнах СНД і з даними закордонних джерел співпадають. Найбільш вибухонебезпечні дільниці – силоси (бункера), норії, ударно-подрібнююче та аспірацій не обладнання. В табл.2. приведені дані розподілення первинних вибухів в обладнанні борошномельної промисловості за 1971 – 2000 рр.

Таблиця 2.

Статистичний аналіз даних щодо причин виникнення первинних вибухів в обладнанні на борошномельних заводах

№	Місце виникнення первинних вибухів	Кількість вибухів	Процент до загальної кількості
	Силоси, бункери	11	33,40
	Норії і конвейери	8	24,12
	Аспірацій не обладнання та пневмотранспорт	8	24,20
	Вальцеві верстати	3	9,10
	Виробничі приміщення	1	3,00
	Не встановлено	2	6,10