1. Вступ

ЗНАТИ

УМІТИ

• основні історичні факти та процеси, що характеризують становлення та розвиток господарств країн Європейської цивілізації ;

• зміст ключових положень основних шкіл та напрямків економічної думки, в яких знайшли відображення закономірності господарського розвитку країн Європейської цивілізації;

• етапи розвитку інструментарію економічної науки: основні ідеї (гіпотези), понятійний апарат науки, способи (прийоми) пізнання дійсності та логіку виведення тверджень, висновків та рекомендацій що містяться в економічній думці;

• історико-економічні процеси та явища, їх причини та наслідки;

• окремі елементи системи статистичних показників;

• успішні зразки економічної політики;

• інструментарій економічної політики політики з метою впливу на зв’язки підсистем суспільства.

• аналізувати економічні процеси та їх відображення в економічній думці на різних етапах розвитку Європейської цивілізації;

• досліджувати функції підсистем суспільства, зв’язки та взаємозалежності між ними;

• володіти фактами та подіями, а також категоріальним апаратом дослідження історичного розвитку господарства;

• виявляти взаємозв'язок та спадкоємність економічної політики держав з теоретичними концепціями минулого та сучасності.

• використовувати інструментарій цивілізаційного підходу при проведенні аналізу та здійсненні оцінок розвитку господарства;

• оцінювати ефективність економічної політики на її історичних прикладах;

• здійснювати пошук та працювати інформацію, що стосується історії господарства та економічної думки, різних джерела.

Інструментальні компетентності

Глобальні компетентності

• базові загальні знання науки;

• здатність до аналізу і синтезу в межах міждисциплінарного підходу;

• навики застосування різних парадигмальних бачень та відповідного їм методологічного інструментарію історико-економічного аналізу;

• розв’язання проблем на прикладах історико-економічних ситуацій;

• навики формулювання гіпотез.

• знання історичних особливостей та тенденцій розвитку цивілізацій у їх проекції на специфіку сучасного періоду.

• вміння проводити дослідження міжнародного масштабу.

• масштабне мислення, генерування критичних ідей для вирішення проблем на інноваційній основі;

• обізнаність з культурним різноманіттям окремих цивілізацій, різних народів та продуктивно взаємодіяти з їх представниками.

Міжособистісні компетентності

Системні компетентності

• навички рефлексії, досвід міжособистісної взаємодії та самореалізації (робота в команді);

• здатність до критики та самокритики;

• позитивне ставлення до несхожості та представників інших культур;

• етичні зобов’язання.

• здатність до системного мислення;

• спроможність застосовувати знання, інтелектуальний досвід різних поколінь на практиці у різних галузях економіки;

• дослідницькі навики і уміння;

• здатність до навчання та самостійної праці;

• здатність пристосовуватись до нових ситуацій

• здатність породжувати нові ідеї (креативність).