8. Загальна характеристика модельного цивільного законодавства снд.

За час існування самостійних держав - учасниць СНД в кожному з них був створений цілий пласт законодавства, що регулює різноманітні суспільні відносини, включаючи відносини у сфері підприємництва. Після накопичення великої кількості нормативних правових актів постало питання про якусь їх систематизації зважаючи на збільшену впливу таких негативних чинників, як відсутність єдиного понятійного апарату, протиріч національних законодавств і т.п.

Відповідно до Концепції подальшого розвитку Співдружності Незалежних Держав, схваленої Рішенням Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав від 5 жовтня 2007 р., однією з цілей розвитку СНД є подальше зближення національних держав - учасниць Співдружності.

Аналогічна мета зафіксована в Положенні про розробку модельних законодавчих актів і рекомендацій Міжпарламентської Асамблеї держав - учасників Співдружності Незалежних Держав, прийнятому Міжпарламентської Асамблеєю держав - учасниць СНД 14 квітня 2005 Зазначеним Положенням регламентуються порядок підготовки модельних законодавчих актів (кодексів, законів, угод), а також вимоги до структури та змісту таких актів.

Планом роботи МПА СНД була передбачена розробка цілого ряду модельних законодавчих актів, включаючи модельний Торговий кодекс (Закон про торгівлю). Протягом 2008 - 2009 рр.. робочою групою МПА СНД з підготовки модельного Торгового кодексу (Закону про торгівлю) такий Кодекс був розроблений, 3 грудня 2009 Схвалений МПА СНД і направлений для використання в парламенти держав - учасниць СНД. Що собою являє модельний Торговий кодекс (Закон про торгівлю) з точки зору його концепції та структури - питання, який, як видається, має певний науковий і практичний інтерес.

Концепція модельного Торгового кодексу (Закону про торгівлю). У Пояснювальній записці про хід роботи над проектом модельного Торгового кодексу зазначається, що в більшості держав - учасниць СНД прийнята модель єдиного приватного права, що з'єднує цивільні і торгові відносини в єдиному кодифікованому акт. У зв'язку з цим, розробляючи концепцію модельного Торгового кодексу (Закону про торгівлю), насамперед необхідно визначитися зі сферою регулювання такого Кодексу:

1) виключно у сфері торгівлі товарами (зовнішня і внутрішня торгівля, оптова та роздрібна торгівля, торгівля об'єктами інтелектуальної власності, біржова торгівля, торгівля цінними паперами, іноземною валютою і валютними цінностями, торгівля ліцензійними товарами, ярмаркова торгівля, аукціонна торгівля, торгівля на транспорті, торгівля аграрною продукцією, торгівля фармацевтичними товарами, електронна торгівля, морська торгівля, прикордонна торгівля, торгівля за зразками та ін);

2) у сфері торгівлі товарами і супутніми послугами (комісійна торгівля, безмитна торгівля, зовнішня торгівля послугами, роботи на внутрішньому і зовнішньому ринках, енергопостачання, торгівля товарними знаками та знаками обслуговування тощо);

3) у сфері торгівлі та сфері державного управління торговельною діяльністю (ліцензування, квотування, касова діяльність, технічне регулювання торговельної діяльності, статистика торговельної діяльності, ціноутворення, бухгалтерський облік, дозвільний порядок торговельної діяльності і т.п.).

Структурно пропонувалося також включити в модельний Торговий кодекс (Закон про торгівлю) розділи, що стосуються поняття торговельної та іншої діяльності, статусу торговця, видів торгових угод, і спеціальні положення, спрямовані на регулювання конкретних видів торговельної діяльності.

У модельному Торговому кодексі (Законі про торгівлю) був по суті реалізований третій із зазначених варіантів визначення сфери регулювання. У п. 1 ст. 1 Кодексу визначено, що Кодексом регулюються відносини, що виникають між особами, які здійснюють торговельну діяльність, або з їх участю (торговельні відносини), і відносини, пов'язані з державним регулюванням торговельної діяльності. У п. 2 ст. 1 Кодексу зазначено види торговельної діяльності, до яких положення Кодексу не застосовуються: побутова купівля-продаж, яка виникає між громадянами; купівля-продаж нерухомості, цінних паперів, об'єктів інтелектуальної власності; зовнішньоторговельна діяльність; торгівля іноземною валютою і валютними цінностями; відносини, що виникають у сфері громадського харчування.