- •1. Поняття та ознаки приватного права. Критерії відмежування приватного права від публічного.
- •2. Поняття предмету та методу цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
- •3. Особисті немайнові відносини у предметі регулювання цивільного права.
- •4. Розвиток системи сучасного цивільного права: реалії сучасності та подальші перспективи.
- •5. Загальна характеристика приватного права в основних правових системах сучасності.
- •6. Загальна характеристика цк Франції 1804 р. Загальна характеристика Французького торговельного кодексу 1807 р.
- •7. Загальна характеристика Німецького цивільного уложення. Загальна характеристика Німецького торговельного уложення.
- •8. Загальна характеристика модельного цивільного законодавства снд.
- •9. Загальна характеристика цк рф.
- •10. Кодифікація цивільного законодавства в країнах снд: загальні тенденції та особливості
- •11. Загальна характеристика джерел приватного права Великої Британії
- •12. Загальна характеристика джерел приватного права сша
- •13. Поняття і система цивільного законодавства України, його співвідношення з цивільним правом
- •14. Монізм і дуалізм у цивільному законодавстві
- •15. Розвиток цивільного законодавства на українських землях у дожовтневу добу
- •16. Кодифікація цивільного законодавства в країнах снд: загальні тенденції та особливості.
- •17. Порівняльна характеристика цк урср 1922 року та цк урср 1963 року.
- •18. Особливості підготовки (розробки) і прийняття цк України 2003 р.
- •19. Поняття і форми систематизації цивільного законодавства.
- •20. Гармонізація, уніфікація, апроксимація та адаптація цивільного законодавства.
- •21. Теоретичні проблеми визнання договору джерелом цивільного права.
- •22. Судова практика і судовий прецедент як джерела цивільного права.
- •23. Поняття та характеристика диспозитивності цивільно-правових норм.
- •24. Імперативні норми в механізмі цивільно-правового регулювання.
- •25. Примус в цивільному праві. Функції (роль) примусу в механізмі цивільно-правового регулювання.
- •26. Поняття та основні етапи правозастосування в цивільному праві.
- •27. Теоретичні проблеми застосування цивільного законодавства за аналогією.
- •28. Поняття та функції тлумачення цивільно-правових норм. Класифікація способів тлумачення.
- •29. Поняття та види тлумачення односторонніх правочинів та договорів.
- •30. Поняття, предмет та функції науки цивільного права. Внесок радянських та українських цивілістів в розвиток науки цивільного права
- •31. Основні сучасні цивілістичні школи в Україні. Розвиток науки цивільного права в Київському університеті.
- •32. Теоретичні проблеми системи особистих немайнових прав в цивільному праві України.
- •33. Цивільно-правові способи захисту особистих немайнових прав.
- •34. Теоретичні проблеми визначення поняття та змісту права власності.
- •35. Здійснення та межі здійснення права власності.
- •36. Теоретичні проблеми захисту права власності.
- •37. Загальна характеристика і система речових прав на чуже майно.
- •38. Поняття та види корпоративних прав. Принципи корпоративного права.
- •39. Договірні зобов’язання в цивільному праві України: сучасні теоретичні проблеми.
- •40. Недоговірні зобов’язання в цивільному праві України: сучасні теоретичні проблеми.
- •41. Теоретичні проблеми виконання зобов’язань. Принципи виконання зобов’язань.
- •42. Система видів забезпечення виконання зобов’язань за цк України.
- •43. Теоретичні проблеми універсального та сингулярного правонаступництва у спадковому праві.
- •44. Проблеми визначення місця сімейного права в правовій системі України.
- •45. Теоретичні та практичні проблеми поділу майна подружжя.
- •46. Поняття та характеристика аліментних відносин.
- •47. Договірне регулювання майнових відносин у сім’ї.
- •48. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами та установами.
- •49. Специфіка деліктних правовідносин за участю суб’єктів підприємництва.
- •50. Теоретичні проблеми співвідношення комерційного (фірмового) найменування з назвою юридичної особи.
- •Проблема включення до предмета цп особистих немайнових прав:
- •Проблема включення до предмета цп права інтелектуальної власності:
- •Проблема включення сімейного права до предмета цивільного права
- •Врегулювання приватного права з іноземним елементом
- •3.Кодифікація
- •Судова практика і судовий прецедент
- •Співвідношення звичай – звичайне
- •Тема: Німецьке законодавство
- •Тема: Основні положення англо – саксонської системи
- •Цивільне законодавство сша
- •Провінція Квебеку
- •Тема: Кодекс Нідерландів
2. Поняття предмету та методу цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
Предметом цивільного права є:
а) майнові відносини, тобто відносини, що виникають з приводу належності, користування і переходу майна (законодавець визначає правомочність власника, регулює відносини, пов'язані з оплатою (купівля-продаж, міна) та безоплатною передачею майна (дарування, спадкування);
б) особисті немайнові відносини, тобто відносини, об'єктом яких виступають нематеріальні блага, які не можна відділити від особи (честь, гідність, ділова репутація);
в) відносини інтелектуальної власності, тобто відносини, що виникають при реалізації особами своїх авторських прав чи права промислової власності.
Більшість авторів включає відносини інтелектуальної власності у склад особистих немайнових відносин.
Особливості методу цивільно-правового регулювання полягають у тому, що:
учасники цивільних правовідносин перебувають у рівному правовому становищі. Вони не підпорядковані один одному. Між ними відсутні відносини субординації. Суб'єкт цивільно-правових відносин, як правило, нікому не зобов'язаний, скажімо, давати у борг гроші, виконувати роботу чи надавати послуги, і, відповідно, Його не можна примусити укласти саме цей договір саме з цією особою.
Юридична рівність сторін - найяскравіша ознака цивільних правовідносин;
учасники цивільних правовідносин мають певну самостійність,
свободу вибору. Цю особливість традиційно визначають терміном "диспозитивність", тобто сторони у встановлених законом межах самостійно визначають характер своїх відносин на власний розсуд. Наприклад, законодавець передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом чи договором. Сторони самостійно визначають характер і зміст своєї поведінки у межах, проте у межах, встановлених законом. Так, наймодавець і наймач житла погоджують питання щодо предмета договору, строку найму, розміру оплати, проте, вони позбавлені права змінювати цільове призначення житлового приміщення, скажімо, використовувати квартиру як майстерню, склад, курник тощо;
у майновому характері цивільної відповідальності. На відміну від кримінального права, у цивільному праві вплив на порушника здійснюється шляхом ущемлення його майнових інтересів - з нього стягуються збитки, штраф, пеня, неустойка або покладається обов'язок виконати зобов'язання в натурі.
І що характерно, якщо для кримінально-правової відповідальності істотне значення відіграє форма вини (наприклад, вчинення вбивства умисно чи з необережності), що впливає як на кваліфікацію злочину, так і на покарання, то розмір цивільної відповідальності, як правило, не залежить від форми вини. Сусіда, якому залили квартиру, не цікавить: кран забули закрити чи залишили навмисно відкритим, чи своєчасно не полагодили. Потерпілий склав розрахунок збитків і чекає, щоб вони були відшкодовані у повному обсязі;
в особливому порядку розв'язання спорів між учасниками цивільних правовідносин. За захистом порушених прав сторони звертаються до органів, які не пов'язані з жодною зі сторін, а спеціально створені для розгляду спорів - суд, третейський суд.