Ефекти, що спостерігаються при одночасному прийманні алкоголю та ліків

Препарат	Ефект
Антидепресанти, антигістамінні препарати	Потенціювання пригнічуючої дії на ЦНС
Анальгетики	Можливі шлунково-кишкові кровотечі, депресія
Антикоагулянти	Зниження виведення антикоагулянтів
Антибіотики (левоміцетин, гризеофульвін, метронідазол) β-адреноблокатори	Ефект, аналогічний до дії тетураму
Гіпоглікемічні препарати (толбутамід, хлорпропамід)	Те ж + потенціювання гіпоглікемічної дії
Нітрогліцерин	Артеріальна гіпотонія

Аміодарон протипоказаний при гіпо- та гіпертиреозі. Піроксикам протипоказаний при вираженій гіпотензії. Бета-блокатори протипоказані хворим із бронхіальною астмою. Нітрогліцерин протипоказаний при глаукомі тощо.

9. Наявність певних умов. Деякі ЛЗ виявляють свою дію лише за певних умов в організмі. Наприклад, жарознижуючі засоби (парацетамол) чинить дію лише при підвищеній температурі, а на нормальну температуру вони не впливають. Серцеві глікозиди проявлять свою кардіотонічну дію лише за наявності серцевої недостатності.

10. Режим і дієта можуть значно вплинути на дію ЛЗ. Значна і багата білком їжа, як правило, ускладнює всмоктування ЛЗ, а значить – знижує швидкість настання і силу прояву клінічного ефекту. З другого боку, рослинні жири і алкоголь значно прискорюють процес всмоктування в кишечнику. Призначення резерпіну до їди протипоказане у зв'язку з подразнювальною дією його на слизову оболонку травного каналу. Під час голодування прискорюється транспорт речовин з травного каналу, пригнічується дезінтоксикація речовин і може посилюватися токсична дія деяких лікарських речовин. Наявність їжі в ШКТ запобігає подразнювальній дії деяких лікарських речовин на слизову його оболонку при застосуванні їх всередину (саліцилати, тетрациклін, індометацин, диклофенак-натрій, резерпін тощо).

Ліки (лікарський засіб, лікарський препарат) — фармакологічний засіб, дозволений МОЗ України до застосування з метою лікування, запобігання або діагностики захворювань.

Фармакологічний ефект – результат послідовних змін у функціях органів та систем організму.

Комплекс змін (фармакологічних ефектів), які розвиваються в організмі під впливом ліків, називається фармакодинамікою. Способи, за допомогою яких досягаються фармакологічні ефекти ліків, є механізмом їх дії. Для аналізу складних і різноманітних явищ фармакодинаміки виділяють декілька видів дії ліків.

Дія ліків ще поділяється на фармакотерапевтичну і негативну. Перша визначає, на яку ланку захворювання (причину, патогенез, симптоми) діють ліки, друга використовується для характеристики безпечного застосування препаратів. Сучасна фармакотерапія використовує ліки з етіотропною, патогенетичною, симптоматичною, замісною і профілактичною метою.

Види негативного впливу лікарських речовин. Роль провізора в їх запобіганні та своєчасній корекції.

Побічні дії і протипоказання до призначення ЛЗ

Існує декілька класифікацій НПР. Найбільш часто використовується розподіл НПР на наступні категорії:

Класифікація побічних небажаних реакцій (Комітет експертів ВООЗ)

Тип А - залежні від дози

Тип В - не залежні від дози

Тип С - ефекти при тривалому вживанні (синдром відміни)

Тип D - відтерміновані ефекти

Несприятливі побічні реакції типу А (залежні від дози)

Близько 80% всіх НПР відносяться до типу А і торкаються ЛЗ, які часто призначаються.

Фармакологічна дія

Залежать від дози

Звичайно передбачені

Виникають досить часто

Велика частина з них виявляється до широкого вживання в практиці

Відносно низька летальність

Реакції гіперчутливості

Приклади:

Токсичні ефекти (дигоксин)

Побічні ефекти (виразки ШКТ на НПЗЗ)

Дії лікаря:

Зменшити дозу або відмінити

Оцінити ефекти супутньої терапії

Несприятливі побічні реакції типу В (не залежні від дози)

Не залежать від дози

Непередбачувані

Виникають рідко

Часто виявляються на стадії широкого вживання

Звичайно серйозні

Відносно висока летальність

Приклади:

імунологічні реакції (анафілаксія)

ідіопатичні реакції

Дії лікаря:

Відміна і заборона на використовування в майбутньому

Несприятливі побічні реакції типу С

Виникають при тривалому використовуванні лікарського ЛЗ

Часто виявляються розвитком толерантності, лікарської залежності і т.д.

Несприятливі побічні реакції типу С (при тривалому вживанні)

Приклади:

"ефект відміни" – гіпертензія після відміни празозину, клофеліну, тахікардія після відміни бета-блокатора

розвиток толерантності до нітратів

пульмонофіброз, викликаний прийманням бромкриптину, фенітоніну, метотрексату

"зворотний зв'язок" при вживанні гормонів щитовидної залози, кортикостероїдів

"ломка" при використанні опіатів

Дії лікаря:

понизити дозу або відмінити

зробити перерву

Несприятливі побічні реакції типа D (відтерміновані реакції)

нечасто зустрічаються

Звичайно дозозалежна

Виникає звичайно через деякий час після початку приймання ЛЗ

Приклади:

Канцерогенність

Порушення репродуктивної функції

Тератогенность

Родова патологія/родовий дефект, що розвинувся після закінчення приймання пацієнтом досліджуваного ЛЗ, до настання вагітності, або у разі приймання досліджуваного ЛЗ на фоні вагітності

Дії лікаря:

Залежно від ситуації

Причинно-наслідковий зв'язок між ПНР і лікарським препаратом класифікується як:

достовірна;

вірогідна;

можлива;

неможлива;

умовна/некласифікована;

непіддатлива оцінці і класифікації.

Критеріями встановлення достовірного причинно-наслідкового зв'язку є:

1. клінічний випадок, включаючи зміни лабораторних тестів, який виник в достовірному тимчасовому зв'язку з призначенням ліків і який не може бути пояснений супутніми захворюваннями або дією інших ЛЗ і хімічних речовин;

2. наявність клінічно достовірної відповіді на відміну ліків;

3. випадок повинен бути визначений фармакологічно або феноменологічно.

Причинно-наслідковий зв'язок не підлягає оцінці і класифікації за наявності наступних критеріїв:

1. повідомлення про несприятливу реакцію не може бути оцінено через недостатність інформації або суперечності даних, не може бути доповнено або верифіковано;

2. випадок несприятливого ефекту може бути обумовлений вже відомою фармакологічною або алергічною дією одного з підозрюваних ліків або хімічних сполук.

Існує декілька способів визначити, чи зв'язана несприятлива подія з прийомом ліків:

1. Порівняльна частота події у осіб, що не приймають і тих, які приймають ЛЗ;

2. Реакція організму на відміну і повторне призначення цього ЛЗ. Якщо небажане явище зникло після відміни і знов з'явилося після повторного призначення лікарського засобу, швидше за все, йдеться про небажану лікарську реакцію.

Для визначення ступеня достовірності причинно-наслідкового зв'язку між виниклою реакцією і одержуваним пацієнтом ліками в клінічній практиці використовують шкалу Наранжо. Вона передбачає виявлення наступних ступенів достовірності причинно-наслідкового зв'язку: визначена, вірогідна, можлива і сумнівна. Для бальної оцінки ступеня достовірності за шкалою Наранжо відповіді на 10 пропонованих питань ранжуються відповідно: