2. Еволюція грошового товару

В процесі розвитку товарного виробництва відбувалася еволюція грошового товару. Існують наступні історичні форми грошей: товарні (риба, перлина, скот), металеві гроші (мідь, бронза, срібло, золото), грошові знаки (паперові та кредитні).

Металеві гроші поділяються на повноцінні та неповноцінні.

Повноцінні — це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. До повноцінних відносять товарні та металеві гроші.

Переходу ролі загального еквіваленту до благородних металів сприяли їх властивості: однорідність; портативність; здатність діліться; естетична привабливість; м’якість, пластичність.

В теперішній час повноцінні металеві гроші не використовуються. На зміну їм прийшли грошові знаки, які виступають в формі паперових і кредитних грошей.

Паперові гроші - це грошові знаки або символи повноцінних грошей, наділені примусовим курсом, які випускаються для потреб держави.

Кредитні гроші - це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин.

4. Функції грошей та їх взаємозв’язок

Сутність грошей, як правило, визначається через їх функції. Функції грошей в товарному виробництві.

1. Функція міри вартості. Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченої на їх виробництво суспільно необхідної праці. За металевого обігу цю функцію виконували дійсні гроші (золото, срібло), що самі мали вартість, але вони виражали вартість ідеально, тобто у вигляді уявних грошей. Масштаб цін - це засіб та спосіб вимірювання вартості товару в грошових одиницях. В умовах металевого обігу та золотого стандарту масштаб цін виражає кількість металу (срібла, золота), яка відповідає одній грошовій одиниці. Сучасні гроші не мають власної вартості, тому в теперішній час вони виконують не функцію міри вартості, а функцію вираження товарних цін і цінових пропорцій між товарами.

2. Функція засобу обігу. Особливість функції грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по – перше, реальні, або готівкові гроші, по – друге, знаки вартості – паперові та кредитні гроші. На сьогодні, коли золото демонетизується, функцію засобу обігу виконують кредитні гроші (рис. 1.1). Причому вони функціонують і як купівельний засіб , і як засіб платежу: якщо процес продажу одного товару та купівлі іншого не переривається, обіг товарів відбувається на основі грошей як купівельного засобу.

3. Функція засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень. Функцію накопичення скарбів раніше виконували повноцінні і реальні гроші – золото і срібло. Оскільки гроші є загальним втіленням багатства, то виникає прагнення до їх накопичення. Але для цього необхідно перервати продаж одного товару і купівлю іншого. У цьому процесі гроші випадають з обігу і перетворюються в скарб. Особливість кредитних грошей як засобі накопичення полягає в тому, що вони накопичуються в процесі постійного обігу. Якщо вони осідають у скринях, то перетворюються з грошей на паперові символи.

4. Функція засобу платежу. Ця функція виникла в результаті розвитку кредитних відносин в капіталістичному господарстві. У цьому випадку гроші використовуються під час: продажу товарів в кредит, необхідність якого пов'язана з різними умовами виробництва і реалізації товарів, різною тривалістю їхнього виробництва і обігу, сезонним характером виробництва; виплати заробітної плати робітникам та службовцям.

5. Функція світових грошей. Ця функція грошей виникла в капіталістичних формаціях, але набула повного розвитку зі створенням світового ринку, на якому вони скинули «національні мундири», тобто виступали у вигляді злитків золота (995 проби).