Вірно чи невірно? Відповідь обґрунтувати

1. Форми кредиту є рівноправними та рівнозначними, внутрішньо пов’язаними.

2. Розрізняють три основні форми кредиту.

3. Середньострокові кредити – це кредити, за яких кредитор передає вільну цінність у користування позичальникові на термін до п’яти років.

4. За умовами комерційного кредиту кредитор може надати кредит лише своєму покупцеві.

5. Об’єктом лізингу є будь-яке майно, що належить до оборотних засобів.

6. Кредит на споживчі потреби – це кредит на розширення діючого підприємства.

Підберіть кожному терміну його визначення

Терміни:

1.Овердрафт;

2.Бланковий кредит;

3.Ііпотечний кредит;

4.Лізинг;

5.Комерційний кредит;

6.Споживчий кредит.

Визначення:

1. Договір банківського кредиту, в межах якого права кредитора (банку) забезпечені нерухомим майном.

2. Кошти, що надаються кредитором споживачеві на придбання продукції для особистого споживання.

3. Кредит без забезпечення, виданий тільки під зобов’язання позичальника повернути кредит.

4. Довгострокова оренда машин і обладнання, видача обладнання напрокат.

5. Товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги.

6. Форма короткострокового кредиту, при якій банк надає у користування клієнту грошові кошти шляхом оплати платіжних доручень в обсязі, більшому, ніж залишок коштів на поточному рахунку, але на суму не більшу, ніж попередньо визначений ліміт.

Тема 12. Теоретичні засади проценту

1. Позичковий процент

2. Проценти по цінним паперам

1. Сутність і функції судного проценту

Судний (позичковий) процент - це плата, яку отримує кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності.

Сутність процента як економічної категорії полягає в тім, що він становить частину прибутку, котру позичальник сплачує за взятий у кредит грошовий капітал, тобто процент – це ірраціональна ціна позичкового капіталу. Джерелом процента є додаткова вартість, що створюється у процесі продуктивного використання цього капіталу.

Економічна природа позичкового процента зумовлена існуванням товарного виробництва та пов’язаних із ним кредитних відносин. За призначенням позичковий процент, з одного боку, відображає ефективність використання позичкового капіталу; з іншого боку – він має забезпечувати доходи банку, компенсувати його витрати. За умов ринкової економіки сутність процента розглядається як ціна, яку покупець сплачує кредиторові за наданий кредит, тобто є ціною цього капіталу. Безперечно, тут не слід розуміти ціну капіталу як вираз вартості. Позичковий процент є не що інше, як частина середнього прибутку, котру підприємець платить власнику капіталу за користування споживною вартістю позиченого капіталу. У даному разі сплата процента характеризує передачу певної частини вартості без одержання еквівалента. Вартість процента повністю переходить від позичальника до кредитора. Відношення відсотка до даного в борг капіталу в сотих частках останнього носить назву процентної ставки.

Функції судного проценту: розподільно- стимулююча; збереження вартості судного капіталу; інвестиційна.

Розмір процентної ставки на макроекономічному рівні залежить від попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, стабільності монетарного ринку в країні, рівня облікової ставки Національного банку. Як правило, комерційні банки за основу позичкового процента беруть облікову ставку Національного банку з додачею маржі.

Маржа – різниця між процентною ставкою за наданий банком кредит і ставкою, яку сплачує банк за куплені ресурси. Розмір маржі для банків, як правило, не регламентується, хоч у певних випадках Центральний банк може це зробити. Комерційні банки зобовязані коригувати розмір процентних ставок за надані кредити за кожної зміни облікової ставки НБУ. Головним фактором, який впливає на розмір облікової ставки, є рівень інфляції.

На розмір процентної ставки на мікроекономічному рівні впливають: мета використання кредитних ресурсів, розмір кредиту, термін його використання та ступінь ризику. Як правило, кредитна ставка за надання кредиту на поточне фінансування виробничих потреб – найнижча і визначається короткостроковим її використанням, а найдорожчою стає процентна ставка, що надається торгово-посередницьким фірмам, операції яких носять спекулятивний характер з підвищеним ризиком. Розмір ставки користування дрібними кредитами вищий, ніж за використання великими кредитами, бо останні потребують відносно менших витрат банків і надаються надійним позичальникам. Величина позичкового процента залежить від терміну використання позичкових ресурсів позичальником, величини ризику неповернення і від вірогідності знецінення позичених коштів унаслідок інфляції.