
- •Тема 1. Особливості організації біржової діяльності Питання до розгляду:
- •1.1. Взаємозв’язок між виробництвом, торгівлею та біржею
- •1.2. Поняття та основні функції біржі.
- •1.3. Класифікація бірж
- •2. За принципом організації (ролі держави у створенні бірж) розрізнюють три види бірж:
- •1.4. МіжнародНий досвід біржової діяльності
- •1.5. Розвиток біржової діяльності в україні
- •Тема 2. Особливості регулювання біржової діяльності Питання до розгляду:
- •2.1. Сутність та характеристика регулювання біржової діяльності
- •2.2. Регулювання діяльності бірж в україні.
- •Біржа зобов’язана:
- •2.3. Біржове регулювання в зарубіжних країнах.
- •2.4. Нормативно-правове забезпечення діяльності аграрних бірж в Україні
- •Тема 3. Організація діяльності товарної біржі Питання до розгляду:
- •3.1 Формування і види товарних ринків
- •3.2. Поняття та класифікація товарних бірж. Об’єкти біржової торгівлі
- •3.3. Організація управління біржею
- •3.4. Поняття біржового товару. Стандартизація біржового товару
- •Сільськогосподарські й лісові товари і продуктів їх переробки (близько 50 видів);
- •2) Промислова сировина і напівфабрикати ( близько 20 видів):
- •3) Нафта й нафтопродукти:
- •3.6. Учасники біржової торгівлі: їх характеристика права та обов’язки
- •Тема 4. Особливості укладання біржових угод Питання до розгляду:
- •4.1. Поняття та види біржових угод
- •4.2. Угоди з реальним товаром: їх класифікація, особливості укладання і виконання
- •Переваги форвардної угоди:
- •Форвардні угоди мають і ряд недоліків:
- •2.1.1. Угода з умовним продажем зі сплатою премії.
- •4.3. Поняття ф’ючерсного ринку, технологія біржової торгівлі ф’ючерсами
- •4.4. Особливості ф’ючерсних та опціонних угод
- •4.5. Розрахунки й гарантії виконання біржових угод
- •Тема 5 організація біржових торгів Питання до розгляду:
- •5.1. Організація торговельного процесу в біржовій операційній залі
- •5.2. Особливості біржової мови жестів та жаргону
- •5.3. Технологія проведення біржового торгу
- •5.4. Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі та розгляд спорів
- •5.5. Правила поведінки членів біржі та учасників торгів
- •Список використаних джерел
- •Обсяг торгів цінними паперами в Україні зріс на 6% [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Http://economics.Unian.Net
2) Промислова сировина і напівфабрикати ( близько 20 видів):
кольорові метали ( мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній);
дорогоцінні метали (золото, срібло, платина, платина);
чорні метали (сталь, чавун);
енергоносії (нафта, бензин, мазут, дизельне паливо).
3) Нафта й нафтопродукти:
- бензин; гас; мастило тощо [43].
Кожному виду бірж відповідає певний біржовий товар.
Сучасна товарна спеціалізація провідних бірж світу така:
кольорові метали – Лондонська, Нью-Йоркська біржі;
натуральний каучук – Лондонська, Нью-Йоркська, Амстердамська, Сінгапурська, Куало-Лумпурська;
бавовна – Нью-Йоркська, Нью-Орлеанська, Чиказька, Ліверпульська, Бомбейська, Олександрійська, Сан-Пауло;
джут – Калькуттська, Лондонська;
натуральний шовк – в Йокогамі і Кобе;
зернові – Вінніпезька, Чиказька, Лондонська, Нью-Йоркська, Гамбурзька;
кава – Нью-Йоркська, Лондонська, Ліверпульська, Амстердамська, Роттердамська, Гамбурзька.
Отже, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно і якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і з огляду на високий рівень попиту і пропозиції ним торгують у великих обсягах, що дає змогу виявити його більш реальну рівноважну (ринкову) ціну. [3].
Стандартизація біржового товару.
Біржова торгівля в основному ведеться за умови відсутності товарів (за зразками, описами, біржовими стандартами), тому на всіх товарних біржах забезпечується максимальна стандартизація. Насамперед це стандартизація за якістю, кількістю, умовами зберігання, транспортуванням товарів, а також за термінами виконання контрактів.
Біржовий товар легко стандартизувати для того, щоб його можна було продавати без огляду за зразками або за технічним описом. Стандартизація дає змогу забезпечити повну взаємозамінність товару. Сучасні біржові угоди можливі лише за умови ідентичності товару за якістю, властивостями, зовнішнім виглядом, якістю упаковки, маркування, розміром партії тощо. Стандартизація передбачає можливість виконання умов угоди, навіть коли покупець до останньої хвилини може не знати, звідки він отримує товар [30].
Біржові стандарти на товари та контракти розробляються кожною біржею самостійно та можуть відрізнятися від національних стандартів на аналогічну продукцію, які було розроблено за міжнародними стандартами.
3.6. Учасники біржової торгівлі: їх характеристика права та обов’язки
Основні учасники біржової торгівлі:
брокери, які торгують за дорученням клієнтів за комісійну винагороду;
дилери, які самостійно торгують, використовуючи власні кошти;
маклери, які грають на ринку (ними можуть бути і дилери, і брокери);
спеціалісти, які аналізують ситуацію на торгах і консультують учасників;
організатори торгів, що забезпечують функціонування біржового процесу;
керівники біржі, які відповідають за дотримання діючого законодавства та за правила роботи біржі;
працівники апарату біржі, що технічно супроводжують біржову діяльність.
В Україні права й обов'язки учасників біржової торгівлі визначають внутрібіржові нормативні документи (Статут біржі, Правила біржової торгівлі), які розробляють на підставі “Закону України про товарну біржу”.
Наприклад, членами української товарної біржі є фізичні та юридичні особи, які беруть участь у формуванні її статутного капіталу, роблять членські або інші цільові внески в майно біржі. Прийом до членів біржі відповідає порядку, передбаченому її установчими документами.
На цій біржі працюють дві категорії членів:
повні члени – з правом участі в біржових торгах у всіх секціях (відділах, відділках) біржі;
неповні члени – з правом участі в біржових торгах у відповідній секції (відділах, відділках) біржі.
Повні й неповні члени цієї біржі на загальних зборах її членів і загальних зборах членів секції (відділів, відділків) мають рівну кількість голосів, передбачених її установчими документами.
Члени біржі мають певне місце на біржі, яке дає їм право самостійно укладати угоди.
Місце на біржі – це окремий столик (кабіна), обладнаний телефоном, телефаксом, комп'ютером з виходом на електронне інформаційне табло біржі.
Одним із основних учасників біржових торгів є брокерська контора, а центральною фігурою – брокер (посередник), який є тією ланкою, що сполучає біржу з клієнтом, сприяє здійсненню угод між зацікавленими сторонами.
Брокер –- офіційний біржовий посередник в укладанні угод між зацікавленими сторонами, в торгівлі товарами та послугами, здійсненні операцій на фондовій, товарній і валютній біржах. Як правило, брокер укладає угоди від імені, за дорученням і за рахунок клієнтів.
Брокер (від. англ. brоkеr - комісіонер, маклер) - це посередник, який виступає як агент у стосунках між продавцем і покупцем. Брокер продає або купує товар (цінні папери) за тією ціною, яку визначив клієнт.
Брокерська фірма - це, як правило, власне індивідуальне або колективне (групове) підприємство, яке є юридичною особою і власником майна, а також одержуваного прибутку (з відрахуванням податків та інших обов’язкових платежів до бюджету).
Брокерська контора - підприємство з правами юридичної особи, створене іншим підприємством-власником - членом біржі. Майно й прибуток брокерської контори належать не їй, а власнику, який створив це підприємство [39]
За посередницькі операції брокер одержує комісійну винагороду (куртаж; брокредж, або брокераж) – певний відсоток суми проведеної біржової операції (звичайно 0,25...3 % вартості угоди). Брокер може надавати своїм клієнтам додаткові послуги, зокрема допомагати у вивченні ринку, рекламуванні товарів, оформленні кредитів. Функції брокера виконують як окремі особи – висококваліфіковані спеціалісти, котрі добре знають кон'юнктуру ринку, специфіку реалізації різних видів товарів і послуг, юридичні правила укладання угод, так і брокерські фірми, що зареєстровані на біржах і представляють інтереси своїх клієнтів.
Важливу роль в успішному функціонуванні біржі відіграють маклери й дилери.
Маклер – особа чи фірма, що виконує функцію посередника на фондових, товарних і валютних біржах, як правило, діє за дорученням і за рахунок клієнтів бірж, проте в окремих випадках, коли це передбачено статутом біржі, має право укладати торговельні угоди власним коштом і від свого імені.
Маклер отримує винагороду, що становить певний відсоток суми укладених угод.
Обов'язки біржового маклера може здійснювати і службовець біржі, який працює з брокерами та виконує доручення членів фондової біржі за комісійну винагороду.
Маклер є організатором укладання біржових угод.
Функції маклера:
посередництво при укладанні угод у результаті прийняття доручень (наказів) членів і відвідувачів біржі й знаходження відповідних контрагентів;
представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових операцій від свого імені;
консультування торговців з питань властивостей продаваних товарів;
документальне оформлення угод і передача їх на реєстрацію;
експертні оцінки й висновки з питань біржових угод, торговельної кон’юнктури.
Дилер (від англ. dеаlег - торговець) - фізична або юридична особа (фірма), яка здійснює торговельне посередництво, у тому числі на біржах, або інші операції від свого імені, за свій рахунок і на свій ризик. Тобто це найбільш висока й ризикована, порівняно з брокерською, форма організації посередництва. На відміну від брокера, дилер стає на час власником об’єкта купівлі-продажу. Прибутки дилер одержує за рахунок різниці в ціні купівлі й продажу товарів, цінних паперів і валют (дилерських знижок), а також зміни ціни й курсів (спекулятивні угоди).
Поділ посередників на брокерів і дилерів досить умовний. У реальному житті брокери (брокерські фірми) можуть вдаватися до виконання дилерських операцій, і навпаки.
Брокери (брокерські фірми, компанії) і дилери (дилерські фірми, компанії), по суті, є інститутами інфраструктури товарного ринку, у тому числі ринку засобів виробництва й послуг.
Трейдер – біржовий посередник, який за рахунок власних коштів здійснює закупку або продаж біржового товару з метою здійснення у подальшому спекулятивної угоди з даним товаром на більш вигідних умовах. Тобто трейдер оперує власними фінансовими коштами, а мета угод на біржі – спекулятивна. Трейдер , як правило, діє на певному сегменті біржового ринку [30].