2.4. Нормативно-правове забезпечення діяльності аграрних бірж в Україні

Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 р. визначає аграрний ринок як сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових до­говорів щодо сільськогосподарської продукції.

Наукове визначення поняття аграрного ринку надає професор В. І. Семчик. На його думку аграрний ринок - це сфера товарного обміну, який (у межах, врегульованих законодавством про аграрні ринки) здійснюється між продавцями і покуцями (юридичні і фізичні особи, територіальні громади і держава) як товарообмін, що виникає на підставі попиту і пропозиції за результатами аграрного товаровиробництва у встановлених місцях і формах шляхом укладення і виконання договорів купівлі-продажу, інших цивільно-правових правочинів на добровільно узгоджених умовах і цінах та волевиявлення продавців і покупців.

Аграрний ринок включає біржовий ринок сільськогосподарської продукції, оптові ринки сільськогосподарської продукції (іноді у поєднанні з регіональними аграрно-маркетинговими центрами), оптовороздрібні ринки сільськогосподарської продукції, аукціони, фірмові магазини сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарські виставки та ярмарки тощо. Допоміжними елементами інфраструктури аграрного ринку є: транспорт, складське господарство, зв'язок, системи цінового моніторингу, стандартизації, сертифікації, страхування тощо.

Український біржовий ринок сільськогосподарської продукції (організований аграрний ринок) пройшов нелегкий шлях становлення, що періодичними сплесками біржової активності та недосконалістю нормативно-правової бази. Створенню мережі регіональних товарних бірж, через які повинна реалізовуватися сільськогосподарська продукція, сприяло прийняття таких нормативно-правових актів, як закони України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 p., «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 p.; Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку» від 6 червня 2000 р. № 767/2000; указ Президента України «Про заходи щодо розвитку аграрного ринку» від 30 серпня 2004 р. № 1021; постанова Кабінету Міністрів України «Про Аграрний фонд» від 6 липня 2005 р. № 543 та інші.

Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 р. визначає, що організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів і правилами аграрної біржі.

Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією регламентується порядок здійснення біржових операцій щодо сільськогосподарської продукції, встановлюються норми поведінки учасників біржових торгів, посадових осіб і працівників бірж, визначається зміст біржових угод та встановлюються гарантії їх виконання. Товарні біржі мають право затверджувати власні правила біржової торгівлі лишу у тому випадку, якщо вони не вступають у протиріччя з вимогами типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією [47].

Інфраструктура біржового ринку сільськогосподарської продукції включає: товарні біржі; аукціони худоби (як самостійні заходи або підрозділи бірж); агроторгові доми; допоміжну базу біржового ринку (елеватори, сховища, складські приміщення, транспортні структури тощо); добровільні об'єднання (асоціації, спілки тощо). Кожен із вказаних елементів має свою специфіку, відрізняється завданнями, порядком організації та функціонування.

У структурі біржового сільськогосподарського ринку можна виділити:

-  товарні біржі, в яких працюють секції продажу сільськогосподарської продукції;

- аграрні біржі, у складі засновників і членів яких повинно бути не менш як половина вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та представників переробної промисловості;

Головним елементом аграрного ринку є аграрні біржі як спеціалізований вид товарної біржі. Товарні біржі в Україні діють на підставі норм ЦК України, ГК України та Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р. Також діяльність товарної біржі регламентується Статутом біржі, Правилами біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Під час біржових торгів можуть бути укладені угоди, що пов'язані з:

- негайною (від 1 до 30 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (спотова угода);

- відстроченою (від 30 до 360 днів) взаємною передачею прав та обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (форвардна угода);

-взаємною передачею прав та обов'язків щодо стандартного контракту (ф'ючерсна угода);

-поступкою прав на майбутню передачу чи набуття прав і обов'язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонна угода).

Крім мережі регіональних аграрних бірж, невід'ємним елементом біржового ринку сільськогосподарської продукції є Аграрна біржа, створена на підставі Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», який визначив порядок створення та функціонування цієї біржі. Зазначений Закон визначає, що Аграрна біржа - юридична особа, створена згідно із Законом України «Про то­вар­ну біржу», яка підпадає під регулювання норм такого закону і статей 279-282 ГК України (з урахуванням певних особливостей) та надає послуги суб'єктам господа­рювання з укладення біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, товарних деривативів, базовим ак­ти­вом яких є сільсь­ко­гос­по­дарсь­ка про­дукція, іпотеч­них сер­тифікатів та іпо­теч­них за­клад­них, а також з про­ве­ден­ня розра­хунково-клірин­го­вої діяль­ності за ними.

Стат­тя 17 За­ко­ну України «Про дер­жав­ну підт­рим­ку сільсь­ко­го гос­подарства України» визна­чає особ­ли­вості пра­во­во­го ста­но­ви­ща Аграр­ної біржі.

1.  Аг­рар­на біржа є непри­бут­ко­вим (непідприємни­ць­ким) підприєм­ством; зас­нов­ни­ком Аг­рар­ної біржі може бути Кабінет Міністрів У країни в особі Аг­рар­но­го фонду. При цьому Кабінет Міністрів України здійснює зас­нов­ни­ць­кий вне­сок до ста­тут­но­го фонду (капіталу) такої Аг­рар­ної біржі у розмірі, що дорівнює мінімаль­ним ви­мо­гам до статут­ного фонду бан­ку-​ре­зи­ден­та, який має ліцензію для здійс­нен­ня повно­го об­ся­гу банківсь­ких опе­рацій та здійснює управління май­ном в особі Аг­рар­но­го фонду.

2. Чле­на­ми Аг­рар­ної біржі мо­жуть бути ви­ключ­но ре­зи­ден­ти.

3.  Якщо зас­нов­ни­ком Аг­рар­ної біржі є Кабінет Міністрів України в особі Аг­рар­но­го фонду, то інші, ніж Аг­рар­ний фонд, члени Аг­рар­ної біржі не мають права прий­ма­ти рішення щодо: при­зна­чен­ня або зміни керівництва Аг­рар­ної біржі; вве­ден­ня плати за здійс­нен­ня Аг­рар­ним фон­дом будь-​яких опе­рацій, пов'яза­них з дер­жав­ним ціновим регулю­ванням відповідно до цього За­ко­ну; будь-​яких об­ме­жень щодо тор­гівлі об'єктами дер­жав­но­го ціно­во­го ре­гу­лю­ван­ня на Аг­рарній біржі; вве­ден­ня будь-​яких за­сте­ре­жень щодо об­ме­жен­ня права Аг­рар­но­го фонду призу­пи­ня­ти або зу­пи­ня­ти торги об'єктами дер­жав­но­го ціново­го ре­гу­лю­ван­ня у ви­пад­ках, визна­че­них цим За­ко­ном; зміни по­ло­жень ста­тут­них до­ку­ментів Аг­рар­ної біржі, які зву­жу­ють або об­ме­жу­ють ком­пе­тенцію Аг­рар­но­го фонду або На­гля­до­вої ради Аг­рар­ної біржі; зміни вста­нов­ле­них пра­вил клірин­го­во-​ро­з­ра­хун­ко­во­го обслугову­вання членів Аг­рар­ної біржі; ліквідації або ре­ор­ганізації Аг­рар­ної бір­жі; інших рішень, які відповідно до норм цього За­ко­ну пе­ре­бу­ва­ють у ви­ключній ком­пе­тенції Аг­рар­но­го фонду або Кабінету Міністрів України.

Ста­тут Аг­рар­ної біржі визна­чає мету діяль­ності біржі. Біржа ство­рюється з метою підви­щен­ня рівня про­до­воль­чої без­пе­ки країни, надан­ня біржо­вих по­слуг суб'єктам гос­по­да­рю­ван­ня з укла­ден­ня біржо­вих до­го­ворів (кон­трактів) щодо сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції, прода­жу товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення та/або організації розрахунково-​клірингової діяль­ності.

Також Статутом визначається юридичний статус біржі, права та обов'язки біржі, правовий режим майна біржі, правовий статус засновників та членів біржі, компетенція органів управління біржі та інші питання діяльності біржі [1].