Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод.вказівки до самост.роботи з ТЙ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.39 Mб
Скачать

Тема 4. Оцінки параметрів розподілу. Статистичні гіпотези

Вивчіть гл. 16-17, 19 підручника Гмурмана, звертаючи особливу увагу на розв’язання типових прикладів. Розберіть розв’язання типових задач 17-21 з даного посібника. Після цього приступайте до розв’язання завдань 117-154 контрольної роботи.

Довірчі інтервали

Якщо генеральна сукупність має нормальний розподіл з математичним сподіванням і дисперсією , то довірчий інтервал, який накриває невідоме середнє з ймовірністю , визначається нерівністю ,

де – вибіркове середнє стандартне відхилення, n – об’єм вибірки, а число t – визначається за таблицею (Гмурман, додаток 3).

Довірчий інтервал, який накриває невідоме середнє квадратичне відхилення з ймовірністю визначається нерівністю , де число q – визначається за таблицею (Гмурман, додаток 4).

Задача 17.

Побудуємо за вибіркою Х довірчі інтервали для генерального середнього і середнього квадратичного відхилення з ймовірністю , вважаючи розподіл генеральної сукупності нормальним.

Розв’язання:

За таблицею , тому гранична похибка вибіркового середнього і довірчий інтервал для генерального середнього ознаки Х з ймовірністю = 0,95 має вигляд:

або

За таблицею тому довірчий інтервал для середнього квадратичного відхилення ознаки Х з ймовірністю = 0,95 має вигляд:

або

Нехай проведено n незалежних випробувань за схемою Бернуллі, в кожному з яких з невідомою ймовірністю р може з’явитися деяка подія А. Точковою оцінкою ймовірності р є відносна частота появи події А: wn=m/n. Кінці довірчого інтервалу (р1, р2), який накриває справжнє значення р з ймовірністю розраховують за формулами:

, де , а параметр t знаходять із рівності Ф(t)= . Якщо n – дуже велике число (порядку сотень або тисяч)

.

Задача 18.

Було проведено ряд дослідів кидання монет, у яких підраховувалась кількість появ герба (подія А). У двох останніх стовпчиках таблиці наведені довірчі інтервали для ймовірності герба.

Дослідник

n

wn

Буфон

4040

0,5069

0,4915-0,5223

0,4866-0,5272

Пірсон (1)

12000

0,5016

0,4927-0,5105

0,4898-0,5134

Пірсон (2)

24000

0,5005

0,4942-0,5068

0,4922-0,5088

Наприклад, для з рівності Ф(t) = 0,95/2 = 0,475 за таблицею (Гмурман, додаток 2) маємо t = 1,96. Тоді для n = 4040 .

Отже,

Перевірка гіпотез про дисперсії

Нехай ( ) і дві незалежні вибірки з генеральних сукупностей з нормальним розподілом з невідомими середніми і дисперсіями

і , відповідно. За їх величиною висунемо гіпотезу про рівність генеральних дисперсій проти альтернативної гіпотези . Критерій будується за допомогою статистики , яка обчислюється як відношення більшої вибіркової дисперсії до меншої. Вона має розподіл Фішера з і степенями свободи. Задамо рівень значимості і за вибіркою обчислимо фактичне значення статистики , а за таблицею (Гмурман, додаток 7) знаходимо критичну точку розподілу Фішера > 1. Якщо > , то основна гіпотеза відхиляється, якщо < ,то немає підстав відхилити основну гіпотезу.

Перевірка гіпотез про середні

Нехай ( ) і дві незалежні вибірки з генеральних сукупностей з нормальним розподілом з невідомими середніми і невідомими, але однаковими дисперсіями За їх величиною висунемо гіпотезу про рівність середніх проти альтернативної гіпотези Критерій будується за допомогою статистики:

Вона має розподіл Ст’юдента з степенями свободи. Задамо рівень значимості і за вибіркою обчислимо фактичне значення статистики , а за таблицею (Гмурман, додаток 6) знаходимо двосторонню критичну точку розподілу Ст’юдента . Якщо > , то основна гіпотеза відхиляється, якщо < , то немає підстав відхилити основну гіпотезу.

Задача 19.

Порівнювали вагу дорослих індичок двох порід після однакового відкорму. За вибірками одержали такі показники:

. За рівнем значимості перевіримо гіпотезу про рівність середніх проти альтернативної гіпотези .

Розв’язання:

Спочатку перевіримо гіпотезу про рівність дисперсій проти альтернативної гіпотези . Обчислимо значення статистики , як відношення більшої вибіркової дисперсії до меншої. За таблицею (Колемаєв, табл. 10) для =0,05 і кількості степенів свободи

k1 = 25-1 = 24 і k2 = 20-1=19, знаходимо критичну точку розподілу Фішера Оскільки < , то немає підстав відхилити гіпотезу про рівність дисперсій.

Тепер перевіримо гіпотезу про рівність середніх. Обчислимо фактичне значення статистики: .

За таблицею (Гмурман, додаток 6) для =0,05 і кількості степенів свободи знаходимо односторонню критичну точку розподілу Ст’юдента . Оскільки > , то гіпотезу про рівність середніх відхиляємо. Можна вважати, що середня вага індичок першої породи менша за середню вагу індичок другої породи.

Перевірка гіпотез про долі

Нехай у двох генеральних сукупностях проводяться незалежні випробування, в кожному з яких може з’явитися деяка подія А (успіх). Позначимо невідому ймовірність успіху в першій сукупності р1, а в другій – р2. З першої сукупності взята вибірка об’ємом n1, в якій було m1 успіхів. За їх величиною висунемо гіпотезу про рівність ймовірностей проти альтернативної гіпотези Критерій будується за допомогою статистики: . Вона має стандартний нормальний розподіл . Задамо рівень значимості і за вибіркою обчислюємо фактичне значення статистики . Двосторонню критичну точку стандартного нормального розподілу знаходимо з рівності Ф( ) . Якщо > , то основна гіпотеза відхиляється, якщо

< , то немає підстав відхилити основну гіпотезу.

Задача 20.

Дослідження крипторхізму виявило, що серед 20 синів одного барана крипторхів виявилося 5, а у іншого барана серед 30 синів їх було 6. З’ясуємо, чи можна вважати, що доля крипторхів в усьому потомстві першого барана більше, ніж у потомстві другого.

Розв’язання:

Позначимо р1 ймовірність народження крипторхів в усьому потомстві першого барана, а р2 – відповідну ймовірність для другого барана. За умовою ; ; . Оскільки , то за рівнем значущості =0,05 перевіримо гіпотезу проти гіпотези .

Обчислимо фактичне значення статистики:

.

Односторонню критичну точку стандартного нормального розподілу Uкр знаходимо з рівності P(U>Uкр) = або . За таблицею функції Лапласа Uкр = 1,65. Оскільки , то немає підстав відхилити гіпотезу про рівність ймовірностей.

Критерій згоди Пірсона

Якщо висунута гіпотеза, що генеральна сукупність ознаки Х має конкретний розподіл, то цей розподіл називається теоретичним. Критерієм згоди називають критерій перевірки гіпотези про розподіл генеральної сукупності.

Розглянемо критерій згоди Пірсона. За вибіркою оцінюють параметри теоретичного розподілу і обчислюють теоретичні ймовірності рі , що ознака Х набуде значення з і-го інтервалу варіаційного ряду, частота якого nі. Знаходять теоретичні частоти і обчислюють статистику . Ця статистика має – розподіл з степенями свободи,

де m – кількість інтервалів, r – кількість параметрів теоретичного розподілу, які оцінено за вибіркою. Частота кожного інтервалу, як вибіркова так і теоретична, повинна бути не менше 5. Інтервали, частота яких менше 5, треба об’єднати з сусідніми інтервалами.

Для заданого рівня значущості і кількості степенів свободи k за таблицею (Гурман, додаток 5) знаходять критичне значення . Якщо , то висунуту гіпотезу про розподіл генеральної сукупності відхиляють. Якщо , то немає підстав відхилити висунуту гіпотезу.

Задача 21.

Перевіримо гіпотезу про нормальний розподіл ознаки Х за критерієм Пірсона для рівня значущості .

Розв’язання:

Розрахуємо теоретичні частоти нормального розподілу, вважаючи параметри розподілу відомими і рівними їх оцінкам за вибіркою: . Теоретичні ймовірності рі попадання випадкової величини Х в інтервали ( дорівнюють , де Ф(х) – функція Лапласа, а кінці інтервалів обчислені за формулами , причому найменше значення, тобто zl, покладаємо рівним , а найбільше – рівним . Тоді теоретичні частоти дорівнюють .

Результати обчислень зведемо до таблиці:

i

xi

xi+1

zi

Ф( )

Ф( )

рі

n’i

1

54

57,00

-1,69

-0,5000

-0,4545

0,0455

3,55

2

57,00

60,00

-1,69

-1,17

-0,4545

-0,3790

0,0755

5,89

3

60,00

63,00

-1,17

-0,65

-0,379

-0,2422

0,1386

10,67

4

63,00

66,00

-0,65

-0,13

-0,2422

-0,0517

0,1905

14,86

5

66,00

69,00

-0,13

0,39

-0,0517

0,1517

0,2034

15,87

6

69,00

72,00

0,39

0,9

0,1517

0,3186

0,1669

13,02

7

72,00

75,00

0,91

1,43

0,3186

0,4236

0,1050

8019

8

75,00

78,00

1,43

1,95

0,4236

0,4744

0,0508

3,96

9

78,00

81,00

1,95

0,4744

0,5000

0,0256

2,00

1,0000

78,01

Нанесемо теоретичні частоти на полігон частот

Перевіримо висунуту гіпотезу за критерієм Пірсона для рівня значущості . Обчислимо значення , для чого складемо розрахункову таблицю 8, де об’єднані два перших і два останніх інтервали, частота яких менше 5.

i

ni

n’i

1

5

3,55

2

6

5,89

0,259

3

11

10,67

0,010

4

9

14,86

2,310

5

15

15,87

0,001

6

20

13,02

3,744

7

6

8,19

0,586

8

3

3,96

0,154

9

2

2,00

7,06


За вибіркою оцінювали два параметри нормального розподілу: і , тому кількість степенів свободи .

Для рівня значущості і степенів свободи за таблицею (Гмурман, додаток 5) знаходимо критичне значення = 9,5. Оскільки < , то гіпотезу про нормальний розподіл генеральної сукупності не відхиляємо.