- •Тема VIII. Матеріально-технічна база транспорту й економічна ефективність його розвитку
- •8.1 Основні фонди та обігові кошти транспорту.
- •VIII.II. Основні напрямки й економічна ефективність розвитку мтб транспорту
- •Тема X. Організація і планування праці на залізничному транспорті
- •ТемаXi. Планування експлуатаційних витрат
- •Тема XII. Собівартість перевезення і методи її визначення
- •ТемаXiii. Тарифи залізничного транспорту
- •XIII.І Вантажні тарифи
- •XIII. 2. Пасажирські залізничні тарифи
- •ТемаXiv. Доходи залізниць їх утворення
ТемаXi. Планування експлуатаційних витрат
План: 1. Класифікація витрат залізниць. Номенклатура витрат.
2. Методика планування експлуатаційних витрат залізниць.
1. Витрати залізниці підрозділяються на капітальні і поточні.
Капітальними є витрати на зведення будинків і споруджень, придбання устаткування рухомого складу й інших основних фондів, що багаторазово беруть участь у виробничому процесі.
Поточні витрати залізниць на перевезення вантажів, пасажирів, пошти і багажу, називаються експлуатаційними витратами. До них відносяться всі елементи витрат (ФОТ, паливні, електроенергетичні, матеріали, амортизаційні) необхідні для забезпечення виробничого процесу поточного періоду.
Експлуатаційні витрати поділяються стосовно виробничого процесу на основні і загальногосподарські.
Основні витрати поділяються на основні, специфічні для окремих галузей господарства залізниць і основні, загальні для всіх галузей господарства.
Загальногосподарські витрати зв'язані з керуванням підприємствами й обслуговуванням виробничого процесу.
У залежності від способу відносини витрат на собівартість перевезень вони підрозділяються на прямі і непрямі.
Прямими називаються витрати, зв'язані з виробітком одного якого-небудь виду продукції.
Непрямі витрати зв'язані з виробітком декількох видів продукції.
Для залізниць характерна велика питома вага непрямих витрат у загальній їхній сумі.
Експлуатаційні витрати залізниць поділяються на залежні й умовно-постійні.
Залежні - це витрати, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу перевезень.
Умовно-постійні витрати чи не змінюються мало змінюються при чи росту зниженні обсягу перевезень.
До залежних відносяться витрати на паливо, електроенергію, ремонт і амортизації рухливого поїзда і т.п.
До умовно-постійних відносяться велика частина витрат по змісту й амортизації постійного устаткування.
Експлуатаційні витрати залізниць плануються і враховуються по визначеній системі, називаною номенклатурою витрат.
Відповідно до номенклатури облік і планування витрат здійснюється по основний (експлуатаційної) і допоміжній-підсобно-допоміжної діяльності.
По основній діяльності враховуються поточні витрати, зв'язані з перевезенням вантажів і пасажирів. По підсобно-допоміжній діяльності враховуються поточні витрати, фінансовані за рахунок інших джерел
Усі витрати зв'язані з основною діяльністю враховуються і плануються по господарствах: вантажного, пасажирському, руху, локомотивного, вагонному, колійному, сигналізації і зв'язку, електрифікації й енергетики, цивільних споруд.
Питома вага витрат по господарствах неоднаковий.
Пасажирських -10,6Вантажних - 1,3Руху - 4,3Локомотивних - 28,7Вагонних - 19,9Шлях - 23,2Сигналізації і зв'язку - 4,1Електрифікації й енергетики -2,2Цивільних споруджень -1,0Витрати отд. - 1,7Керування залізниці і загальногосподарських -3,0100
Крім того витрати враховуються і плануються по елементах витрат: заробітна плата, відрахування на соціальне страхування, паливо, електроенергію, матеріали, амортизаційні відрахування, і іншим витратам.
Структура експлуатаційних витрат залізниць по елементах витрат
Заробітна плата -14,7Відрахування на соціальне страхування -7,5Амортизаційні відрахування - 45,2Паливо -5,7Електроенергія -9,0Матеріали -6,9Інші витрати - 11,0Залежить структура елементів витрат від обсягу перевезень, технічної оснащеності, рівня продуктивності транспорту, норма витрат, рівня цін на матеріали, паливо, електроенергію.
2. Методика планування експлуатаційних витрат.
Способи планування експлуатаційних витрат у менеджменті підприємств, відділеннях і на дорогах різні.
Розглянемо порядок планування витрат на залізниці по елементах витрат.
Заробітна плата визначається виходячи з чисельності працівників і їх середньомісячної заробітної плати. По цьому елементі витрат враховуються усі види оплати праці, як постійних, так і тимчасових працівників залізниць.
Методика планування розглянута вище.
Відрахування на соціальні утримання.
Ці засоби передаються в розгляд органів соціального страхування і використовуються для видачі пенсій і посібників при втраті працездатності. На забезпечення безкоштовними путівками у дома відпочинку, санаторії і т.д. Визначається в розмірі 39,06 % від фонду оплати праці.
Амортизаційні відрахування.
У процесі роботи основні фонди залізниць зношуються. Для їхнього відновлення необхідні грошові витрати, що називаються амортизаційними відрахуваннями.
Величина амортизаційних відрахувань нараховують на повне відновлення (реновацію).
Ав призначається для повної заміни вибулих основних фондів і розраховується по формулі:
Ав = Ф. qв.
Ф - балансова вартість основних фондів.
qв - норма амортизаційних відрахувань на реновацію, частки одиниці.
Електроенергія. Паливо. Понад 90 % приходиться на тягу поїздів і 10 % на інші виробничі нестатки.
Витрати на тягу поїздів визначаються виходячи з обсягу роботи в тонно-км брутто, норми витрат палива на 10000 ткм брутто і ціни однієї тонни чи палива 1 КВт/год.
Зазначені витрати визначаються по формулі:
- тонно-км брутто на плановий період.
- норма витрат палива в кілограмах або електроенергію в КВт/год на 10000 ткм брутто.
- ціна однієї тонни чи палива 1 КВтг електроенергії.
Основою планування витрат на чи паливо електроенергію є правильні визначення норми в чи тоннах КВтг на 10000 ткм брутто, що залежить від ваги поїзда, профілю колії, технічної швидкості, завантаження вагона, температурних умов і т.д.
На практиці норму витрати чи палива електроенергії не вважають для кожного періоду, а тільки коректуються звітні дані в залежності від факторів, що впливають на неї.
Збільшення маси поїзда вантажу на 1 % знижує норму витрати палива на вимірник на 0,2 %, ріст Vтех на 1 км/годину збільшує норму витрати на 1,2 %.
Збільшення пробігу порожнього вагона на 1 % збільшує норму на 0,44 %.
Зниження температури на 10 нижче розрахунковій приводить до збільшення норми на 0,26 %.
По електроенергетичній залежності аналогічні тільки інші величини.
Планування витрат на матеріали.
Для розробки плану витрат на матеріали необхідно враховувати наступне:
майбутній обсяг перевезень;
розмір експлуатаційної роботи;
технічно обґрунтовані нормативи і норми.
У плануванні витрат на матеріали застосовуються наступні способи:
По встановленому в плані обсягу роботи і нормам витрат матеріалів на одиниця об'єму.
Наприклад: матеріали по екіпіруванню локомотивів визначаються в такий спосіб:
- загальний пробіг локомотива в кілометрах.
у - норма витрати матеріалів на 1000 лок-км.
Таким чином, розраховується близько 65 % усіх витрат на матеріали.
По наявності устаткування і пристроїв і нормам витрат на кожну одиницю.
Так планують витрати по змісту пристроїв СЦБ і зв'язку, частина витрат зі змістом інвентарного парку рухливого поїзда, витрати зв'язані зі змістом і ремонтом виробничого устаткування.
Таким способом розраховується 15 % усіх витрат на матеріали.
По чисельності окремих груп працівників і нормами витрат матеріалів на одного працівника.
Так розраховуються витрати на погашення зносу спецодягу, на знижку з вартості форменого одягу і т.д.
По числу господарських одиниць і нормам витрат матеріалів на кожну з них. (Це матеріали, зв'язані з загальногосподарськими витратами).
Інші витрати.
В інші витрати включаються витрати, що важко віднести до якому-небудь з перерахованих елементів.
Це поштові і канцелярські витрати, стипендії працівникам, відрядженим на навчання, знижка з вартості форменого одягу, оплата рахунків інших організацій за виконані роботи.
Частина інших витрат визначається за рівнем за минулий період з урахуванням виключення витрат непродуктивних.
