Тема VIII. Матеріально-технічна база транспорту й економічна ефективність його розвитку
8.1 Основні фонди та обігові кошти транспорту.
План: 1. Основні виробничі фонди, їхня структура і класифікація.
2. Обігові кошти транспорту.
3. Показники ефективного використання основних фондів і обігових коштів.
1. Основні фонди - це засоби праці що беруть участь у виробничому процесі багаторазово і, які переносять свою вартість на вартість готового продукту вроздріб у міру їхнього зносу у виді амортизаційних відрахувань.
Розрізняють: моральний і фізичний знос.
По своєму призначенню основні виробничі фонди поділяються на наступні групи:
Будинки.
Спорудження (земляна полотнина, мости, тунелі).
Силові машини.
Робочі машини і механізми (виробляється робота).
Передатні пристрої (для передачі електроенергії).
Транспортні засоби.
Інвентар.
Інструмент.
Багаторічні лісонасадження.
Розрізняють вартість:
первісну;
залишкову;
відбудовну;
ліквідну;
середньорічну вартість основних виробничих фондів.
2. Обігові кошти - це предмети праці, що беруть участь в одному оборотному циклі і цілком переносять свою вартість на вартість готової продукції.
По джерелах утворення обігові кошти бувають:
власні;
позикові (за рахунок позичок Держбанку).
По способі утворення оборотні кошти бувають:
нормовані;
ненормовані.
Нормовані - ті на який установлюються нормативи і норми.
Ненормовані - засобу в розрахунках.
Нормовані
сфера виробництва: виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів;
сфера звертання: готова продукція, розрахунки з робітниками та службовцями за формений одяг
Ненормовані
у сфері звертання: товари що відвантажуються, кошти, дебітори, інші обігові кошти.
3. Показники ефективності використання основних і обігових коштів.
Узагальнюючим показником ефективності використання основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів є фондовіддача, обчислюється в натуральних і вартісних показниках. Вона показує кількість продукції в натуральному чи вираженні величину доходів і прибутку приходяться на 1 карбованець основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів.
Окремі групи виробничих фондів мають і цілий ряд інших показників їхнього використання.
Фондоємність.
Фондоозброєність.
.
VIII.II. Основні напрямки й економічна ефективність розвитку мтб транспорту
План: 1. Нове залізничне будівництво.
2. Другі колії і двоколійні вставки.
3. Основні напрямки розвитку господарства:
локомотивного;
вагонного;
колійного;
руху;
вантажного;
СЦБ і зв'язку.
1. Нові залізничні лінії бувають:
розвантажувально- інтенсивно працюючі напрямки;
спрямляючі (для скорочення тонно-км роботи);
нові напрямки єдиної транспортної системи, що створюють, мережі;
піонерні, тобто лінії для освоєння нових районів країни (БАМ, Тюмень - Сургут, Нижневартовськ).
При економічному обґрунтуванні будівництва нових ліній, особливо піонерних, уся проблема полягає у виборі бази для порівняння. Звичайно при новому будівництві вихідним варіантом є найбільш доступний вид транспорту. При цьому крім прийнятих у типовій методиці розрахунків капіталовкладень і річних експлуатаційних витрат визначається швидкість реалізації ефекту освоєння природних багатств.
2. З будівлею других колій докорінно міняється весь технічний рівень і умови експлуатації. Звичайно при будівництві других колій, здійснюється розвиток станцій, пристроїв СЦБ і зв'язку, тягових пристроїв і ін. Пропускна спроможність двоколійних ліній при автоблокуванні в 3-4 рази вище одноколійних, у 3-4 рази підвищуються експлуатаційні показники, дільнична швидкість зростає на 20-30%, збільшується продуктивність рухомого складу, подовжуються тягові плечі, скорочується чисельність локомотивних бригад, знижуються витрати на паливо й електроенергію, капіталовкладення в будівництві других колій, незважаючи на їхню величину, окупаються за час значно менше нормативного.
3. В даний час електрифіковано на залізниці України 37,7 % залізничних ліній. При цьому доцільність електрифікації настає при напруженості 20-25 млн.т на 1км.
1) Локомотивне господарство
-будівництво локомотивів високої одиничної потужності з поліпшеними експлуатаційними показниками.
2) Вагонне господарство
Його розвиток повинний іти по двох напрямках:
а) удосконалювання конструкції вагонів (будівництво восьмиосних вагонів), повна заміна дерев'яної обшивки металевою. Завершення переведення вантажних роликових вагонів на підшипникові, удосконалювання зчіпного і гальмового обладнання вагонів;
б)розвиток і удосконалювання ремонтної бази вагонів і подовження вагонних пліч.
3) Колійне господарство
На жаль у даний час колія не задовольняє пред'явлені до неї вимоги.
Причини: (низька середня вага одного погонного метра рейки близько 52 кг, велика кількість км шляху простроченими термінами капітального ремонту, недостатні по своїх характеристиках стрілочні переводи на головних шляхах, не усі вантажонапружені і швидкозасмітчуючий баласт лінії приведені на азбестовий баласт).
Найбільш великим недоліком колійного господарства є низький (30%) рівень механізації поточного утримання колії.
Основний напрямок механізації поточних робіт - упровадження різних механізмів:
-электрогайковертка;
-електрошпалопідбійовба;
-машини типу ВПО і ВПРС.
4) Господарство руху
Основними напрямками розвитку станцій є:
-подовження приймально відправних колій;
-концентрація сортувальної роботи на найбільш оснащених у технічному відношенні станціях;
-механізація всіх процесів по прийому, відправленню поїздів і сортувальній роботі;
-застосування оперативного радіозв'язку і телебачення.
5) Вантажні станції
-удосконалювання вантажного господарства;
-удосконалювання вантажних дворів;
-широке впровадження контейнерних перевезень і перевезення вантажів у пакетах;
-закриття малодіючих станцій;
-спеціалізація станцій;
-закриття малодіючих під'їзних колій.
6) Основні напрямки розвитку пасажирського господарства:
-механізація продажу квитків;
-автоматичного розподілу місць у пасажирських поїздах на всьому шляху проходження;
-удосконалювання інформаційно-довідкової служби на вокзалах;
-будівництво і реконструкція вокзалів і будівництво високих платформ на станціях і зупиночних пунктах.
7) Господарство сигналізації і зв'язку
Основним напрямком розвитку СЦБ і зв'язку є:
-впровадження автоблокування (до 180 пар поїздів) - 59,9 %;
-упровадження диспетчерської централізації (близько 200 пар поїздів) при впровадженні ДЦ на одноколійних ділянках пропускна здатність збільшується на 40%;
-удосконалювання автоматичної локомотивної сигналізації і поїзного радіозв'язку;
-наполеглива робота з упровадження СЦБ на основі мікропроцесорної техніки.
ТемаІX. ПЛАНУВАННЯ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ І КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ
План: 1. Планування капіталовкладень.
2. Планування капітального ремонту.
1. Вихідними даними для розробки плану капіталовкладень є:
задані обсяги росту вантажних і пасажирських перевезень;
існуюча технічна оснащеність залізниці.
План капіталовкладень на транспорті містить:
завдання по запровадженню в дію виробничих потужностей (нових залізничних ліній у км, других шляхів у км, АБ і ДЦ у км, постачання рухомого складу транспорту в одиницях);
завдання по запровадженню в дію об'єктів невиробничого призначення (житло в м2, поліклінік у кількостях відвідувань, дитячих садів);
завдання по запровадженню в дію основних фондів у вартісному вираженні;
загальний обсяг капіталовкладень з розподілом по галузях залізничного транспорту;
обсяг будівельно-монтажних робіт у кошторисній вартості об'єктів;
титульні списки по знов починаючим і перехідним об'єктам будівництва на залізничному транспорті.
Порядок визначення кошторисної вартості об'єктів.
На підставі технічного проекту і робочих креслень, складається кошторис на будівництво (зведена сума витрат на зведення об'єктів. Вона містить у собі усю вартість необхідних матеріалів, витрат праці, вартість устаткування і його монтажу, транспортні і вантажно-розвантажні роботи, чи нові покоління будівельних організацій) об'єкта.
Кошториси розробляються з урахуванням планових обсягів робіт і єдиних одиничних розцінок.
Для початку будівництва об'єкта, крім проекту і кошторису необхідно затвердити встановленим порядком титульний список будівництва.
У титульному списку, один з екземплярів якого, здається в стройбанк і є дозволом для початку будівництва об'єкта, приводиться вся інформація про об'єкт. Порядок твердження титульного списку залежить від кошторисної вартості об'єкта.
2. Планування капітального ремонту.
У зв'язку з тим, що транспорт розташовує величезною матеріально-технічною базою для змісту його в технічно справному стані виробляється люб'язний-планово-попереджувальний поточний ремонт.
Капітальним - називається ремонт, що виробляється з періодичністю не менш 1 року.
Планування капітального ремонту виробляється виходячи з установлених термінів служби різних чи об'єктів для частини рухомого складу. Установлено норми пробігу між капітальними ремонтами.
Наприклад: Для будинків залізобетонних - термін служби між капітальними ремонтами 15-20 років, будинки цегельні з залізобетонними перекриттями - 10-15 років, з дерев'яними перекриттями - 8-10 років.
Планування капітального ремонту рухомого складу здійснюється в такий спосіб:
поїзні електровози;
- загальний мінімальний пробіг.
Lкап - пробіг між капітальним ремонтом.
Lкап - 2300 тис. км.
тепловози поїзні;
- загальний мінімальний пробіг.
Lкап дорівнює в середньому 2175 км.
маневрові, вивізні і передатні через 10-15 років у залежності від серії локомотива;
залізнична колія піддається капітальному ремонту по пропущеному тоннажу в тонно-км брутто.
На транспорті обсяги капітального ремонту надзвичайно великі. План капітального ремонту складається зі зведеного плану, титульних списків і пояснювальної записки. Зведений план розробляється по показниках, установлюваним по галузях господарства й основних видів робіт. Показники відбивають фізичний обсяг робіт і їхня вартість.
Титульні списки складаються на великі роботи з капітального ремонту основних засобів (ремонт колій, мостів і ін.).
На капітальний ремонт колій і рухомого складу приходиться більш 70% засобів на капітальний ремонт.