Вимоги до написання контрольної роботи
контрольна робота повинна бути виконана згідно варіанту контрольної роботи студентом-заочником повинен співпадати з номером його прізвища в спусковому порядку групи.
контрольна робота має бути здана в строк, визначений у навчальному графіку.
до виконання контрольної роботи слід підходити творчо, відповіді будувати на аналізі вивченого та узагальненого матеріалу, відповіді обумовлювати і підтверджувати нормою закону або підзаконного акту, вказувати орган яким цей акт було прийнято, дату його прийняття та номер (якщо він є)
самі відповіді не повинні бути повним повторенням, переписуванням тексту підручника або навчального посібника.
теоретичну частину роботи виконувати в учнівському зошиті (12 аркушів) чітким і розбірливим почерком. Поля обов'язково (2-3 см). роботи виконані з помилками, написані не за своїм варіантом, заліку не підлягають.
якщо контрольна робота виконана не задовільно, то студент з урахуванням зауважень викладача.
студент, що не виконав контрольної роботи або отримав незадовільну оцінку, до заліку (іспиту) не допускається.
перевірена контрольна робота пред'являється екзаменатору перед семінарськими заняттями (в період зимової сесії).
в кінці контрольної роботи слід вказати використану літературу та нормативні акти, що були використані при написанні контрольної роботи.
робота повинна бути датована і підписана виконавцем.
Методичні вказівки щодо виконання домашньої контрольної роботи
Програмою " Кримінального права" для студентів заочної форми навчання передбачено написання двох домашніх контрольних робіт, питання контрольної роботи №1 стосуються Загальної частини Кримінального права і контрольна робота 2 - Особливої частини Кримінального права
Контрольні завдання складаються з 32 різноманітних варіантів, що охоплюють найважливіші теми програмного курсу. Кожен варіант контрольної роботи включає в себе 2 теоретичні питання та задачу. При написанні контрольної роботи студент повинен чітко дотримуватись вказаних вище вимог. Теоретичні питання повинні висвітлюватися в повному обсязі без відхилень від конкретної тематики і поставлених питань.
Відповіді повинні бути чіткими, достатньо обґрунтованими, з посиланням на нормативні акти Особливо це стосується задачі. При цитуванні закону, його необхідно виділяти лапками. Виконуючи контрольну роботу, студент повинен дотримуватись послідовностей відповідей на поставлені запитання в порядку, який передбачено в текстах варіанту завдання. Самі питання повинні нумеруватися і виділятися (шляхом підкреслення). Умова задачі записується в зошит. При розв'язанні задачі необхідно висвітлювати з точки зору закону всі питання, які виникають при вирішенні задачі. Рішення задачі повинно бути мотивованим з посилками на конкретні норми права.
-2-
-з-
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
1. Суб’єкт злочину Відповідь:
У відповіді необхідно дати визначення, хто такий суб'єкт злочину, його види та ознаки. Дати визначення кожної ознаки суб’єкта злочину як складовій частині злочину та його вплив на кваліфікацію злочину та призначення міри покарання.
2. Поняття та види обставин, які виключають злочинність діяння, (необхідна оборона та крайня необхідність)
Відповідь:
Відповідаючи на це питання необхідно дати визначення цих обставин, відмежувати
їх від інших обставин, що виключають кримінальну відповідальність, звільняють від
кримінальної відповідальності чи покарання, дати визначення необхідної оборони
та крайньої необхідності вказавши умови їх правомірності. У відповіді необхідно
посилатися на статті Кримінального Кодексу та Постанов Пленуму Верховного
Суду.
ЗАДАЧА
Мисливець Заєць недбало дома зберігав рушницю. Вона висіла на стіні на видному місці, невисоко від підлоги. Залишаючи квартиру. Заєць не завжди залишав двері своєї кімнати .замкненими.
Одного разу, коли Зайця не було дома, син його сусіда І5-річний Мишко увійшов у незамкнену кімнату, взяв рушницю зі стінки і вийшов з нею у двір, де було багато дітей. Бажаючи попустувати, і не знаючи що рушниця заряджена. Мишко крикнув: «Стій, руки вгору!» і натиснув на гачок. Пролунав постріл, яким було вбито 6-ти річну дівчинку.
Чи є дії Зайця і Мишка злочинними?
Варіант 2. Заєць належним чином зберігав зброю, але Мишко заволодів нею
підібравши ключі до металевого ящика.
ВІДПОВІДЬ:
У вступній частині відповіді потрібно дати поняття складу злочину та його
складових частин. Якщо в задачі мова йде про такі інститути кримінального права як
співучасть, необхідна оборона, осудність і т.п. доцільніше спочатку дати загальні
поняття.
Розв' язати задачу, необхідно детально, проаналізувати умову. Визначити чи є в діях Зайця та Мишка склад злочину, а якщо є, то необхідно його кваліфікувати за відповідною статтею та частиною Кримінального Кодексу. Відповідь повинна бути аргументована, з посиланням на конкретні норми права.
ПРИКЛАД ВІДПОВІДЕЙ:
З умови задачі бачимо, що громадянин Заєць недбало зберігав мисливську рушницю. Вона висіла на стіні в зібраному стані, крім того виявилося, що заряджена Як результат недбалого зберігання зброї сталось вбивство 6-ти річної дівчинки. Визнаючи чи є в діях громадянина Зайця склад злочину. необхідно визначити на що посягають дії Зайця, тобто визначити родовий об’єкт злочину. Дії Зайця (а точніше бездіяльність) направлені проти громадської безпеки, а тому склад злочину за яким повинні кваліфікувати дії Зайця, знаходиться в розділі IX „Злочин проти
громадської безпеки" Кримінального Кодексу. Стаття 264, яка знаходиться в даному
розділі передбачає кримінальну відповідальність за недбале зберігання вогнепальної
зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі
наслідки". Так як в умові задачі вказано, що наслідком недбалого зберігання зброї є
настання смерті 6-ти річної дівчинки, то між недбалим зберіганням вогнепальної
зброї та смертю дівчинки існує причинний зв’язок). Тому тепер можна визначити,
що дії Зайця містять в собі склад злочину передбачений ст. 264 КК України —
недбале зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів.
Стаття 264 КК України — це бланкетна стаття, так як вона відсилає нас до правил
зберігання вогнепальної зброї.
безпосередній об’єкт даного злочину — громадська безпека в сфері поводження зі
зброєю та боєприпасами.
Предмет злочину — мисливська рушниця.
Об’єктивна сторона виражається у недбалому зберіганні зброї, що призвело до
людської смерті. Злочин скоєно у формі бездіяльності Суб'єктивна сторона злочину
полягає в тому, що злочин скоєно в формі злочинної недбалості (необережна форма
вини).
Суб’єкт злочину - осудна особа, яка досягла І6-річного віку. Тепер розглянемо дії
неповнолітнього Мишка. З умови задачі видно, що в результаті його пустощів з
рушницею, пролунав постріл яким було вбито дівчинку. Для того, щоб визначити чи
є в діях Мишка склад злочину і який саме, необхідно визначити на що посягають дії
Мишка. Виходячи з умови задачі, його дії посягають на життя людини, а тому стаття.
за якою необхідно кваліфікувати дії Мишка знаходиться в розділі II Особливої
частини КК України - злочини проти життя та здоров’я особи. Сам факт смерті
дівчинки говорить про вбивство. Але говорячи, про форму вини, слід зазначити, що
тут складна форма вини. До своїх дій (натискання спускового гачка) Мишко
відносився свідомо, умисно, але до шкідливих наслідків відносився необережно.
Тобто він не передбачав шкідливих наслідків, хоча і повинен був передбачити і міг
(злочинна недбалість). А тому злочин буде рахуватися скоєним з необережності,
тобто дії можна кваліфікувати за ч 1 ст. 119 КК України - Вбивство через
необережність.
В умові задачі вказано, що Мишкові 15 років. Виникає питання, чи є суб’єктом
даного злочину Мишко? В ст. 22 - вік, з якого може наставати кримінальна
відповідальність - наданий вичерпний перелік злочинів за вчинення яких
неповнолітні несуть кримінальну відповідальність. В цьому переліку ст. 119 КК
України відсутня, а тому 15—річний Мишко не є суб’єктом даного злочину. А так як
необхідною складовою любого складу злочину є суб'єкт, який в даному випадку
відсутній, то ми робимо висновок, що у цьому випадку відсутній склад злочину.
А тому 15-річний Мишко не буде нести кримінальної відповідальності за
відсутністю в його діях складу злочину.
Якщо в задачі є декілька варіантів, то необхідно прокоментувати всі варіанти
Задача №2
Другий секретар посольства Бразилії в Україні Вайс, керуючи автомобілем, порушив правила дорожнього руху у м. Києві, у результаті чого загинув пішохід.
-4-
-5
Як має бути розв'язане питання про кримінальну відповідальність у цьому випадку?
Чи зміниться рішення, якщо Вайс працював референтом посла Бразилії в Україні? Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що Вайс на час скоєння злочину виконував свої службові обов'язки або вчинив інший тяжкий злочин? Задача №2
Виходячи з умови задачі ми бачимо, що мова йде про чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів вчинених на території України особами наділеними дипломатичним імунітетом. Відповідно до ч. 4 ст. 6 ККУ "Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав не є підсудним і у кримінальних справах судом України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом.
Це не означає, що дана особа не нестиме кримінальну відповідальність.
Відповідно до "Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні" затвердженого Указом Президента України №198/93 співробітникам дипломатичних представництв для здійснення їх функцій надаються привілеї і імунітети. Дані привілеї та імунітети поширюються на членів дипломатичного представництва диференційовано і залежать від статусу дипломатичного представника.
Згідно ст. 5 вищезгаданого "Положення" усі члени персоналу дипломатичного представництва поділяються на:
дипломатичний персонал:
адміністративно-технічний персонал
обслуговуючий персонал.
Виходячи з умови задачі Вайс був другим секретарем посольства Бразилії в Україні, тобто він відноситься до дипломатичного персоналу. В ст. 13 "Положення..."' вказується "... Глава дипломатичного представництва і члени дип. персоналу користуються імунітетом від кримінальної юрисдикції судів України".
А тому ми не зможемо притягнути до кримінальної відповідальності. Але якщо акредитуюча держава дасть згоду на притягнення Вайса до кримінальної відповідальності (позбавивши його дипломатичного імунітету), останній нестиме кримінальну відповідальність на загальних підставах за ч.2 ст. 286 ККУ. У разі ненадання такої згоди, та не відкликання Вайса акредитуючою державою він може бути визнаний Україною персоною NON GRАТА і видворений за межі України. А після відкликання, чи видворення Вайс нестиме кримінальну відповідальність за законами Бразилії за аналогічний злочин.
У тому випадку коли Вайс працював референтом, тобто відносився до обслуговуючого персоналу він користується обмеженим імунітетом, який поширюється лише на випадки вчинення злочину при виконанні службових обов'язків (ст. 16 Положення).
А тому, якщо Вайс. будучи референтом, вчинив злочин передбачений ст. 286 ч. 2. або будь який інший злочин не при виконанні службових обов'язків, він нестиме кримінальну відповідальність на загальних підставах.
Задача №3
-6-
У міському тирі учні одинадцятого класу школи № 15 виконували вправи по стрільбі з гвинтівки. Відповідальним за організацію і проведення стрільб був викладач військової кафедри політехнічного інституту Ложкін. Після закінчення занять він не організував збір гільз, не перевірив кількість використаних патронів, не оглянув гвинтівки, а доручив учням Лосеву й Федоренку перенести гвинтівки до збройної кімнати. Федоренко. не підозрюючи про наявність у патроннику бойового патрону, жартуючи навів гвинтівку на Лосева й натиснув на спусковий гачок, у результаті чого стався постріл і Лосева було вбито на місці.
Охарактеризуйте об'єктивну сторону вчиненного діяння. Чи знаходяться тяжкі наслідки дій Федоренка в причинному зв'язку Із посадовою діяльністю Ложкіна? Розкрийте поняття бездіяльності. Чи зміниться рішення, якщо Лосєв отримав тільки тілесне ушкодження? Задача №3
Перед тим. як дати юридичну оцінку діям Ложкіна слід оцінити дії Федоренка. Виходячи з умови задачі мова йде про вбивство. А тому злочин знаходиться в 2-му розділі особливої частини. Говорячи про форму вини Федоренка, то тут складна форма вини. До своїх дій у вигляді направлення зброї на Лосева і натискання на спусковий гачок Федоренко відносився умисно, а ось до наслідків необережно. Він не передбачав таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити. А тому загальна форма вини буде необережна. Тому що визначальне значення має те. як особа відносилась до наслідків (бо без наслідків не було злочину). Ст. 119 ч. 1 ККУ України передбачає кримінальну відповідальність за вбивство через необережність. Приймаючи до уваги, що Федоренко учень 11 класу, значить старший 16 років, а тому буде суб'єктом злочину. Що стосується Ложкіна. то виходячи із умови задачі він був відповідальним за організацію і проведення стрільб, був викладачем військові кафедри. Зброя була закріплена за ним і він відповідав за зберігання зброї та бойових припасів. Якби Ложкін був службовою особою мова могла б йти про якийсь службовий злочин, але викладач інституту не є службовою особою. А тому дії Ложкіна, а точніше бездіяльність спрямована проти громадської безпеки, а тому злочин заходиться у 9— му розділі особливої частини. Ст. 264 передбачає кримінальну відповідальність за недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це призвело до загибелі людей, або інші тяжкі наслідки. У нашому випадку це призвело до смерті Лосева. Злочин передбачений ст. 264 с злочин з матеріальним складом. А тому необхідними ознаками є діяння, наслідки і причинний зв'язок між ним. Діяння Ложкін виразилося в бездіяльності. Він не виконав тих вимог, які повинен був вчинити (не зібрав гільзи, не перевірив кількість патронів, не перевірив зброю).
І як результат його бездіяльності — смерть людини. В цій ситуації існує причинний зв'язок, але опосередкований. А тому і Ложкін нестиме кримінальну відповідальність за ст. 264 ККУ.
Чи зміниться рішення, якби Лосев отримав тілесні ушкодження? Ст. 26 в якості шкідливих наслідків передбачає і інші тяжкі наслідки". Під тяжкими наслідками в цій статті слід розуміти тяжкі і середньої важкост тілесні ушкодження. Тому якщо у Лосева будуть такі тілесні ушкодження, то Федоренко нестиме кримінальну відповідальність за ст. 128 ККУ, кваліфікація дій Ложкіна не зміниться.
-7-
Якщо тілесні ушкодження будуть легкими, то жоден з них не нестиме кримінальної відповідальності.
Задача №4
Охоронець Дубінін, побачивши, що двоє невідомих намагаються вдертися до комерційно продовольчої крамниці, злякався і втік. Злочинці викрали продукти харчування на суму 1895 грн.
Визначте об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті. Дайте відповідь на таке питання: чи можна притягнути охоронця до кримінально відповідальності за співучасть у цьому злочині? Назвіть види причетності до злочину й проведіть розмежування співучасті від інституту причетності до злочину.
Задача №4
В умові задачі вказано, що два злочинці проникли до продовольчої крамниці і здійснили крадіжку на суму 1895 грн. охоронець, який це все бачив, замість того, щоб вчинити якісь дії і запобігти вчиненню злочину злякався і втік. Даючи юридичну оцінку дій кожного слід зазначити, що в діях двох невідомих є такий склад злочину як крадіжка, тобто "Таємне викрадення чужого майна". Кваліфікуючими ознаками є попередня змова групи осіб, та проникнення у приміщення. Що стосується такої ознаки як значна шкода, то тут слід ще й врахувати майновий стан того, кому належить крамниця. Вважаю, що в даному випадку ця ознака відсутня, дії винних слід кваліфікувати за ч. З ст. 185 ККУ.
В задачі запитується, чи буде Дубінін співучасником крадіжки. А для цього слід з'ясувати що таке співучасть. Відповідно до ст. 26 КК "Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчинені умисного злочину". Співучасть у злочині має свої об'єктивні і суб'єктивні ознаки. До об'єктивних ознак співучасті відносяться:
участь в злочині 2-х і більше осіб.
це спільна діяльність.
А спільність у свою чергу означає:
а) вчинення злочину загальними зусиллями
б) результат є єдиним і неподільними для всіх співучасників:
в) між діями співучасників і тим злочином, що вчинив виконавець є причинний зв'язок.
До суб'єктивних ознак співучасті відносяться:
всі співучасники діють лише умисно.
Всі співучасники діють спільно.
Це означає, що співучасть можлива лише в умисних злочинах. При чому всі співучасники поінформовані про злочинні дії виконавців. У співучасників повинна бути змова, це обов'язкова ознака співучасті, (а в нашому випадку ще й попередня). Порівнюючи нашу ситуацію з вище зазначеними ознаками можна зробити висновок, що Дубінін не є співучасником крадіжки. Двоє невідомих є співучасниками і виступають в якості співвиконавців крадіжки. Хоча Дубінін і не співучасник, але він якимось чином причетний до злочину, вчиненого невідомими. Причетність до злочину — це дія або бездіяльність, яка хоча і пов'язана з вчиненням злочину, але не є співучастю у ньому.
-8-
Теорія кримінального права та практика виділяють 4 види причетності до злочину:
Заздалегідь не обіцяне придбане чи збут майна добутого злочинним шляхом.
Заздалегідь необіцяне приховування злочину. З. Заздалегідь необіцяне потурання злочину.
4. Заздалегідь обіцяне недонесення про злочин.
Вважаю, що в даному випадку є заздалегідь необіцяне потурання злочину. Воно виразилося в тому, що Дубінін, який зобов'язаний був і міг перешкодити вчиненню злочину не зробив цього.
Ст. 197 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за "Невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна".
Дії. а точніше бездіяльність Дубиніна повністю підпадає під ознаки злочину передбаченого ст. 198 ККУ. Але, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є тяжкі наслідки. Поняття тяжкі наслідки даній статті є оціночним. Вважаю, що сума викраденого 1850 грн. не є тяжкими наслідками, а відтак Дубінін не нестиме кримінальної відповідальності.
Основою відмінністю співучасті від причетності є те, що для співучасті характерне таке поняття як заздалегідь обіцяне вчинення чи не вчинення певних дій, а для причетності навпаки — заздалегідь не обіцяна.
Задача №5
Повертаючись уночі додому, Гавришев повинен був йти через яр. Спускаючись туди і побоюючись, що на нього можуть напасти, він розкрив складаного ножа. В яру він зустрів Ортова й Прохорова, які йшли з роботи. Зіткнувшись і Ортовим, Гавришев завдав йому ножем удару в груди, завдавши тяжких тілесних ушкоджень. На слідстві він пояснив свої дії тим, що прийняв Ортова і Прохорова за грабіжників, оскільки раніше в цьому місці траплялися подібн випадки.
Чи підлягає Гавришев кримінальній відповідальності? Визначте зміст понягтя уявної оборони. Укажіть усі можливі варіанти кримінально-правової оцінки шкоди, заподіяно в стані уявної оборони. Чи зміниться рішення задачі якщо буде встановлено, що Гавришев заподіяв Ортову легких тілесних ушкоджень. Задача №5
Дана задача стосується розділу "Обставини, що виключають злочинність діяння", а точніше такої обставини як уявна оборона. Відповідно до ст. З "Уявною обороною визнаються дії. пов'язані з заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було і особа неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.
При вирішення питання про кримінальну відповідальність при уявній обороні, слід звернути увагу на те, могла чи не могла особа усвідомлювати хибність свого припущення (про наявність суспільно-небезпечного посягання).
Якщо в тій обстановці що склалася, були підстави вважати що має місце реальне посягання, а особа не усвідомлювала і не могла усвідомити помилковості свого припущення, вона не нестиме кримінальну відповідальність взагалі. Але якщо, в ситуації яка описана вище, особа перевищила межі захисту, що дозволяється в
-9-
умовах відповідального реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 37 "Якщо в обстановці що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомити відсутність реального суспільно-небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність".
Порівнюючи умову задачі з вимогами ст. 37 можна зробити висновок. Якщо Гавришев вважав, що мало місце реальне посягання, то завдання Ортову ножем тяжких тілесних ушкоджень буде явним перевищенням меж необхідної оборони. Теорією кримінального права вироблені правила за яких неорна оборона буде правомірною. Вони стосуються як дій нападу так і дій захист. Що стосується захисних дій, то вони повинні бути адекватними. Що давало Гавришеву застосовувати ножа і наносити удар в груди? Вважаю що підстав для цього не було. А тому Гавришев нестиме кримінальну відповідальність за ст. 124 ККУ.
В другому випадку (якого я придержуюсь) коли Гавришев міг усвідомлювати відсутність реального посягання він нестиме кримінальну відповідальність за ст. 128 ККУ. В умові задачі зазначено, чи зміниться рішення, якщо Ортову заподіяно легкі тілесні ушкодження, да, рішення суттєво зміниться. І в першому і в другому випадках Гавришев не нестиме кримінальну відповідальність. Кримінально карним є лише завдання смерті або тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні необхідної оборони. А легкі тілесні ушкодження вчинені через необережність взагалі не є злочином.