- •1.1 Міжнародні організації, які займаються питаннями охорони праці
- •1.1.1 Організація об’єднаних націй
- •1.1.2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •1.1.3 Міжнародна організація праці
- •1.1.4 Міжнародна організація з стандартизації
- •1.2 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3 Міжнародні норми соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності
- •2.1 Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.2 Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •2.3 Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •2.4 Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •3.1 Загальні положення системи управління охороною праці
- •3.2 Управління охороною праці на державному рівні
- •3.3 Структура органів управління охороною праці у хімічній галузі
- •3.4 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •3.5 Основні завдання і функції системи управління охороною праці на хімічних підприємствах
- •3.5.1 Планування робіт
- •3.5.2 Розробка, прийняття і скасування державних нормативних актів
- •3.5.3 Професійний добір
- •3.5.4 Навчання з питань охорони праці
- •3.5.5 Регламентація процесу праці
- •3.5.6 Атестація робочих місць щодо умов праці, паспортизація об'єктів
- •3.5.7 Реєстрація та облік
- •3.5.8 Експертиза
- •3.5.9 Ліцензування і сертифікація
- •4.1 Розслідування та облік виробничого травматизму
- •4.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.3 Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •4.4 Розслідування та облік аварій
- •4.5 Причини виробничого травматизму
- •4.6 Методи аналізу виробничого травматизму
- •5.1 Гігієна праці та виробнича санітарія
- •5.2 Безпека праці в хімічних лабораторіях
- •5.3 Безпека систем, що працюють під тиском
- •5.4 Безпека ремонтних і очисних робіт
- •5.5 Техніка безпеки при роботі з хлором і каустичною содою
- •5.6 Техніка безпеки при виробництві фарб і покриттів
- •5.7 Техніка безпеки при виробництві пластмас та полімерів
- •5.8 Техніка безпеки в біотехнологічному виробництві
- •5.9 Техніка безпеки в піротехнічній промисловості
- •5.10 Безпечне поводження з хімічними речовинами та рекомендації щодо їх зберігання
- •5.11 Техніка безпеки при використанні, зберіганні та транспортуванні стиснутих газів
- •6.1 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •6.1.1 Вимоги до приміщення та його утримання
- •6.1.2 Вимоги безпеки при проведенні лабораторних та дослідних робіт
- •6.1.3 Відбір проб
- •6.2 Організація наукових досліджень в галузі охорони праці
- •6.3 Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці
- •6.4 Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •6.5 Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності в галузі
- •6.6 Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
- •7.1 Пожежна профілактика
- •7.1.1 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •7.1.2 Займистість і вогнестійкість будівельних матеріалів та конструкцій
- •7.1.3 Протипожежні перешкоди
- •7.1.4 Шляхи евакуації
- •7.2 Засоби та методи гасіння пожеж
- •7.2.1 Класифікація вогнегасних речовин
- •7.2.2 Характеристика деяких вогнегасних речовин
- •7.3 Засоби пожежогасіння
- •7.3.1 Вогнегасники
- •7.4 Спеціальні автоматичні установки
- •7.4.1 Спринклерні установки
- •7.4.2 Дренчерні установки
- •7.4.3 Автоматична установка газового пожежогасіння
- •7.5. Вибір засобів пожежогасіння
- •7.5.1 Вибір вогнегасників
- •7.6 Пожежний зв'язок і сигналізація
- •7.6.1 Сигналізатори
- •7.6.2 Автоматичні пожежні оповіщувачі
- •7.6.3 Оповіщувачі ручної дії
- •7.7 Пожежний нагляд на галузевих об’єктах
- •8.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •8.2 Громадський контроль за додержанням законодавства щодо охорони праці
- •8.2.1 Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права
- •8.2.2 Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •8.3 Держгірпромнагляд
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Управління страхуванням від нещасного випадку
- •9.3 Обов'язки фсс від нещасних випадків
- •9.4 Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •9.5 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •9.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •9.7. Порядок та строки проведення страхових виплат
- •9.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •9.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •9.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
9.4 Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
У четвертому розділі Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” розкрито питання нагляду у сфері страхування від нещасного випадку. Нагляд за діяльністю ФСС від нещасних випадків здійснює наглядова рада (стаття 26). Метою нагляду є забезпечення виконання ФСС від нещасних випадків його статутних завдань і цільового використання коштів цього Фонду.
Члени наглядової ради працюють на громадських засадах і не можуть бути одночасно членами правління ФСС від нещасних випадків та працівниками виконавчої дирекції зазначеного Фонду або її робочих органів. До наглядової ради, яка складається з 15 осіб, входять в однаковій кількості представники держави, застрахованих осіб і роботодавців. Від держави участь у наглядовій раді беруть представники відповідних спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади. Представники застрахованих осіб до наглядової ради делегуються об'єднаннями профспілок, а представники роботодавців – об'єднаннями роботодавців. Зазначені об'єднання повинні мати статус всеукраїнських. Строк повноважень членів наглядової Ради становить 6 років.
Наглядова рада:
1) перевіряє діяльність ФСС від нещасних випадків;
2) заслуховує звіти правління та виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків з питань виконання Фондом його статутних завдань і використання страхових коштів, дає відповідні рекомендації Фонду;
3) у разі потреби, крім щорічних аудиторських перевірок використання страхових коштів, призначає позачергові перевірки фінансової діяльності ФСС від нещасних випадків або окремих напрямів його роботи, діяльності робочих органів виконавчої дирекції Фонду. Перевірки проводяться за рахунок коштів Фонду;
4) одержує необхідну інформацію про роботу ФСС від нещасних випадків;
5) узагальнює практику застосування законодавства про страхування від нещасного випадку, готує пропозиції ФСС від нещасних випадків та Кабінету Міністрів України про його вдосконалення;
6) у разі наявності порушень законодавства про страхування від нещасного випадку встановлює ФСС від нещасних випадків строк для їх усунення;
7) у разі потреби вимагає скликання засідання правління ФСС від нещасних випадків;
8) сприяє налагодженню взаємовідносин і взаємодії ФСС від нещасних випадків, страхувальників та застрахованих у вирішенні завдань страхування від нещасного випадку.
Положення про наглядову раду ФСС від нещасних випадків затверджується Кабінетом Міністрів України.
9.5 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
У п'ятому розділі Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” наведено, яким чином буде виконуватися відшкодування шкоди застрахованій особі. Страховими виплатами є грошові суми, які згідно зі статтею 21 цього Закону ФСС від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, що мають на це право, у разі настання страхового випадку (стаття 28).
Зазначені грошові суми складаються з таких виплат:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у визначених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії з інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку зі втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу. За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.
Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу здійснюється (стаття 29) у разі:
1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;
2) зміни складу сім'ї померлого;
3) підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.
Ступінь втрати працездатності потерпілим визначається МСЕК за участю ФСС від нещасних випадків у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я (стаття 30). МСЕК встановлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги. Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків, суду чи прокуратури. Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, інших заінтересованих осіб, суду чи прокуратури. За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності (стаття 31). Стійка втрата професійної працездатності визначається МСЕК.
Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер встановлюються ЛКК або МСЕК. За згодою потерпілого роботодавець зобов'язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявності відповідних вакансій. Якщо в установлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, ФСС від нещасних випадків сплачує потерпілому страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.
Уразі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті (стаття 33).
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного чи розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, ФСС від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.
Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їхню вартість. Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються ФСС від нещасних випадків незалежно від того, ким вони здійснюються.
