- •1.1 Міжнародні організації, які займаються питаннями охорони праці
- •1.1.1 Організація об’єднаних націй
- •1.1.2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •1.1.3 Міжнародна організація праці
- •1.1.4 Міжнародна організація з стандартизації
- •1.2 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3 Міжнародні норми соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності
- •2.1 Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.2 Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •2.3 Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •2.4 Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •3.1 Загальні положення системи управління охороною праці
- •3.2 Управління охороною праці на державному рівні
- •3.3 Структура органів управління охороною праці у хімічній галузі
- •3.4 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •3.5 Основні завдання і функції системи управління охороною праці на хімічних підприємствах
- •3.5.1 Планування робіт
- •3.5.2 Розробка, прийняття і скасування державних нормативних актів
- •3.5.3 Професійний добір
- •3.5.4 Навчання з питань охорони праці
- •3.5.5 Регламентація процесу праці
- •3.5.6 Атестація робочих місць щодо умов праці, паспортизація об'єктів
- •3.5.7 Реєстрація та облік
- •3.5.8 Експертиза
- •3.5.9 Ліцензування і сертифікація
- •4.1 Розслідування та облік виробничого травматизму
- •4.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.3 Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •4.4 Розслідування та облік аварій
- •4.5 Причини виробничого травматизму
- •4.6 Методи аналізу виробничого травматизму
- •5.1 Гігієна праці та виробнича санітарія
- •5.2 Безпека праці в хімічних лабораторіях
- •5.3 Безпека систем, що працюють під тиском
- •5.4 Безпека ремонтних і очисних робіт
- •5.5 Техніка безпеки при роботі з хлором і каустичною содою
- •5.6 Техніка безпеки при виробництві фарб і покриттів
- •5.7 Техніка безпеки при виробництві пластмас та полімерів
- •5.8 Техніка безпеки в біотехнологічному виробництві
- •5.9 Техніка безпеки в піротехнічній промисловості
- •5.10 Безпечне поводження з хімічними речовинами та рекомендації щодо їх зберігання
- •5.11 Техніка безпеки при використанні, зберіганні та транспортуванні стиснутих газів
- •6.1 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •6.1.1 Вимоги до приміщення та його утримання
- •6.1.2 Вимоги безпеки при проведенні лабораторних та дослідних робіт
- •6.1.3 Відбір проб
- •6.2 Організація наукових досліджень в галузі охорони праці
- •6.3 Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці
- •6.4 Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •6.5 Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності в галузі
- •6.6 Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
- •7.1 Пожежна профілактика
- •7.1.1 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •7.1.2 Займистість і вогнестійкість будівельних матеріалів та конструкцій
- •7.1.3 Протипожежні перешкоди
- •7.1.4 Шляхи евакуації
- •7.2 Засоби та методи гасіння пожеж
- •7.2.1 Класифікація вогнегасних речовин
- •7.2.2 Характеристика деяких вогнегасних речовин
- •7.3 Засоби пожежогасіння
- •7.3.1 Вогнегасники
- •7.4 Спеціальні автоматичні установки
- •7.4.1 Спринклерні установки
- •7.4.2 Дренчерні установки
- •7.4.3 Автоматична установка газового пожежогасіння
- •7.5. Вибір засобів пожежогасіння
- •7.5.1 Вибір вогнегасників
- •7.6 Пожежний зв'язок і сигналізація
- •7.6.1 Сигналізатори
- •7.6.2 Автоматичні пожежні оповіщувачі
- •7.6.3 Оповіщувачі ручної дії
- •7.7 Пожежний нагляд на галузевих об’єктах
- •8.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •8.2 Громадський контроль за додержанням законодавства щодо охорони праці
- •8.2.1 Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права
- •8.2.2 Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •8.3 Держгірпромнагляд
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Управління страхуванням від нещасного випадку
- •9.3 Обов'язки фсс від нещасних випадків
- •9.4 Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •9.5 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •9.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •9.7. Порядок та строки проведення страхових виплат
- •9.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •9.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •9.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
2.1 Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
Законодавчими актами, що визначають основні правовідносини у виробничій діяльності, є державні нормативно-правові акти про охорону праці (ДНПАОП).
Державні нормативно-правові акти про охорону праці – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано силу закону і які є обов'язковими для виконання. Залежно від сфери впливу ДНПАОП можуть мати міжгалузеву та галузеву дію.
Міжгалузеві державні нормативно-правові акти про охорону праці мають загальнодержавне значення, їх дія поширюється на всі підприємства незалежно від їх відомчої належності, форми власності та виду господарської діяльності.
Галузеві ДНПАОП поширюються лише на підприємства, що належать до певної галузі.
ДНПАОП затверджують: Кабінет Міністрів; Держгірпромнагляд; органи санітарно-епідеміологічної служби МОЗ; органи державного пожежного нагляду МНС; органи нагляду за ядерною безпекою та інші.
Крім вказаних законодавчих актів, правові відносини у сфері охорони праці регулюють підзаконні нормативно-правові акти, укази і розпорядження Президента, рішення Уряду, нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.
Залежно від сфери дії державні нормативно-правові акти про охорону праці мають своє кодування.
Міжгалузеві ДНПАОП кодуються у такий спосіб:
ДНПАОП Х.ХХ Y.YY Z.ZZ – RR
ДНПАОП – cкорочена назва нормативно-правового акта;
Х.ХХ – група;
Y.YY – вид нормативно-правового акта;
Z.ZZ – порядковий номер у межах даного виду;
RR – рік затвердження.
Галузеві ДНПАОП кодуються у такий спосіб:
ДНПАОП ХХ.ХХ Y.YY Z.ZZ – RR
ДНПАОП – cкорочена назва нормативно-правового акта;
ХХ.ХХ – група відповідно до класифікатора галузей господарської діяльності;
Y.YY – вид нормативно-правового акта;
Z.ZZ – порядковий номер у межах даного виду;
RR – рік затвердження.
Міжгалузеві ДНПАОП залежно від органу, який затвердив мають відповідне цифрове позначення, наприклад: 0.00 – Держгірпромнагляд, 0.03 – МОЗ, 0.06 – Держстандарт.
Галузеві ДНПАОП мають цифрове позначення відповідно до загального класифікатора галузей народного господарства Мінстату, наприклад: 1.3.10 – хімічна промисловість, 1.1.10 – електроенергетика.
Види ДНПАОП для однакового застосування мають таке цифрове позначення: правила – 1; гости – 2; норми – 3; положення, статути – 4; інструкції, вказівки – 5; рекомендації, вимоги – 6; технічні умови безпеки – 7; переліки, інші – 8.
На підставі ДНПАОП розробляються відомчі документи про охорону праці (ВДОП). Вони затверджуються міністерствами або іншими об'єднаннями з метою конкретизації вимог охорони праці залежно від специфіки галузевих об'єктів.
Перехід на нові, суто українські нормативні акти вимагає значного обсягу робіт та певного часу. Тому в Україні досі залишаються чинними правила, стандарти, норми, положення та інші нормативно-правові акти, які діяли до 1991 року. Постанова Верховної Ради за 1545 – ХІІІ від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих законодавчих актів Союзу РСР» є для цього підставою, якщо вони не суперечать Конституції.
Крім вищезгаданих документів, вимоги охорони праці в галузі регламентують також будівельні й санітарні норми та правила, правила облаштування електроустановок, норми радіаційної безпеки, правила побудови та безпечної експлуатації кранів, ємностей, що працюють під тиском та інші нормативні документи.
До найважливіших підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують охорону праці в галузі, належать [21]:
1) “Положення про порядок розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах” (№1112 від 25.08.2004р.);
2) “Правила відшкодування власником підприємства шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків” (№838 від 23.07.1993р.);
3) “Положення про порядок накладання штрафів на підприємство за порушення нормативних актів про охорону праці” (№ 754 від 17.09.1993р.);
4) “Список виробництв, професій і робіт з важкими та шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений МОЗ” (№ 256 від 29.12.1993р.);
5) Постанова КМУ “Про затвердження порядку видачі дозволів Держнаглядохоронпраці та його територіальними органами” (№1631 від 15.10.03);
6) “Типове положення про навчання з питань охорони праці” ДНАОП 0.00-4.12-99 (наказ Держнаглядохоронпраці 25.01.2005 №15);
7) “Положення про Державний Комітет України з нагляду за охороною праці” (затверджено указом Президента № 29/2003 від 16.01.2003 р.).
Нормативно – правові акти з охорони праці в міру розвитку наукових досягнень не рідше одного разу на десять років мають переглядатися, уточнюватися й доповнюватися.
Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно - правових актів здійснює спеціально уповноважений центральний орган з нагляду за охороною праці за погодженням з Держгірпромнаглядом.
Опрацювання міжгалузевих нормативно-правових актів про охорону праці фінансується з Державного фонду охорони праці та інших джерел, галузевими міністерствами або відомствами створеними за галузевим принципом.
Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)» розміщена в мережі Інтернет й постійно оновлюється [26].
