- •1.1 Міжнародні організації, які займаються питаннями охорони праці
- •1.1.1 Організація об’єднаних націй
- •1.1.2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •1.1.3 Міжнародна організація праці
- •1.1.4 Міжнародна організація з стандартизації
- •1.2 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3 Міжнародні норми соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності
- •2.1 Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.2 Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •2.3 Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •2.4 Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •3.1 Загальні положення системи управління охороною праці
- •3.2 Управління охороною праці на державному рівні
- •3.3 Структура органів управління охороною праці у хімічній галузі
- •3.4 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •3.5 Основні завдання і функції системи управління охороною праці на хімічних підприємствах
- •3.5.1 Планування робіт
- •3.5.2 Розробка, прийняття і скасування державних нормативних актів
- •3.5.3 Професійний добір
- •3.5.4 Навчання з питань охорони праці
- •3.5.5 Регламентація процесу праці
- •3.5.6 Атестація робочих місць щодо умов праці, паспортизація об'єктів
- •3.5.7 Реєстрація та облік
- •3.5.8 Експертиза
- •3.5.9 Ліцензування і сертифікація
- •4.1 Розслідування та облік виробничого травматизму
- •4.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.3 Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •4.4 Розслідування та облік аварій
- •4.5 Причини виробничого травматизму
- •4.6 Методи аналізу виробничого травматизму
- •5.1 Гігієна праці та виробнича санітарія
- •5.2 Безпека праці в хімічних лабораторіях
- •5.3 Безпека систем, що працюють під тиском
- •5.4 Безпека ремонтних і очисних робіт
- •5.5 Техніка безпеки при роботі з хлором і каустичною содою
- •5.6 Техніка безпеки при виробництві фарб і покриттів
- •5.7 Техніка безпеки при виробництві пластмас та полімерів
- •5.8 Техніка безпеки в біотехнологічному виробництві
- •5.9 Техніка безпеки в піротехнічній промисловості
- •5.10 Безпечне поводження з хімічними речовинами та рекомендації щодо їх зберігання
- •5.11 Техніка безпеки при використанні, зберіганні та транспортуванні стиснутих газів
- •6.1 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •6.1.1 Вимоги до приміщення та його утримання
- •6.1.2 Вимоги безпеки при проведенні лабораторних та дослідних робіт
- •6.1.3 Відбір проб
- •6.2 Організація наукових досліджень в галузі охорони праці
- •6.3 Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці
- •6.4 Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •6.5 Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності в галузі
- •6.6 Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
- •7.1 Пожежна профілактика
- •7.1.1 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •7.1.2 Займистість і вогнестійкість будівельних матеріалів та конструкцій
- •7.1.3 Протипожежні перешкоди
- •7.1.4 Шляхи евакуації
- •7.2 Засоби та методи гасіння пожеж
- •7.2.1 Класифікація вогнегасних речовин
- •7.2.2 Характеристика деяких вогнегасних речовин
- •7.3 Засоби пожежогасіння
- •7.3.1 Вогнегасники
- •7.4 Спеціальні автоматичні установки
- •7.4.1 Спринклерні установки
- •7.4.2 Дренчерні установки
- •7.4.3 Автоматична установка газового пожежогасіння
- •7.5. Вибір засобів пожежогасіння
- •7.5.1 Вибір вогнегасників
- •7.6 Пожежний зв'язок і сигналізація
- •7.6.1 Сигналізатори
- •7.6.2 Автоматичні пожежні оповіщувачі
- •7.6.3 Оповіщувачі ручної дії
- •7.7 Пожежний нагляд на галузевих об’єктах
- •8.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •8.2 Громадський контроль за додержанням законодавства щодо охорони праці
- •8.2.1 Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права
- •8.2.2 Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •8.3 Держгірпромнагляд
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Управління страхуванням від нещасного випадку
- •9.3 Обов'язки фсс від нещасних випадків
- •9.4 Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •9.5 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •9.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •9.7. Порядок та строки проведення страхових виплат
- •9.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •9.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •9.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
7.6.1 Сигналізатори
Велике значення має автоматична сигнализація, яка сповіщає про наявність вибухонебезпечних концентрацій горючої пари або газів у виробничих приміщеннях. Для цієї мети застосовуються різні газоаналізатори вибухозахищеного виконання.
Сигналізатор ПГФ має шкалу від нуля до нижньої межі вибуховості для таких газів, як метан, водень, пари бензину, спиртів і ефірів.
Сигналізатори СГГ і СВК при вмісті горючого газу в кількості 20% від нижньої межі вибуховості подають аварійні сигнали – світловий і звуковий. Датчики цих приладів встановлюються в місцях, де найбільш вірогідна поява горючих газів і виконуються у вибухозахищеному виконанні. Вторинний прилад і блок живлення встановлюються там, де немає пальних газів.
Вибір типу сигналізатору здійснюють залежно від наявності тих чи інших хімічних речовин у виробничому приміщенні.
7.6.2 Автоматичні пожежні оповіщувачі
Автоматичні пожежні оповіщувачі використовуються для швидкого сповіщення про початок виникнення пожежі.
Розрізняють три групи автоматичних пожежних оповіщувачів: теплові – реагують на підвищення температури навколишнього середовища, димові – реагують на появу диму; світлові - реагують на появу відкритого вогню.
Оповіщувачі, що реагують на підвищення температури навколишнього середовища, підрозділяються на прилади максимальної і диференційної дії. Оповіщувачі максимальної дії спрацьовують при заздалегідь визначеній температурі повітря, що характеризує початок пожежі. Диференціальні оповіщувачі спрацьовують не при перевищенні заданої температури повітря в робочому приміщенні, а при визначеній швидкості наростання температури. Є також комбіновані оповіщувачі, що спрацьовують як при заздалегідь заданій температурі, так і при певній швидкості наростання температури.
Автоматичні пожежні оповіщувачі, що реагують на появу диму, застосовуються в тих випадках, коли загоряння супроводжується значним виділенням диму. Ці оповіщувачі засновані на зміні інтенсивності світлового потоку, іонізації середовища.
У приміщеннях, де у разі загоряння виділяється світло великої інтенсивності, а також в приміщеннях з великою площею зазвичай встановлюють оповіщувачі, що реагують на світло. Вони засновані на зміні електропровідності тіл та іонізації середовища під дією світла.
7.6.3 Оповіщувачі ручної дії
Оповіщувачі ручної дії приводяться в дію людиною шляхом натиснення кнопки. Для надійності сигналізації лінійна мережа знаходиться постійно під струмом і при пошкодженні дротів або короткому замиканні на приймальній станції з'являється сигнал ушкодження.
Оповіщувачі можуть з'єднуватися з приймальною станцією різними способами. При променевій системі від кожного оповіщувача йде пара дротів на приймальну станцію, а при кільцевій (шлейфовій) системі всі оповіщувачі включаються в одно-провідну лінію послідовно, що також забезпечує точне визначення місця датчика, що спрацював.
До засобів пожежного зв'язку, що широко застосовуються в хімічній промисловості, відноситься також телефонний зв'язок. У виробничих приміщеннях, там, де це можливо, влаштовується прямий телефонний зв'язок з пожежною охороною.