- •1.1 Міжнародні організації, які займаються питаннями охорони праці
- •1.1.1 Організація об’єднаних націй
- •1.1.2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •1.1.3 Міжнародна організація праці
- •1.1.4 Міжнародна організація з стандартизації
- •1.2 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3 Міжнародні норми соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності
- •2.1 Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.2 Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •2.3 Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •2.4 Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •3.1 Загальні положення системи управління охороною праці
- •3.2 Управління охороною праці на державному рівні
- •3.3 Структура органів управління охороною праці у хімічній галузі
- •3.4 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •3.5 Основні завдання і функції системи управління охороною праці на хімічних підприємствах
- •3.5.1 Планування робіт
- •3.5.2 Розробка, прийняття і скасування державних нормативних актів
- •3.5.3 Професійний добір
- •3.5.4 Навчання з питань охорони праці
- •3.5.5 Регламентація процесу праці
- •3.5.6 Атестація робочих місць щодо умов праці, паспортизація об'єктів
- •3.5.7 Реєстрація та облік
- •3.5.8 Експертиза
- •3.5.9 Ліцензування і сертифікація
- •4.1 Розслідування та облік виробничого травматизму
- •4.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.3 Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •4.4 Розслідування та облік аварій
- •4.5 Причини виробничого травматизму
- •4.6 Методи аналізу виробничого травматизму
- •5.1 Гігієна праці та виробнича санітарія
- •5.2 Безпека праці в хімічних лабораторіях
- •5.3 Безпека систем, що працюють під тиском
- •5.4 Безпека ремонтних і очисних робіт
- •5.5 Техніка безпеки при роботі з хлором і каустичною содою
- •5.6 Техніка безпеки при виробництві фарб і покриттів
- •5.7 Техніка безпеки при виробництві пластмас та полімерів
- •5.8 Техніка безпеки в біотехнологічному виробництві
- •5.9 Техніка безпеки в піротехнічній промисловості
- •5.10 Безпечне поводження з хімічними речовинами та рекомендації щодо їх зберігання
- •5.11 Техніка безпеки при використанні, зберіганні та транспортуванні стиснутих газів
- •6.1 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •6.1.1 Вимоги до приміщення та його утримання
- •6.1.2 Вимоги безпеки при проведенні лабораторних та дослідних робіт
- •6.1.3 Відбір проб
- •6.2 Організація наукових досліджень в галузі охорони праці
- •6.3 Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці
- •6.4 Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •6.5 Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності в галузі
- •6.6 Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
- •7.1 Пожежна профілактика
- •7.1.1 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •7.1.2 Займистість і вогнестійкість будівельних матеріалів та конструкцій
- •7.1.3 Протипожежні перешкоди
- •7.1.4 Шляхи евакуації
- •7.2 Засоби та методи гасіння пожеж
- •7.2.1 Класифікація вогнегасних речовин
- •7.2.2 Характеристика деяких вогнегасних речовин
- •7.3 Засоби пожежогасіння
- •7.3.1 Вогнегасники
- •7.4 Спеціальні автоматичні установки
- •7.4.1 Спринклерні установки
- •7.4.2 Дренчерні установки
- •7.4.3 Автоматична установка газового пожежогасіння
- •7.5. Вибір засобів пожежогасіння
- •7.5.1 Вибір вогнегасників
- •7.6 Пожежний зв'язок і сигналізація
- •7.6.1 Сигналізатори
- •7.6.2 Автоматичні пожежні оповіщувачі
- •7.6.3 Оповіщувачі ручної дії
- •7.7 Пожежний нагляд на галузевих об’єктах
- •8.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •8.2 Громадський контроль за додержанням законодавства щодо охорони праці
- •8.2.1 Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права
- •8.2.2 Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •8.3 Держгірпромнагляд
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Управління страхуванням від нещасного випадку
- •9.3 Обов'язки фсс від нещасних випадків
- •9.4 Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •9.5 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •9.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •9.7. Порядок та строки проведення страхових виплат
- •9.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •9.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •9.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
7.4 Спеціальні автоматичні установки
Розрізняють автоматичні установки пожежогасіння, призначені для захисту від пожеж будівель і устаткування (АУПГ) та автоматичні установки виявлення пожеж (АУВП). Всі автоматичні установки гасіння пожеж поділяються наступним чином.
За типом автоматичної установки гасіння пожеж: 1) спринклерні; 2) дренчерні.
За способом гасіння: 1) об'ємні; 2) за площею; 3) локальні.
За виглядом вогнегасної речовини: 1) водяні; 2) пінні; 3) газові; 4) аерозольні; 5) порошкові.
За типом устаткування установок: 1) приймальні станції; 2) оповіщувачі; 3) пускові пристрої.
Дані установки застосовують на особливо небезпечних в пожежному відношенні виробництвах. При цьому розрізняють спринклерні і дренчерні установки.
7.4.1 Спринклерні установки
Спринклерні установки є розгалуженою мережею трубопроводів, постійно заповнених вогнегасним середовищем й розташовані під стелею або під перекриттям будівлі, забезпечені спринклерами (зрошувачами), джерелом води і контрольно-сигнальною апаратурою. Найважливішою частиною установки є спринклери.
Спринклер (англ. sprinkler - розбризкувач) – це зрошувальна головка, що встановлюється на трубопроводах систем водного і пінного пожежогасіння. Забезпечена тепловим замком-клапаном, закритим легкоплавким припоєм. Автоматично починає діяти при підвищенні температури так як сплав, що утримує частині замку, розплавляється, замок розпадається на частини й відкриває вихід вогнегасній речовині. Зазвичай температура плавлення припою складає 72ºС. Розтин хоч би одного спринклера приведе до переміщення води в системі, яка піднімає тарілку клапана в контрольно-сигнальному апараті, в результаті відкривається шлях воді. На рисунку 7.7 показана загальна схема, а на рисунку 7.8 – принципова схема спринклерної установки водяного пожежогасіння.
Рис. 7.7. Загальна схема водяної спринклерної установки
Рис. 7.8. Принципова схема водяної спринклерної установки
7.4.2 Дренчерні установки
Дренчерна система є системою автоматичного водяного пожежогасіння, яка призначена для особливо пожежонебезпечних об'єктів. Дані системи як правило застосовуються для захисту особливо пожежо- і вибухонебезпечних об'єктів, на яких вогонь розповсюджується з високою швидкістю. Це приміщення або цілі об'єкти по виробництву, або зберіганню легкозаймистих матеріалів, камери забарвлень, гідростанції, або атомні станції, інші об'єкти хімічної галузі.
Також дренчерні системи застосовуються як дренчерні завіси, що забезпечують відсікання «стіною вогнегасної речовини» (наприклад води) приміщення, де виник спалах від інших приміщень будівлі.
Дренчер (від англ. drench - зрошувати) – це відкрита зрошувальна головка, що встановлюється на трубопроводах систем водного і пінного автоматичного пожежогасіння. На рисунку 7.9 показано загальний вид дренчерної установки, а на рисунку 7.10 – принципова схема дренчерної установки водяного пожежогасіння.
Рис. 7.9. Загальна схема дренчерної установки
Рис. 7.10. Принципова схема дренчерної установки водяного пожежогасіння