7.1.1 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці

Заходи щодо пожежної безпеки підрозділяються на дві основні групи: попередження пожеж і ліквідація вже виниклих пожеж. У хімічній промисловості, враховуючи підвищену пожежну небезпеку більшості виробництв, особлива увага приділяється пожежній профілактиці.

Пожежна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на попередження пожежі, запобігання розповсюдженню вогню у разі виникнення пожежі й створення умов, сприяючих швидкій ліквідації пожежі, що почалася.

Відповідно до ОНТП 24-86 по пожежній небезпеці виробництва хімічної промисловості розділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г і Д. Залежно від категорії виробництва встановлюється найбільша допустима поверховість будівель. Наприклад, виробництва, що відносяться до категорії А, дозволяється розташовувати, як правило, тільки в одноповерхових будівлях. Виходячи з категорії виробництва, при проектуванні визначаються з: вибіром будівельних матеріалів та будівельних конструкцій залежно від їх займистості й вогнестійкості, кількістю протипожежних перешкод, доцільністю застосування ослаблених отворів для захисту будівель від руйнування, шляхами евакуації людей на випадок пожежі та іншими заходами пожежної профілактики.

7.1.2 Займистість і вогнестійкість будівельних матеріалів та конструкцій

Займистістю будівельних матеріалів і конструкцій називається їх здатність запалати, горіти або тліти під впливом вогню або високої температури. За ступенем займистості всі будівельні матеріали підрозділяються на три групи наступним чином.

Не горючі – не займисті, не тліючі і такі, що не обвуглюються під впливом вогню або високої температури (природні і штучні неорганічні мінеральні матеріали, а також метали, що використовуються в будівництві).

Важкогорючі – займисті, тліючі або такі, що обвуглюються тільки при постійній наявності джерела вогню. Після його видалення горіння або тління припиняється. До важкогорючих будівельних матеріалів належать: гіпсові й бетонні деталі з органічними заповнювачами, деревина, просочена вогнестійкими рідинами, саманова цеглина.

Горючі – займисті або тліючі під дією вогню або високої температури і здатні горіти або тліти після видалення джерела вогню (органічні матеріали, лісоматеріали, бітум, руберойд).

Будівельні конструкції також поділяються на такі, що не горять, важкогорючі і горючі.

Будівельні конструкції, виконані з матеріалів, що не згорають, відносяться до тих, що не згорають. Конструкції, виконані з важкогорючих матеріалів або з матеріалів, що згорають, але захищених від вогню штукатуркою або облицюванням з матеріалів, що не згорають, відносяться до важкогорючих. Будівельні конструкції з матеріалів, що згорають, не захищених від вогню або високих температур, відносяться до горючих.

Будівельні конструкції при пожежі повинні зберігати міцність і стійкість. Здатність конструктивних елементів будівель і споруд витримувати розрахункові навантаження при дії високих температур називається вогнестійкістю.

Межею вогнестійкості будівельної конструкції називається час (у годинах), після закінчення якого ця конструкція втрачає опорну здатність в умовах пожежі або сприяє розповсюдженню пожежі внаслідок надмірного підвищення температури поверхні та утворення крізних тріщин.

Межі вогнестійкості конструктивних елементів визначаються експериментально і враховуються при проектуванні.