5.9 Техніка безпеки в піротехнічній промисловості

Найбільш серйозними небезпеками у виробництві піротехнічних засобів є пожежі та вибухи [40]. Оскільки кількість використовуваного механічного обладнання невелика, механічні джерела небезпеки менш значні і аналогічні тим, які існують в інших галузях промисловості.

Чутливість більшості піротехнічних складів така, що в рихлому вигляді вони можуть легко спалахнути від удару, тертя, іскри чи нагрівання. Піротехнічні склади - пожежо- та вибухонебезпечні, їх відносять до вибухових речовин. Багато складів мають вибухову силу звичайних вибухових речовин, і працюючі піддаються додатковій небезпеці (спалити одяг або отримати опіки від полум'я).

При виготовленні піротехнічних засобів з використанням шкідливих речовин (в основному сполук свинцю) може виникнути небезпека для здоров'я. Слід мати на увазі серйозність наслідків при попаданні цих складів всередину організму.

Заходи з безпеки та гігієни праці при виробництві піротехнічної продукції полягають у наступному. До виготовлення піротехнічних засобів дозволяється допускати тільки відповідальних і надійних людей. Не рекомендується приймати на роботу осіб молодше 18 років. Необхідно проведення відповідного навчання та інструктажу з ТБ та ОП робітників, а також контролювання їх дій. Перед впровадженням будь-якої нової технології у виробництво дуже важливо встановити чутливість відповідних піротехнічних складів до тертя, удару і теплу, а також їх вибуховий ефект. Саме від цих властивостей повинні залежати характер всього технологічного процесу, а також допустима кількість речовин у виробничих приміщеннях, так само як в складських будівлях і сушарках.

При виготовленні піротехнічних речовин і складів слід дотримуватися таких основних заходів безпеки: 1) адміністративні приміщення, окремі виробничі цехи, приміщення для особистої гігієни тощо необхідно видалити з небезпечної зони; 2) для різних технологічних процесів у небезпечній зоні (виготовлення, обробка, зберігання речовин) повинні бути передбачені окремі будівлі, досить віддалені один від одного; 3) в будівлях для різних операцій обробки слід передбачити окремі виробничі приміщення (цехи або дільниці); 4) потрібно обмежити допустиму кількість піротехнічних речовин у будівлях, де виробляються їх змішування, обробка, складування і сушка; 5) кількість працюючих, що одночасно знаходяться в різних виробничих приміщеннях, також повинна бути обмеженою.

Рекомендуються наступні відстані між виробничими будівлями:

- небезпечної і безпечної зони - не менше 30 м;

- між будівлями для обробки матеріалів та сировини - 15м;

- відстань від будівель для сушіння, змішування, складування до інших будівель - від 20 до 40 м (залежно від числа працівників);

- між адміністративними будівлями - від 15 до 20 м.

Відстані між виробничими будівлями можуть бути зменшені в особливо сприятливих випадках, а також коли між ними є захисні стінки.

Окремі будинки повинні бути виділені для виконання наступних операцій: складування і підготовка вихідних матеріалів, змішування, збереження складів, обробка (упаковка, ущільнення, набивання), обробка (склеювання, лакування, упаковка, парафінування), сушіння і збереження готових виробів, зберігання димного пороху .

Слід зберігати в окремих приміщеннях такі вихідні матеріали: хлорати і перхлорати, перхлорат амонію; нітрати, пероксиди та інші окислювачі; легкі метали; горючі речовини; легкозаймисті рідини; червоний фосфор; нітроцелюлозу (її потрібно тримати у вологому стані). Металеві порошки необхідно захищати від зіткнення з вологою, рідкими жирами і мастильними речовинами. Окислювачі слід зберігати окремо від інших матеріалів.

Рекомендації до конструкцій будівель піротехнічного виробництва наступні. Для розмішення піротехнічних складів підходить вибухобезпечна будівля з легко скидаючимися конструкціями (з трьома вибухостійкими стінками, вибухостійким перекриттям і однієї вибуховишібної стінки з пластмасових панелей). Можна рекомендувати установку захисної стінки навпроти вибуховишібної стінки. Приміщення для змішування складів, що містять хлорати, не можна використовувати для виконання операцій з речовинами, що містять метали або сульфід сірки.

Для сушіння є практично придатними вибухобезпечні будівлі з легко скидаючимися конструкціями, а також будівлі, що засипані зверху землею й мають вибуховишібну стінку. Ці будівлі по периметру слід оточити насипом. У приміщеннях для сушіння рекомендується підтримувати температуру 50°С.

Для виконання різних операцій обробки в будівлях повинні бути обладнані окремі приміщення: для заповнення, ущільнення або набивання; для обрізки й запечатування оболонок; для фарбування і лакування сформованих і наповнених піротехнічних виробів; для додавання до піротехнічних складів спеціальних компонентів; для зберігання піротехнічних складів і проміжних матеріалів; для пакування; для зберігання упакованих виробів. Найкращим варіантом вважається послідовний ряд будівель із вибухобезпечними зонами. Міцність проміжних стінок повинна відповідати властивостям і кількості оброблюваних речовин.

Будівлі для виконання операцій з вибуховими речовинами або будівлі зберігання, повинні бути виконані з дотриманням наступних правил [51]: 1) будівлі повинні бути одноповерховими, без підвалів; 2) необхідно, щоб покриття та їх поверхні захищали від поширення вогню; 3) стіни виробничих приміщень повинні бути гладкі й легко митися; 4) підлоги повинні мати рівну, гладку поверхнею, без щілин і зазорів (їх слід виконувати з м'яких електропровідних матеріалів, наприклад, ксилоліту, асфальту без піщаного заповнювача або синтетичних матеріалів, застосування звичайних дерев'яних підлог неприпустимо); 5) вікна і двері у всіх приміщеннях повинні відкриватися назовні; 6) обігрів приміщень і будівель відкритим вогнем неприпустимий (для обігріву будівель, де ведеться робота з небезпечними речовинами, необхідно використовувати тільки системи водяного, парового (низького тиску) і електричного опалення (у вибухобезпечному виконанні); опалювальні радіатори повинні бути гладкими, важливо, щоб їх конструкція допускала очищення з усіх сторін; не слід використовувати ребрістотрубчаті радіатори, рекомендуєма температура для нагрівальних поверхонь і труб – не вище 115°С); 7) робочі столи, верстати і полиці повинні бути виконані з вогнетривкого матеріалу або дерева твердих порід; 8) виробничі, складські, сушильні приміщення, а також виробниче обладнання слід регулярно протирати вологою ганчіркою; 9) розташування робочих місць, входів, проходів і запасних виходів повинно забезпечувати швидку евакуацію людей; 10) робочі місця слід в міру можливості розділяти захисними стінками; 11) необхідно забезпечити безпечні умови зберігання матеріалів; 12) всі будівлі обладнуються блискавковідводами; 13) палити, використовувати відкритий вогонь в робочих приміщеннях забороняється.

Механічні преси необхідно оснастити захисними екранами або стінками, щоб при пожежі вогонь не погрожував робітникам і не поширювався на сусідні робочі місця. При обробці великих кількостей матеріалів преси слід розміщувати в окремих кабінах та обладнувати дистанційним керуванням; категорично забороняється заходити в кабіну преса при працюючому обладнанні.

Особи, які виконують операції з піротехнічними складами або піддаються небезпеці впливу відкритого полум'я, повинні носити одяг з міцного вогненепроникного матеріалу. Цей одяг просочують вогнезахисним розчином, регулярно пруть і знову просочують вогнезахисним розчином. Її щодня необхідно очищати від пилу в спеціально відведеному для цього місці.

Небезпечні відходи виробництва у вигляді речовин з різними властивостями потрібно збирати і видаляти роздільно. Ємкості для відходів повинні спорожнятися щодня. Відходи до знищення необхідно зберігати в захищеному місці на відстані не менше ніж 15 м від будь-якої виробничої будівлі. Неякісні матеріали і напівфабрикати обробляють як відходи. Їх переробка припустима тільки за умови, що це не становить небезпеки. При обробці шкідливих для здоров'я матеріалів слід уникати прямого контакту з ними. Шкідливі гази, пари і пил повинні ефективно і безпечно видалятися витяжною вентиляцією. Коли витяжна вентиляція недостатньо ефективна або не працює (при аварійних ситуаціях, зникненні електроживлення та ін.), необхідно забезпечити працюючих засобами індивідуального захисту органів дихання й відповідним спецодягом.