- •1.1 Міжнародні організації, які займаються питаннями охорони праці
- •1.1.1 Організація об’єднаних націй
- •1.1.2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •1.1.3 Міжнародна організація праці
- •1.1.4 Міжнародна організація з стандартизації
- •1.2 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3 Міжнародні норми соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності
- •2.1 Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.2 Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •2.3 Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •2.4 Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •3.1 Загальні положення системи управління охороною праці
- •3.2 Управління охороною праці на державному рівні
- •3.3 Структура органів управління охороною праці у хімічній галузі
- •3.4 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •3.5 Основні завдання і функції системи управління охороною праці на хімічних підприємствах
- •3.5.1 Планування робіт
- •3.5.2 Розробка, прийняття і скасування державних нормативних актів
- •3.5.3 Професійний добір
- •3.5.4 Навчання з питань охорони праці
- •3.5.5 Регламентація процесу праці
- •3.5.6 Атестація робочих місць щодо умов праці, паспортизація об'єктів
- •3.5.7 Реєстрація та облік
- •3.5.8 Експертиза
- •3.5.9 Ліцензування і сертифікація
- •4.1 Розслідування та облік виробничого травматизму
- •4.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.3 Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •4.4 Розслідування та облік аварій
- •4.5 Причини виробничого травматизму
- •4.6 Методи аналізу виробничого травматизму
- •5.1 Гігієна праці та виробнича санітарія
- •5.2 Безпека праці в хімічних лабораторіях
- •5.3 Безпека систем, що працюють під тиском
- •5.4 Безпека ремонтних і очисних робіт
- •5.5 Техніка безпеки при роботі з хлором і каустичною содою
- •5.6 Техніка безпеки при виробництві фарб і покриттів
- •5.7 Техніка безпеки при виробництві пластмас та полімерів
- •5.8 Техніка безпеки в біотехнологічному виробництві
- •5.9 Техніка безпеки в піротехнічній промисловості
- •5.10 Безпечне поводження з хімічними речовинами та рекомендації щодо їх зберігання
- •5.11 Техніка безпеки при використанні, зберіганні та транспортуванні стиснутих газів
- •6.1 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •6.1.1 Вимоги до приміщення та його утримання
- •6.1.2 Вимоги безпеки при проведенні лабораторних та дослідних робіт
- •6.1.3 Відбір проб
- •6.2 Організація наукових досліджень в галузі охорони праці
- •6.3 Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці
- •6.4 Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •6.5 Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності в галузі
- •6.6 Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
- •7.1 Пожежна профілактика
- •7.1.1 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •7.1.2 Займистість і вогнестійкість будівельних матеріалів та конструкцій
- •7.1.3 Протипожежні перешкоди
- •7.1.4 Шляхи евакуації
- •7.2 Засоби та методи гасіння пожеж
- •7.2.1 Класифікація вогнегасних речовин
- •7.2.2 Характеристика деяких вогнегасних речовин
- •7.3 Засоби пожежогасіння
- •7.3.1 Вогнегасники
- •7.4 Спеціальні автоматичні установки
- •7.4.1 Спринклерні установки
- •7.4.2 Дренчерні установки
- •7.4.3 Автоматична установка газового пожежогасіння
- •7.5. Вибір засобів пожежогасіння
- •7.5.1 Вибір вогнегасників
- •7.6 Пожежний зв'язок і сигналізація
- •7.6.1 Сигналізатори
- •7.6.2 Автоматичні пожежні оповіщувачі
- •7.6.3 Оповіщувачі ручної дії
- •7.7 Пожежний нагляд на галузевих об’єктах
- •8.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •8.2 Громадський контроль за додержанням законодавства щодо охорони праці
- •8.2.1 Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права
- •8.2.2 Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •8.3 Держгірпромнагляд
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Управління страхуванням від нещасного випадку
- •9.3 Обов'язки фсс від нещасних випадків
- •9.4 Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •9.5 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •9.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •9.7. Порядок та строки проведення страхових виплат
- •9.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •9.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •9.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
5.6 Техніка безпеки при виробництві фарб і покриттів
Небезпеки при виробництві фарб і покриттів в основному пов'язані з наявністю токсичних, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин, а також з фізичними проявами, такими, як електрошок, шум, високі і низькі температури [39, 40, 47].
Необхідність ручним способом обробляти велику кількість коробок, бочок, контейнерів з вихідними матеріалами та готовою продукцією є основною причиною травматизму при неправильному підйомі контейнерів, їх вислизання і падіння.
До заходів попередження травматизму відносяться: технологічний і ергономічний контроль за приладами переробки матеріалів (роликами, роз'ємами, платформами) і механічним устаткуванням (конвейєрами, захватами, вантажопідйомниками з вилковим захопленням); якістю виконання підлоги (неслизька), обладнанням для захисту персоналу; захисним одягом, а також ретельний підбір та підготовка персоналу.
При виробництві фарб та покриттів існують небезпеки, пов'язані з вдиханням токсичною пилу або димів і парів, потраплянням на шкіру або ковтання шкідливих речовин. Загальні запобіжні заходи полягають у заміні цих речовин менш шкідливими, у забезпеченні відповідної вентиляції і санітарних пристосувань, в строгому дотриманні персоналом правил особистої гігієни та підтримання чистоти, очищення обладнання.
При виробництві порошкових покриттів виникає небезпека вдихання великої кількості токсичного пилу. Рекомендується замінювати порошкові інгредієнти на пастоподібні, забезпечити витяжну вентиляцію на робочих місцях, де робітники відкривають мішки з порошкоподібними інгредієнтами (рис. 5.1), використовувати огорожі та респіратори.
Особливо значна ступінь ризику для працівників при застосуванні розчинників для висихаючих лаків і фарб. У виробництві фарб і покриттів використовують велику кількість різних летючих розчинників, включаючи аліфатичні та ароматичні гідрокарбонати, спирти, кетони і т.п. При розведенні фарб розчинниками або завантаженні реакторів (особливо при використанні обладнання старого зразка), а також при очищенні обладнання вручну можливо вдихання парів, попадання на шкіру і заковтування хімічних речовин. Використання реакторів при виробництві емалей і змішувачів для виробництва лаків знижує можливість контакту з розчинниками, за винятком випадків витоку розчинників. До заходів захисту відносять обережність, застосування більш досконалого технологічного обладнання, місцевої витяжної вентиляції, засобів індивідуального захисту та профілактичну промивку ємностей.
Рис. 5.1. Система знепилюваня робочого місця
Фактори ризику пов'язані з легкозаймистими та вибухонебезпечними парами, гарячою смолою і порошкоподібними речовинами (особливо нітроцелюлози, що використовується для виробництва лаків) також присутні при виробництві фарб і покриттів. Джерелом спалаху може бути несправне електрообладнання, паління на робочому місці, іскроутворення при терті різних елементів, відкрите полум'я та статична електрика. Дрантя, просочена олією, може спонтанно зайнятися.
У цілях безпеки необхідно заземлювати контейнери при транспортуванні в них легкозаймистих рідин, заземлювати обладнання, наприклад, кульові млини, що містять горючий пил, вентилювати приміщення, в яких накопичуються легкозаймисті пари, намагатися створювати концентрації таких речовин у повітрі на безпечному рівні. Контейнери, які не використовуються в певний момент, необхідно тримати закритими, використовувати обладнання іскрозахисних модифікацій з нержавіючої сталі, підтримувати чистоту всередині приміщень.
Підвищений рівень шумів, пов'язаний із застосуванням кульових і барабанних млинів, високошвидкісних диспергаторів, вібраційних грохотів та іншого обладнання й устаткування, спостерігається на більшості виробничих дільниць. Тому рекомендується використовувати віброізолятори та інші заходи контролю технологічного процесу, замінювати обладнання, що є джерелом підвищеного шуму.
Несправне обладнання може бути причиною серйозних травм, якщо не вжито відповідних попереджуючих та запобіжних заходів. Необхідно дотримуватися суворого графіку технічного обслуговування електрообладнання та його ремонту.
Причиною пожежі може стати сильно нагріта ємність при виробництві емалей або перегрітий клей, що використовується для пакування виробів та наклейки маркування.
