- •1.1 Міжнародні організації, які займаються питаннями охорони праці
- •1.1.1 Організація об’єднаних націй
- •1.1.2 Всесвітня організація охорони здоров'я
- •1.1.3 Міжнародна організація праці
- •1.1.4 Міжнародна організація з стандартизації
- •1.2 Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3 Міжнародні норми соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності
- •2.1 Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.2 Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •2.3 Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •2.4 Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі
- •3.1 Загальні положення системи управління охороною праці
- •3.2 Управління охороною праці на державному рівні
- •3.3 Структура органів управління охороною праці у хімічній галузі
- •3.4 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •3.5 Основні завдання і функції системи управління охороною праці на хімічних підприємствах
- •3.5.1 Планування робіт
- •3.5.2 Розробка, прийняття і скасування державних нормативних актів
- •3.5.3 Професійний добір
- •3.5.4 Навчання з питань охорони праці
- •3.5.5 Регламентація процесу праці
- •3.5.6 Атестація робочих місць щодо умов праці, паспортизація об'єктів
- •3.5.7 Реєстрація та облік
- •3.5.8 Експертиза
- •3.5.9 Ліцензування і сертифікація
- •4.1 Розслідування та облік виробничого травматизму
- •4.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.3 Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •4.4 Розслідування та облік аварій
- •4.5 Причини виробничого травматизму
- •4.6 Методи аналізу виробничого травматизму
- •5.1 Гігієна праці та виробнича санітарія
- •5.2 Безпека праці в хімічних лабораторіях
- •5.3 Безпека систем, що працюють під тиском
- •5.4 Безпека ремонтних і очисних робіт
- •5.5 Техніка безпеки при роботі з хлором і каустичною содою
- •5.6 Техніка безпеки при виробництві фарб і покриттів
- •5.7 Техніка безпеки при виробництві пластмас та полімерів
- •5.8 Техніка безпеки в біотехнологічному виробництві
- •5.9 Техніка безпеки в піротехнічній промисловості
- •5.10 Безпечне поводження з хімічними речовинами та рекомендації щодо їх зберігання
- •5.11 Техніка безпеки при використанні, зберіганні та транспортуванні стиснутих газів
- •6.1 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •6.1.1 Вимоги до приміщення та його утримання
- •6.1.2 Вимоги безпеки при проведенні лабораторних та дослідних робіт
- •6.1.3 Відбір проб
- •6.2 Організація наукових досліджень в галузі охорони праці
- •6.3 Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці
- •6.4 Аналіз професійного та виробничого ризиків
- •6.5 Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності в галузі
- •6.6 Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
- •7.1 Пожежна профілактика
- •7.1.1 Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці
- •7.1.2 Займистість і вогнестійкість будівельних матеріалів та конструкцій
- •7.1.3 Протипожежні перешкоди
- •7.1.4 Шляхи евакуації
- •7.2 Засоби та методи гасіння пожеж
- •7.2.1 Класифікація вогнегасних речовин
- •7.2.2 Характеристика деяких вогнегасних речовин
- •7.3 Засоби пожежогасіння
- •7.3.1 Вогнегасники
- •7.4 Спеціальні автоматичні установки
- •7.4.1 Спринклерні установки
- •7.4.2 Дренчерні установки
- •7.4.3 Автоматична установка газового пожежогасіння
- •7.5. Вибір засобів пожежогасіння
- •7.5.1 Вибір вогнегасників
- •7.6 Пожежний зв'язок і сигналізація
- •7.6.1 Сигналізатори
- •7.6.2 Автоматичні пожежні оповіщувачі
- •7.6.3 Оповіщувачі ручної дії
- •7.7 Пожежний нагляд на галузевих об’єктах
- •8.1 Органи державного нагляду за охороною праці
- •8.2 Громадський контроль за додержанням законодавства щодо охорони праці
- •8.2.1 Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права
- •8.2.2 Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •8.3 Держгірпромнагляд
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Управління страхуванням від нещасного випадку
- •9.3 Обов'язки фсс від нещасних випадків
- •9.4 Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •9.5 Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •9.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •9.7. Порядок та строки проведення страхових виплат
- •9.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •9.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •9.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
5.5 Техніка безпеки при роботі з хлором і каустичною содою
При звичайних температурах сухий хлор, рідкий або газоподібний, не надає корозійного впливу на сталь [46]. Вологий хлор висококорозійний, оскільки утворює соляну і хлорнуватисту кислоти. Необхідно вжити всіх заходів обережності, щоб зберегти хлор та обладнання для виробництва хлору сухими. Трубопроводи, клапани та контейнери мають бути закриті, коли ними не користуються, щоб уникнути попадання атмосферної вологи. Якщо змивати водою хлор, що витік в результаті витоку, це значно погіршить ситуацію.
Зі збільшенням температури обсяг рідкого хлору збільшується. Необхідно вживати всіх можливих заходів, щоб уникнути гідростатичного розриву труб, судин, контейнерів та іншого обладнання з рідким хлором.
Водень є побічним продуктом процесу виробництва хлору методом електролізу соляних розчинів, який досить часто використовується на хімічних підприємствах. До певної концентрації хлор утворює горючі і вибухові суміші з воднем, а його реакції з деякими органічними сполуками, наприклад, вуглеводнями, спиртами і простими ефірами, можуть мати вибуховий екзотермічний характер, якщо не контролюються відповідним чином. Реакція хлору з воднем може початися під впливом прямих сонячних променів та інших джерел ультрафіолетового випромінювання, статичної електрики або різкого удару.
Невеликі кількості трихлорида азоту, які можуть утворитися в процесі виробництва хлору, дуже нестійкі і мають високу вибухонебезпечність. При випаровуванні хлору, що містить невелику кількість трихлорида азоту, концентрація трихлорида азоту може досягти небезпечної величини в рідкому хлорі.
У результаті реакції хлору з низкою органічних речовин, наприклад, олією або мастилом, джерелами яких можуть бути повітряні компресори, клапани, насоси та олійно-діафрагмові прилади, а також дерев'яні предмети і дрантя, що використовуються при технічному обслуговуванні обладнання, утворюються вибухонебезпечні з'єднання.
При перших ознаках витоку хлору необхідно негайно вжити відповідних заходів. Слід уважно стежити за витоками хлору з ліній, апаратів і контейнерів; необхідно мати набір інструментів для аварійного ремонту, який повинен виконуватися досвідченим персоналом, забезпеченим відповідними засобами захисту. Перед початком ремонту несправні цистерни, трубопроводи та обладнання потрібно продувати сухим повітрям та ізолювати від усіх джерел хлору. Найбільш небезпечні викиди хлору зазвичай відбуваються через порушення перебігу реакції, властивих певним процесам, або внаслідок тих чи інших порушень у роботі установок. Персонал не повинен знаходитися на територіях з небезпечним для здоров'я вмістом газу (при перевищенні ГДК, яка для хлору дорівнює 1 мг/м3) без відповідних засобів індивідуального захисту.
Прилади, які відстежують вміст хлору в повітрі, і прилади, які вказують напрямок вітру, забезпечують своєчасну інформованість (наприклад, для визначення можливого маршруту евакуації), що допомагає визначити, чи слід евакуювати персонал або можна відвести його в укриття на місцях при аваріях з витоком хлору. Вітер з зараженої зони не повинен потрапляти в зону евакуації. Оскільки хлор важчий за повітря, то краще піднятися на більш високі ділянки. Щоб вийти із зони зараження, люди повинні рухатися поперек напрямку вітру. Якщо укриття розташовані усередині приміщень, то необхідно щільно закрити всі вікна, двері, інші отвори, вимкнути кондиціонери і системи забору повітря. Персонал повинен проходити в ту частину будівлі, яка максимально віддалена від систем виведення повітря з будівлі.
У разі виникнення пожежі в хлораторній необхідно видалити всі контейнери з хлором та обладнання з зони вогню. Не можна використовувати воду для ліквідації витоку. Хлор вступає з водою в реакцію, утворюючи кислоти. Якщо обладнання і контейнери не можна видалити, їх слід охолоджувати. Якщо контейнер піддався впливу вогню, його слід охолодити і після того, як пожежа вщухне, необхідно терміново зв'язатися з постачальниками.
Робітники, що безпосередньо контактують з гідрохлоридом натрію, який має корозійну дію, особливо у великих концентраціях, повинні носити захисні рукавички, маски, захисні окуляри і використовувати інші засоби захисту.
