- •Тема 8. Вартість капіталу і дивідендна політика
- •1. Необхідність, завдання і принципи оцінки вартості капіталу
- •2. Методика оцінки вартості капіталу
- •3. Визначення вартості капіталу з урахуванням фактору часу
- •4. Сучасні теорії визначення ціни фінансових активів
- •5. Середньозважена і гранична вартості капіталу
- •6. Сучасні підходи до оцінки акціонерного капіталу
- •7. Дивідендна політика корпорацій
- •Основні типи дивідендної політики
- •Контрольні питання:
- •Тема 9. Звичайні акції і довгострокова заборгованість
- •3. Показники, що використовуються для оцінки цінних паперів Список використаної літератури
- •1. Сутність і склад акціонерного капіталу
- •2. Фінансування корпорацій за рахунок довгострокової заборгованості
- •9.3. Показники, що використовуються для оцінки цінних паперів Система показників, що характеризують якість акцій
- •Тема 10. Гібридне фінансування
- •1. Сутність і форми гібридного фінансування
- •2 Переваги та недоліки привілейованих акцій
- •3. Сутність и форми лізінгу
- •Опціон як тип похідного цінного паперу
- •Тема 11. Аналіз ефективності капіталовкладень
- •Ли ч.Ф. Финансы корпораций: теория, методы и практика. – м: инфа-м, 2000. – 686 с.
- •1. Сутність і класифікація капіталовкладень корпорації
- •2. Система аналізу капіталовкладень корпорацій.
- •1. Метод періоду окупності.
- •3. Метод внутрішньої норми (ставки) прибутку
- •5. Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій.
- •Практичні розрахунки доцільності капіталовкладень.
- •Чиста теперішня вартість при ставці дисконту 12 %
- •Розрахунок дисконтованого періоду окупності при ставці
- •Розрахунок індексу прибутковості при ставці дисконту 15 %
- •3. Досвід розвинених країн та особливості капіталовкладень в Україні
- •Тема 12. Аналіз ризику ефективності капіталовкладень
- •1. Брігхем є.Ф. Основи фінансового менеджменту. – к: Молодь, 1997. – 998 с.
- •4. Грідчіна м.В. Корпоративні фінанси (зарубіжний досвід і вітчизняна практика). – к: мауп, 2002. – 232 с.
- •5. Ли ч.Ф. Финансы корпораций: теория, методы и практика. – м: инфа-м, 2000. – 686 с.
- •1. Сутність і методи визначення ризику капіталовкладень
- •2. Ринковий ризик (бета-ризик)
- •Взаємозв’язок фактора «бета» та ризику
- •3. Порівняльний аналіз проектів капіталовкладень
- •4. Оптимізація бюджету капіталовкладень
- •Контрольні питання:
Опціон як тип похідного цінного паперу
Опціоном є цінний папір, що дає їх власнику право купити або продати протягом встановленого терміну певну кількість акцій за фіксованою ціною. Продавець опціону приймає на себе зобов'язання, за якими він, в залежності від виду опціону, повинен або придбати у покупця відповідні акції, або продати їх йому. Покупець опціону приймає рішення про те, реалізувати куплене їм право чи ні, в за-лежно від руху курсів акцій в період дії опціону. Напрямки руху біржового курсу, прогнозовані покупцем і продавцем, протилежні, тому обидва розраховують отримати прибуток. Якщо опціон буде реалізований, дохід продавця складе сума, яку покупець сплатив за опціон (премія). Таке визначення поняття опціону найбільш відповідає поняттям, використовуваним в зарубіжній практиці. Але необхідно зазначити, що зазначений лист не враховує останніх змін в законодавстві про цінні папери, носить рекомендаційний характер і спрямоване лише на застосування Правил розміщення страхових резервів
Опціон є двосторонній договір (контракт) про передачу права (для одержувача) і зобов'язання (для продавця) купити або продати певний актив (цінні папери. Валюту і т.п.) за певною (фіксовано-ванною) ціною у заздалегідь узгоджену дату або протягом узгодженого періоду часу.
Опціонне свідоцтво - іменний цінний папір, яка закріплює право її власника у строки та на умовах, зазначених у сертифікаті опціон-ного свідоцтва та рішенні про випуск опціонних свідчень (для до-кументарной форми випуску) або рішенні про випуск опціонних свідчень (для бездокументарної форми випуску ) на купівлю (опціонна свідоцтво на покупку) або продаж (опціонна свідоцтво на продаж) цінних паперів (базисного активу) емітента опціонних свідчень або третіх осіб, звіт про підсумки випуску яких зареєстровано до дати випуску опціонних свідоцтв; [1]
Опціон "колл", або опціон на покупку. Контракт, який дає право покупцю викупити у особи, яка продала опціон, обумовлену кількість того чи іншого активу за фіксованою ціною протягом певного періоду часу.
Опціон "пут". Контракт, що дає його покупцю право продати про-давцем опціону певну кількість того чи іншого фінансового активу за визначеною ціною, у визначений час.
За технікою здійснення розрізняють три основних типи опціону:
опціон із правом покупки або на покупку, використовуваний при грі на підвищення;
опціон із правом продажу або на продаж, застосовуваний торговцями, коли вони розраховують на зниження цін;
подвійний опціон, що представляє собою комбінацію опціону на покупку і на продаж. [2]
Опціон на покупку надає право, але не зобов'язує купити певний ф'ючерсний контракт, товар або нетоварну цінність за даною ціною.
Опціон на продаж надає право, але не зобов'язує продати певний ф'ючерсний контракт або цінність за даною ціною.
Подвійний опціон дозволяє його покупцю або купити, або продати контракт або інший вид цінностей (але не купить і продати одночасно) по базисної ціні і тому використовується при надзвичайно нестійкою кон'-юнктури ринку, коли важко передбачити подальший напрямок руху-ня цін. Торгівля подвійними опціонами ведеться тільки в Англії. [3]
Опціони представляють також термінові контракти на певний товар або фінансовий інструмент, що відрізняються від ф'ючерсів тим, що вони перед-сматрівать право, а не обов'язок на проведення тієї чи іншої операції, яким користується покупець опціону. Операції з опціонами проводяться на тих же біржах, що і угоди з терміновими ф'ючерсними контрактами, хоча існують і спеціальні біржі для опціонів (наприклад, вже згадувана Чиказька біржа опціонів). [4]
Одним з різновидів опціонів є варанти, які дають їхнім власникам право на придбання тих чи інших фондових цінностей. Їх відрізняє від опціонів більш тривалий термін і той факт, що опціон звичайно виписується на існуючий актив, тоді як виконання продавцем варранта зобов'язання продати, наприклад, акції (найбільш поширений вид варантів) призводить до створення нового акціонерного капіталу.
Існують два стилі опціону:
європейський
американський.
Європейський означає, що опціон може бути використаний тільки у фіксовану дату.
Американський стиль характеризується тим, що опціон може бути використаний в будь-який момент в межах терміну опціону.
Опціон має: термін, курс.
Термін опціону - дата або період часу, після закінчення якого (якої) опціон не може бути використаний. Термін вказується на опціоні.
Опціон має свій курс. Опціонний курс - це ціна, за якою можна купити (call) чи продати (put) актив опціону. Особливість опціону за-виключають в тому, що в угоді купівлі - продажу опціону, покупець прид-РЕТА не титул власності а право на його придбання. Угода купівлі - продажу опціону називається контрактом. Одиничний контракт укладається на повний лот. Лот - це партія однакових цінних паперів (або інших активів), пропонована до продажу. Партія лотів утворюють більш велику партію - стринг.
