Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лек. 5..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
163.33 Кб
Скачать

14

Лек. 8. Творча діяльність у журналістиці

  1. Види журналістської діяльності (редакторська, організаторська, авторська). Особливості літературної праці журналіста.

  2. Характерні особливості журналістського твору: актуальність, оперативність, інформаційна насиченість, документальна точність, соціальна гострота, практична спрямованість, постійна повторюваність тем тощо.

  3. Факт – основа журналістського твору. Система фактів, їх джерела.

  4. Основні етапи роботи над журналістським твором: виникнення задуму, процес збору й осмислення матеріалу, написання твору, остаточне опрацювання тексту, монтаж плівки.

  5. Науковий, художній у публіцистичний типи творчості, що використовуються в журналістиці (с/р).

  6. Специфіка образності в журналістиці

  7. Природа журналістського аналізу.

  8. Редакторська діяльність як творчість.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна

  1. Владимиров В.М. Вступ до спеціальності «Журналістика» : Навч. посіб. / В. М. Владимиров. – К. : МАУП, 2007. – С. 61–66.

  2. Ворошилов В.В. Журналистика. Учеб. / В. В. Ворошилов. – СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2006. – С. 204–245.

  3. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської майстерності : Підруч. / В. Й. Здоровега. – К. : ПАІС, 2004. – С. 12–141.

  4. Михайлин І.Л. Основи журналістики : Підруч. / І. Л. Михайлин. – К. : ЦУЛ, 2003. – С. 165–181.

  5. Моисеев В.А. Журналистика и журналисты / В. А. Моисеев. – К. : Дакор, 2002. – С. 113–115, 162–174, 200–372.

  6. Яцимірська М.Г. Культура фахової мови журналіста / М. Г. Яцимірська. – Л.  : ПАІС, 2004. – 332 с.

Додаткова

  1. Вуароль М. Гід газетяра : Зб. навч. матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / М. Вуароль. – К., 2003. – 64 с.

  2. Гід журналіста. Посібник : Зб. навч. матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ. – К., 2003. – 124 с.

  3. Еверетт Д. Учбовий посіб. репортера / Д. Еверетт. – К. : IREX ПроМедіа, 1999. – 23 с.

  4. Журналістика : словник довідник / авт.-уклад. І. Л. Михайлин. – К. : Академвидав, 2013. – 320 с.

  5. Капелюшний А.О. Практичний посібник-довідник журналіста : Редагування в ЗМІ : Аналіз і перевірка фактичного матеріалу / А. О. Капелюшний. – Львів : ПАІС, 2004. – С. 5–35, 482–551.

  6. Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації : Навч. посіб. / А. О. Капелюшний – Львів : ПАІС, 2005. – С. 115–167.

  7. Карпенко В. Формула редакторсько-журналістської майстерності / В. Карпенко // Друкарство. – 2005. – № 2. – С. 49–53.

  8. Ким М.Н. Технология создания журналистсткого произведения / М. Н. Ким. – СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2001. – С. 85–255.

  9. Мельник Г.С. Основы творческой деятельности журналиста : учеб. пос. / Г. С. Мельник, А. Н. Тепляшина. – СПб. : Питер, 2006. – С. 8–103.

  10. Міжнародна газетна журналістика : Посіб. – Київ, 2005. – 112 с.

  11. Москаленко А.З. Теорія журналістики : Навч. посіб. / А. З. Москаленко. – К. : Екс об, 2002. – С. 210–213.

  12. М’яснянкіна Л. Образність газетної рекалами / Л. М’яснянкіна // Пам’ять століть. – 2004. – № 3–4. – С. 210–214.

  13. Скоробагатько В. Газетный дизайн : креативная составляющая / В. Скоробагатько // Журналист. – 2005. – № 6. – С. 96–88.

Основні поняття : журналістська діяльність, літературна творчість журналіста, журналістський твір, факт, етапи роботи над журналістським твором, науковий, художній у публіцистичний типи творчості, образність в журналістиці, журналістський аналіз, редакторська діяльність.

  1. Журналістика завжди балансує між творчістю й ремеслом. Вона ремесло тому, що має ужитковий характер, спрямована на досягнення очікуваного результату, пов'язаного з формуванням громадської думки в певному напрямку, із службовим характером діяльності журналіста.

Журналістика – це творчість тому, що пов'язана з народженням нових духовних сутностей, із створенням раніше неіснуючих, невідомих суспільно-корисних цінностей.

Сучасна газета чи журнал, радіопрограма чи телепередача – продукт колективної творчості, але це не знімає проблему таланту, творчої індивідуальності в журналістській праці. Яскрава особистість, що має глибокі знання, уміння викладати інформацію просто й зрозуміло, гарну мову, потрібна в журналістиці.

Професійні обов'язки журналіста щодо виготовлення інформації включають:

1. Участь у плануванні, поточному й перспективному, що включає висунення своїх оригінальних ідей, пошук інформації, жанрового розв'язання матеріалу, проведення інформаційних кампаній, відкриття нових рубрик, оновлення оформлення видання.

2. Організаторська робота: створення міцної джерельної бази для своєї масово-інформаційної діяльності та постійне її поповнення й вдосконалення, робота з авторами та утворення каналів зворотного зв'язку (тобто від читачів до газети).

3. Участь у підготовці до випуску інформації; створення власних інформаційних текстів.

4. Аналіз власної діяльності, що може мати індивідуальний і колективний характер, здійснюватися на самоті чи на "летючках", нарадах. Журналіст нову публікацію повинен уважно перечитати, проаналізувати редакторські виправлення, ще раз замислитися над тим, чи всі інформаційні джерела він використав для створення цього матеріалу, чи правильно побудував композиційно свій текст, чи всі аргументи навів для доведення своєї позиції.

5. Індивідуальна літературна творчість. Сучасна практика виробництва інформації будується на тому, що журналіст мусить здійснювати свою творчу аналітичну діяльність, провадити самостійні журналістські розслідування, бути фахівцем з певної теми, писати не лише інформаційні замітки, але й аналітичні етапі, документальні книжки.

Праця журналіста охоплює дуже широкий спектр видів організаторсько-редакційної роботи, починаючи від розробки концепції певного ЗМІ, організації та планування роботи самої редакції до випуску видання чи виходу в ефір передачі. Журналіст сьогодні ще й бізнесмен, менеджер, який повинен забезпечити редакції відповідний прибуток, уміти вигідно придбати необхідні матеріали, ресурси, вдало продати, проштовхнути власний продукт, знайти вигідну рекламу і мецената. У великих редакціях цим займаються спеціально найняті й підготовлені люди. В умовах функціонування невеликих редакцій цим мусять займатися всі журналісти. Інакше не вижити у конкурентній боротьбі.

Літературна творчість журналіста – найважливіша і найскладніша частина професійної діяльності працівника ЗМІ, що вимагає творчого обдарування. Писати добре можна навчитися, якщо у молодої людини є велике бажання, природні задатки і хоча б мінімальний рівень знань.

Головне, що робить журналіста професіоналом у сфері масової комунікації, – це вміння правдиво, оперативно, аргументовано, яскраво і переконливо писати, говорити і показувати, якщо йдеться про аудіовізуальні ЗМ.

Здатність ця може бути більшою або меншою, може бути виявленою змолоду, а нерідко так і залишається нерозкритою чи нерозвиненою.

Кожен із видів літературної праці має свою специфіку, вимагає і своєрідних задатків. Літературна робота в журналістиці не належить до найскладніших. Кожна освічена, грамотна людина може написати замітку для газети чи сказати кілька слів у мікрофон. Однак дописувати епізодично до газети і бути журналістом-професіоналом – це не одне й те саме. Не будучи найскладнішим видом літературної творчості, журналістика є водночас найважчим її видом.

Це пояснюється характером творчої праці саме у ЗМІ. Вона вимагає оперативності, максимальної зібраності, зосередженості, вміння шукати інформацію та її найрізноманітніші джерела, здатності налагоджувати контакти з людьми. Журналіст має бути всебічно обізнаною людиною, бути універсалом, бачити зв'язки між різними явищами, вміти швидко схоплювати сутність подій і явищ. Учений, кажуть, бачить глибше, журналіст – ширше.

У Законі України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" серед рис та умов журналістської діяльності першою:

  • "творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань і профам”.

Творча робота журналіста досягає найбільшого ефекту за умови його спеціалізації. Сучасна масово-інформаційна діяльність передбачає різні види спеціалізації: галузеву (газетна, фото, радіо й тележурналістика, паблік рілейшнз), тематичну (політика, соціум, економіка, культура і т. д.) та рольову (репортер, кореспондент, оглядач, ведучий телепрограми, редактор напрямку, головний редактор та ін.).