Порядок виконання випускної кваліфікаційної роботи
Раціональніше організувати роботу, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно розробити вибрану тему допоможе алгоритм написання випускної кваліфікаційної роботи (рис. 1). Він дисциплінує виконавця, лімітує термін, відведений на вибір теми, підбір та аналіз літератури з теми дослідження, написання, оформлення і захист випускної кваліфікаційної роботи.
Підготовка випускної кваліфікаційної роботи потребує виділення її певних етапів та визначення конкретних завдань, які необхідно розв’язати на кожному із них. Планування передбачає розподіл часу для написання роботи, дотримання визначених термінів та обсягів. Для виконання роботи слід виділити щонайменше шість етапів:
1. Формулювання теми й упорядкування особистого робочого плану.
2. Систематизація матеріалу як результату роботи над джерелами, проведення експериментів, аналізу отриманих даних.
3. Підготування тексту, його технічне оформлення і здача роботи науковому керівнику.
4. Доопрацювання тексту по зауваженнях наукового керівника і здача остаточного варіанта тексту на кафедру.
5. Підготування до захисту (упорядкування тексту виступу, підготовка плакатів, вивчення зауважень офіційного рецензента, одержання допуску до захисту на засіданні кафедри).
6. Процедура захисту.
Рис. 1. Алгоритм написання випускної кваліфікаційної роботи.
Отримавши завдання керівника, студент приступає до роботи, складає план, який розкриває зміст випускної кваліфікаційної роботи і послідовність її виконання. В подальшому він може частково змінитися, окремі його розділи можуть бути розширені, конкретизовані, уточнені і доповнені. Надалі цей план стане основою написання тексту роботи, оскільки він відображає її основні розділи.
У кожній випускній кваліфікаційній роботі виділяється наступні структурні елементи: титульний аркуш; завдання на виконання роботи з підписом студента, наукового керівника та консультантів; УДК; зміст; вступ; головний обсяг роботи, який складається, зазвичай, з трьох або більше розділів; висновки; список використаних джерел; додатки (якщо в них є необхідність).
У відповідності з існуючими правилами на титульному листі роботи вказується назва міністерства, навчального закладу, факультету, кафедри, прізвище та ініціали автора, повна назва роботи, науковий ступінь, звання, прізвище та ініціали наукового керівника, місто і рік закінчення роботи. Титульний лист є першою сторінкою роботи (номер сторінки на ньому не ставиться).
Вступ містить чітке і коротке обґрунтування вибору теми роботи, визначення актуальності теми, формулювання предмету дослідження, вказуються теоретична значущість отриманих результатів. У вступі характеризується стан проблеми.
В основній частині роботи, викладаються теоретичні основи і коротка історія поставленої проблеми, дається всебічний і об’єктивний аналіз зібраного фактичного матеріалу, розробляються узагальнення. У кінці кожного розділу автор може формулювати короткі висновки.
Висновки містять найбільш важливі результати роботи, до яких дійшов автор, і подальшу перспективу роботи над даною темою. Важлива вимога до висновків – їх стислість і обґрунтованість, в них не слід повторювати зміст вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.
Список використаної літератури складається в алфавітному порядку прізвищ авторів або назв літературних творів (при відсутності прізвищ авторів).